Документи, що визначають зміст освіти

Навчальний план – затверджений урядом країни документ, що визначає повний перелік навчальних предметів, які підлягають вивченню в певному навчальному закладі. В ньому встановлено порядок і послідовність їх вивчення по роках навчання, вказано кількість годин (тижнева і річна), що подається на кожний предмет і на всі предмети по кожному класу.

Навчальна програма – документ, де визначено обов’язковий обсяг і зміст знань, умінь та навичок по кожному навчальному предмету, вказано зміст окремих розділів і тем з розподілом послідовності їх проходження по роках навчання.

Навчальна програма складається з:

1. пояснювальна записка про цілі вивчення даного предмету, основних вимоги до знань і умінь учнів, форми і методи навчання, що рекомендуються;

2. тематичний зміст матеріалу, що вивчається;

3. орієнтувальна кількість часу, яку вчитель може витратити на вивчення окремих питань курсу;

4. перелік основних світоглядних питань;

5. вказівки по реалізації міжпредметних та міжкурсових зв’язків;

6. перелік навчального обладнання та наочних посібників;

7. рекомендована література.

Підручник – основна навчальна книга по певному предмету, створена для навчання, виховання і розвитку учнів певного віку. Це основне інформаційне джерело навчального процесу.

Функції підручника:

• мотиваційна (розвиток емоційно-мотиваційної сфери сприйняття учня);

• інформаційна (розширення обсягу знань);

• тренувальна (формування у учнів умінь і навичок необхідних для вивчення як даного предмету, так і інших навчальних предметів).

Вимоги до підручника

Загальнопедагогічні:

• повідомляти науково достовірні дані у відповідності до сучасного розвитку даної галузі наукових знань у межах означених програмою;

• розвивати мислення учнів, формувати основні прийоми розумової діяльності;

• забезпечувати підготовку до самостійного отримання знань у майбутньому.

Методичні:

• відповідати віковим особливостям учнів як змістом, так і мовними засобами, прийомами емоційного впливу;

• мати чітке структурне членування і графічне виділення висновків, найважливіших положень, ключових понять тощо;

• містити достатню кількість ілюстрацій для полегшення сприйняття, розуміння і запам’ятовування навчального матеріалу, зручно розміщених і ув’язаних з текстом;

• містити необхідну кількість повторень, посилок на раніше вивчений матеріал з даного предмету (внутріпредметні зв’язки) або з інших дисциплін (міжпредметні зв’язки);

• включати завдання, що стимулюють розвиток самостійності, творчого підходу до пошуку засобів і методів рішення поставлених проблем, формування умінь вільно користуватись запасом наявних знань, умінь і навичок для рішення нестандартних задач;

• мати продумане методичне оформлення (рубрикація, оглавлення, предметно-іменний показник, посилання).

Державний освітній стандарт

Це вимоги держави до рівня освіти випускників шкіл та гарантії держави по його досягненню. Дотримання державного стандарту є обов’язковим для всіх навчальних установ, незалежно від їх підкорення, типів і форм власності.

У освітньому стандарті виділяють два компоненти:

• інваріантне (незмінне) ядро освіти, що передивляються порівняно рідко;

• варіативна частина, що передбачається для швидкого реагування на запити суспільства. Вона систематично переглядається і оновлюється.

Структура стандарту: типовий (базовий) навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів, загальна характеристика інваріантної ті варіативної частин, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Освітній стандарт – своєрідний гарантія на отримання освіти вищого рівня. На основі стандарту здійснюється загальна, рівна для всіх діагностика освіченості випускників всіх середніх загальноосвітніх навчальних закладів.