2.2 Інформування про симптоми економічної кризи та боротьбу з ними

Проаналізувавши матеріали що подає універсальне видання «Дзеркало тижня», інформування про симптоми економічної кризи можна звести до таких головних тем: по-перше, нестабільність банківської системи. Яскравий приклад такої публікації – матеріал у виданні «Дзеркало тижня» під назвою «МВФ попереджає про можливу кризу». «Тривожним симптомом, за словами економіста, є дефіцит поточних рахунків, який фінансується за рахунок іноземних коштів, а також зростаючий рівень боргу приватного сектора. »До того ж, окремі країни з найгострішими проявами цих симптомів дотримуються режиму фіксованого обмінного курсу», – зазначає Депплер» – так автор окреслює головні проблеми банківської системи.

Видання «Бизнес» теж чимало публікацій присвячує цій темі, але дещо в іншому аспекті. Наприклад, стаття «Братская могила» Святослава Іконникова, який зазначає: «На фоне происходящих на мировых рынках событий проблемы украинского фондового рынка могли показаться детскими шалостями. Тем не менее влияние на нашу финансовую систему гораздо глубже. Дело в том, что иностранные инвесторы в момент паники, активизировали продажу как государственных, так и корпоративных ценных бумаг и начали скупку доллара для вывода инвестиций из страны. В результате произошло резкое увеличение спроса на американскую валюту, способствующее обвалу курса гривни к доллару – уже в среду он колебался на уровне 4,9 грн./USD, а в четверг на наличном рынке составил около 5,0 грн./USD»

Інша проблема, що також часто з’являється на шпальтах видань «Бизнес» та «Дзеркало тижня», тісно пов’язана з проблемою банківської нестабільності – неспроможність громадян виплачувати кредити. Наприклад, у газеті «Бизнес» у статті Святослава Іконнікова «Бюрная молодость» зображена невтішна картина: «Около 2 млн граждан страны опаздывают с платежами по своим кредитам или вовсе не выплачивают их. Только по данным Украинского бюро кредитных историй (УБКИ), в базе бюро насчитывается 1,709 млн негативных кредитных историй. Похожие данные и в других бюро кредитных историй (БКИ). А так как чаще всего данные об одних и тех же клиентах дублируются в разных БКИ, общее количество неплательщиков может составлять около 1/5 части общего количества заемщиков банков».

Така ситуація й на сторінках «Дзеркало тижня» у публікації «Банківська система через рік після початку кризи: втрати і досягнення, загрози і перспективи» Дубинського та Сколяного. У цій статті журналісти взяли коментарі у відомих фінансистів та спробували узагальнити їх переживання. Наприклад, один з фінансистів, Дмитро Зінков, говорить про проблему кредитування так: «З рафінованих «білих комірців», які збирали депозити і вміли «красиво» роздавати кредити, ми перетворилися на досить цинічних людей, котрі вчаться вибивати з клієнтів борги і намагаються говорити про необхідність цивілізованого лобіювання своїх інтересів.» Загалом всі опитувані фінансисти констатували, що банківська система й Україна загалом має великі економічні проблеми, які дуже важко подолати, особливо через замовчування державою реального становища фінансової ситуації.

Наступна проблема, що також пов’язана із фінансовою кризою та безпосередньо пов’язана з банківською ситуацією – проблема нестабільності валют. Приклад публікації на цю тему знаходимо у виданні «Дзеркало тижня» у статті під назвою «Валюти мало, довіри – також» Юрія Сколотяного де він розповідає про надто передчасну радість від стабілізації курсу: «радіти з приводу настання повної гармонії у відносинах красуні гривні та підступного американського «зеленого» було передчасно. Причина такої надзвичайної стабілізації курсу ставала зрозумілою за першої ж спроби купити готівкову валюту – вона «раптом» опинилася в тотальному дефіциті. Тобто курс продажу існував лише номінально, й таку стабілізацію правильніше назвати словом «стабілізець»».

Публікації на тему нестабільності валют є й у видання «Бизнес», але вона висвітлює проблему в іншому аспекті. Стаття «Последний ярд» Гринькова Дмитра повідомляє: «В последнее время Нацбанк резко снизил интервенционную активность на межбанковском валютном рынке. Поэтому неудивительно, что на прошлой неделе котировки достигли 7,5 грн./USD, а официальный курс гривни обвалился в четверг, 4 декабря, до 7,38 грн./USD. Нынешние действия НБУ во многом обусловлены обязательствами Украины перед МВФ. Согласно соответствующему Меморандуму, регулятор обязан обеспечить «прозрачную стратегию интервенций через регулярные, заранее объявляемые валютные аукционы»«

Скорочення промислового виробництва – ще одна болюча тема, що буквально заполонила сторінки видань. Наприклад, видання «Бизнес» подає таку аналітичну статтю з цього приводу: «Корне-плоды». У публікації журналіст розповідає про кризу в області деревообробній та меблевій промисловості. Автор подає цитати одного з експертів: ««Ожидалось, что по итогам текущего года мебельный рынок увеличится на 25% в денежном выражении и на 5-7% в количественном. Но экономический кризис подкорректировал эти прогнозы: вместо роста объемов продаж мебели в последние месяцы уходящего года наблюдается спад»».

Тема що випливає з передньої – ріст безробіття в країні. У видання «Бизнес» бачимо статтю, що розкриває цю проблему: «Инфляция лучше безработицы». У інтерв’ю Юрій Полунеев говорить: «Впервые в истории независимой Украины мы сталкиваемся с проблемой высокого уровня безработицы. Во главу угла экономической политики страны, как один из главных приоритетов, должна быть поставлена занятость населения. Все остальные задачи в контексте антикризисной экономической политики должны быть подчинены только этому приоритету – создание рабочих мест». Тему безробіття не оминає й видання «Дзеркало тижня»: «Донецька міліція пропонує створювати кризові центри». У статті розповідається: «Створити кризові центри, в яких представники держустанов і психологи допомагатимуть постраждалим від економічної кризи, пропонує керівник ГУ УМВС України в Донецькій області Микола Купянський. На його думку, це допоможе сповільнити ріст злочинності, викликаний безробіттям».

Наступна проблема, що часто з’являється на шпальтах аналізованих видань, – «лихоманка» житлового ринку. Наприклад, у виданні «Дзеркало тижня» на цю тему опублікований такий матеріал: «Під прикриттям авторитету. Чому збанкрутувало ВАТ «Київреконструкція?»«. У статті журналіст констатує: «В Україні за нинішніх умов банкрутство таких колись потужних структур, як ВАТ «Київреконструкція», перестає дивувати. І це погано. Адже люди починають сприймати такі випадки як буденні. Що, у свою чергу, означає одне – рівень довіри населення до будівельного бізнесу стрімко падає. Поступово можемо дожити до моменту, коли охочих інвестувати в житло не стане зовсім.»

Ще одна важлива тема – проблеми на газовому ринку. Наприклад, видання «Бизнес» подає таку статтю на цю тему: «Кто ест его ложкой» Заїки Андрія. Журналіст так окреслює проблему: «в июле окончательно стало понятно, что НАК покидает выгодный для себя рынок – ее доля в поставках газа для промышленности уменьшается до 60%. Хотя еще недавно, в апреле-мае текущего года, НАК обеспечивала около 75% продаж газа для нужд промышленности. В денежном выражении 15% рынка промышленного потребления газа в июле составляет $50 млн.».

Статтю на цю ж проблему знаходимо й у виданні «Дзеркало тижня»: «Корпоративне управління та економічна ефективність НАК «Нафтогаз України»«. Проте, тут проблема звучить дещо по-іншому: «Неефективність корпоративного управління у державних підприємствах є великою проблемою для кожного українця. Принаймні про це свідчать результати круглого столу «НАК «Нафтогаз України» на газовому ринку: корпоративне управління, фінансові результати, загальноекономічний контекст», який було проведено у Києві зусиллями Університету Антверпена та Інституту економічних досліджень і політичних консультацій».

Наступна тема – ріст зовнішнього та внутрішнього боргів. Приклад такої публікації знаходимо у «Дзеркалі тижня»: «На голці. Українське економічне диво – тільки для обраних» Вадима Башти. Головна проблема статті: «За час фінансових уливань велика частина корпоративного боргу переросла в Україні в борг, гарантований державою. Варто замислитися – чи не тому Міжнародний валютний фонд без краплі сумнівів закачує в Україну чергові транші, хоч умови їх надання значною мірою ігноруються країною-одержувачем?» Интерв’ю на цю ж тему бачимо на шпальтах видання «Бизнес»: ««Основной риск – это вытеснение украинской продукции с российского рынка»» Бно-Айриян.

Щодо теми боротьби з фінансовою кризою, то матеріали обох видань частіше говорять про те, що держава тільки посилює кризу, ніж бореться з нею. Деколи, журналісти навіть відверто глузують з тих антикризових проектів, що приймає влада.

Отже, публікацій які інформують про симптоми економічної кризи та боротьбу з ними дуже багато, але теми їх часто повторюються, адже проблеми що виникли у країні постійно повторюються і аудиторія потребує їх пояснення та прогнозування. Серед тем що найчастіше висвітлюються журналістами видання «Бизнес» та «Дзеркало тижня» такі: ріст безробіття, нестабільність банківської системи в багатьох аспектах, починаючи нестабільністю валют, закінчуючи невиплатами кредитів громадянами, проблеми газового ринку, «лихоманка» житлового ринку, скорочення промислового виробництва, ріст зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіцит фінансування більшості сфер.