2. Світова фінансова криза як об`єкт відображення у пресі

Для нормального функціонування будь-якої соціальної системи необхідний безперервний потік інформації. Він відповідно орієнтує кожну особу і тримає її у стані інформаційної насиченості. Тож при перших ознаках кризи інформація про перебіг кризових явищ стала все частіше з’являтися на шпальтах друкованих видань. Світова фінансова криза стала чи не найголовнішою темою публікацій 2007-2009 років.

В залежності від орієнтації видання журналісти подавали різну за спрямуванням інформацію. Наприклад, «Комментарии» одними лише заголовками може ввести в курс справи: «Кожен п’ятий втратив роботу» (№5 від 13.01.2009), «Москва купує дружбу в кредит. Роздавання Росією антикризових бонусів не забезпечить їй лояльності пострадянських партнерів» (№ 17 від 20.12.2008), «Офіційних безробітних стане менше» (№10 від 22.07.2009), «Севастополь може стати депресивним містом» (№ 2 від 11.10.2007). Після кожного з заголовків журналіст наводить статистику та аргументований, зрозумілий кожному коментар.

Не відстає від «Комментарии» й видання «День». Більшість матеріалів всебічно розкривають та глибоко аналізують процеси в державі на тлі кризи. Цікавий підхід обрало видання «Факты», вони наводять приклади з життя в умовах кризи. Наприклад, сторінку одного з номерів повністю зібрано з читацьких листів. Це – ніби розмова читачів з читачами через газету, якій довіряють. Уже самі заголовки, в основу яких покладено головні думки цих листів, скажуть, про що йдеться, підкажуть, на чому можна заощадити. Наприклад: «Не наймаємо людей, щоб підключити побутову техніку, або вкоротити штани», «Перед весіллям самі оформляли святкову залу», «Дитяче харчування варю сама». А лист з Німеччини від колишньої українки, яка тепер проживає в Гамбурзі, може стати навчальним посібником. Колишня українська вчителька зазначає: «Практичні європейці завжди економлять на всьому, а українці тільки починають цьому вчитися і, згадуючи катаклізми, що сталися в країні за останні 80 років (з урахуванням життя в СРСР, звісно), звичайно запасаються їжею, сіллю та сірниками. Німці ж по-іншому скорочують свої витрати. Наприклад, воліють купувати речі на розпродажах, а те,чим користуватимуться тимчасово (автомобільні крісла для дітей або мобільні телефони), купують не нове… До супермаркету йдуть за списком, аби не купити зайвого, піддавшись рекламі…»

Для того аби краще розібратися в рецепції світової фінансової кризи потрібно детально розібратися що собою являє криза та як вона розвивалася в нашій країні.

Криза (ін.-грец. κρίσις – рішення, поворотний пункт) – переворот, час перехідного стану, перелом, стан, при якому існуючі засоби досягнення цілей стають неадекватними, внаслідок чого виникають непередбачені ситуації і проблеми [2, с. 11].

Економічна криза виявляється в порушенні рівноваги між попитом і пропозицією на товари і послуги. У побудованої на конкуренції економіці за допомогою кризи відбувається масова селекція ефективних власників. Криза може оновити ідеологічні, політичні умови, еліти та ін. Кризою можна назвати ситуацію, коли:

• в результаті функціонування має місце шкоди;

• неможливо продовження функціонування в рамках колишньої моделі;

• терміново потрібне прийняття рішення;

• з'являється шанс на оновлення.

Фінансова криза – різке зменшення вартості будь-яких фінансових інструментів. Протягом XIX і XX століть більшість фінансових криз асоціювалося з банківськими кризами і панікою що виникає при цьому. Найбільш відомою кризою цього роду був початок Великої депресії. Термін також часто застосовується щодо ситуації на фондових ринках, коли лопаються так звані «економічні бульбашки». [2, с. 44]

Світова фінансова криза 2007-го року (іноді називають «велика рецесія») – це фінансово-економічна криза, що проявилася у вересні - жовтні 2007 року у формі значного погіршення основних економічних показників у більшості розвинених країн, і наступна наприкінці того ж року глобальна рецесія. Попередником фінансової кризи 2007 року була іпотечна криза в США, перші ознаки якої з'явилися в 2006 році у формі зниження кількості продажів будинків і на початку 2007 року переросли в кризу високоризикових іпотечних кредитів. Досить швидко проблеми з кредитуванням відчули і надійні позичальники. Влітку 2007 року поступово криза з іпотечної почала трансформуватися у фінансову й торкнулася не тільки США. Почали банкрутувати великі банки. Котирування на фондових ринках різко знизилися протягом 2008 року і на початку 2009 року. Для компаній істотно скоротилися можливості отримання капіталів при розміщенні цінних паперів. У 2008 році криза набула світовий характер і поступово почала проявлятися в значне зниження обсягів виробництва, зниження попиту і цін на сировину, зростання безробіття.

Виникнення кризи пов'язують з наступними факторами: дисбаланси міжнародної торгівлі і руху капіталів, знецінення долара США протягом 2002-2008 років породило зменшення його використання низкою країн як резервної валюти, і навіть спроби переходу на інші валюти в міжнародних розрахунках, що призвело до виникнення кризових явищ в окремих сферах економіки США, перегрів економік в інших країнах і аномальному ціноутворення на товарних ринках, загальної циклічності економічного розвитку; перегрівом кредитного ринку і з'явився наслідком його іпотечної кризи; а також: високими цінами на сировинні товари (в тому числі, нафта); перегрівом фондового ринку.

Економічна криза 2008–2009 років в Україні була наслідком світової фінансової кризи, зростанням негативного зовнішньоторговельного сальдо і зовнішнього боргу, ускладнюючись політичною кризою і кризою споживчого кредитування. У 2009 році згідно з аналізом Усесвітнього банку економіка України різко погіршала через негативні умови торгівлі і перепрофілювання потоків капіталу, а найбільший ризик для України представляють фіскальний дисбаланс, викликаний зниженням бюджетних прибутків, витратні бюджетні зобов'язання та значні фінансові потреби Нафтогазу.

Основними ознаками, властиві економічній кризі України, були: катастрофічний спад виробництва і його низька ефективність; криза платежів, що охопила практично всі галузі народного господарства, включаючи банківську систему; криза фондового ринку; криза державних платежів і державних фінансів в цілому; криза банківської системи; криза фінансів підприємств; «галопуюча» інфляція, що була виражена фактичною девальвацією гривні, зростанням реальних цін на імпортні товари, зниженням купівельної спроможності населення унаслідок зростання цін без відповідного зростання заробітної платні, зростанням безробіття; криміналізація економіки, що посилювалася «тінізацією» економіки, відтоком грошових коштів українського походження закордон, корупцією, «витіком мізків».

Світова фінансова криза 2007–2009 років, як і будь-яка інша, проходить кілька хвиль у своєму розвитку. Перша хвиля поширилась у 2007 році, коли на світових фондо­вих ринках відбулося перше падін­ня фондових індексів провідних банків та фінансових компаній. За таких обставин спекулятивний капітал, що шукає стабільні ринки з найвищими прибутками, перейшов із ринків розвинених кра­їн до країн з економіками, що розвиваються, які продовжували демонст­рувати високі темпи зростан­ня та прибутковості. За оцінками фінансових експертів, співвідношення ризику та прибутковості в таких країнах було досить привабливе. Як наслідок, у 2007 році фон­дові ринки таких країн продемонстрували зростання. Китай і Україна стали лідерами такого зростання.

Так само значними були обсяги припливу кредитів. За 2007 рік українська економіка запозичила 24,3 млрд. дол. США середньо- та довгострокових кредитів.

Друга хвиля стартувала на початку 2008 року, коли падіння фондових ринків світу, що трива­ло, зумовило переорієнтацію фінансових потоків з одних активів в інші, зокрема сировинні та енергетичні. Ці активи стали більш привабливими, що одразу стимулювало істотне зростання цін на сировинні ресурси. За підсумками січня–липня, ціна на метал у середньому за вісьмома регіонами світу зросла майже на 81%, вартість нафти марки Brent – на 32%. До моменту, коли з’явилися перші позитивні прогнози щодо світового валового збору зернових у 2008/2009 маркетинговому році, за 2007/2008 маркетинговий рік ціни на пшеницю зросли в середньому на 79%.

Отже, світова фінансова криза, що розпочалась у 2007 році зачепила в тій чи іншій мірі економіки більшості країн світу. Світова фінансова криза в Україні характеризується певним рядом проблем, що відразу почали висвітлювати журналісти: спад виробництва, криза банківської системи, криза фондового ринку, криза фінансів підприємств, зростаюча інфляція, фактична девальвація гривні, зниження купівельної спроможності, зростання безробіття, криміналізація економіки та витік грошових коштів українського походження закордон. При перших ознаках кризи на шпальтах економічних та універсальних видань почала з’являтися інформація з аналізом та прогнозуванням цих явищ. Залежно від політики видання журналісти висвітлюють різні аспекти проблеми.