29. Загальна характеристика диспозиції. Класична структура промови.

Диспозиція – мистецтво розташування матеріалу.

Класична схема розташування:

• вступ

• основна частина

• завершення

Вступ – розглядаеться як початок комунікації, як запрошення до взаємодії. Повинен налаштувати аудиторію належним чином передусім в моральному плані. Не повинен містити основних ідей.

Функції вступу:

1. рекламна – обгрунтування актуальності теми.

2. вербування союзника – процедура пошуку в аудиторії однодумців з подальшим просуванням ідей, спираючись саме на них.

3. презентація теми - стислий виклад основних напрямків майбутньої поведінки.

Основна частина – розглядається як двосистемна:

1. виклад – опис загальної ситуації, яка наяна в межах проблеми, що обговорюється.

2. аргументація – обгрунтування нашої точки зору, як єдиновірної, в межах проблеми з подальшим доведенням аргументів.

Схема розташування аргументів:

• І група – найпутужніші аргументи

• ІІ – середні

• ІІІ слабкі

Порядок подачі інформації:

А. Природній – передбачає дотримання хронології подій

Б. Штучна подача – обирається та інформація, яка є найдоречнішою і відповідає цілям оратора.

Висновок (завершення) – не містить нової інформації, основних ідей, основні завдання – формування у аудиторії необхідного осмисленого результату.

Типи завершень:

1. підсумовуюче завершення: а. Підбивання підсумків; б. Визначення висновків

2. апелююче завершення – зведення до емоцій аудиторії через апеляції до пафосу, з метою формування необмеженого настрою, який сформує необхідність дій.

3. типологізуюче завершення – аналіз основних напрямів повідомлення, моделювання перспектив та здобутків аудиторії.

30. Вступ та його ф-ції.

Вступ – розглядаеться як початок комунікації, як запрошення до взаємодії. Повинен налаштувати аудиторію належним чином передусім в моральному плані. Не повинен містити основних ідей.

Функції вступу:

1. Рекламна – обгрунтування актуальності теми.

2. вербування союзника – процедура пошуку в аудиторії однодумців з подальшим просуванням ідей, спираючись саме на них.

Союзники – однодумці поширюють позитивний вплив, підтримуючи ваші ідеї серед аудиторії.

3. Презентація теми - стислий виклад основних напрямків майбутньої поведінки.

Цитата на початку промови спрямована на належне налаштування аудиторії на те, щоб ауд. залишалася над певною проблемою.

31. Види завершення.

Типи завершень:

- підсумовуюче завершення: а. Підбивання підсумків; б. Визначення висновків

- апелююче завершення – зведення до емоцій аудиторії через апеляції до пафосу, з метою формування необмеженого настрою, який сформує необхідність дій.

- типологізуюче завершення – аналіз основних напрямів повідомлення, моделювання перспектив та здобутків аудиторії.

32. Загальна характеристика елокуції. Риторичні фігури і тропи.

Елокуція – мовне забезпечення прмови, мовлення оратора повинно відповідати критеріям якості, зрозумілості, відповідати нормам синтаксичного мовоутрворення.

Характеризуючи мовоутворення оратора виділяють:

1. стиль – сукупність мовних засобів, конструкцій – які є індивідуальними і характеризують певного автора.

2. слог – сукупність загальновизнаних норм та положень, які формують мовленєву характеристику.

Основу елокуції складають засоби образотворчості, а саме:

• риторичні фігури

• тропи

Троп – збагачення опису через оперуванням над значенням слів та виразів

Риторична фігура – збагачення через операції над структурами виразів та речей.

Основними цілями елокуції є:

• естиетичне задоволення

• формування образотворчості мовних засобів.

Види тропів:

1. Граматичні (в переносному значенні використовується форма реч.)

2. Словесні тропи(метафора, метонімія)

3. тропоподібність

Риторичні фігури:

1. Повтори окремих слів, підсилюючи їх значення і дадоючи мелодійності.

2. антифікація – стилістична фігура, забезпечує підсилювання певних мовних засобів: збільшення, порівняння, міркування, нагромадження, антитеза, сарказм та іронія.