- •Дайте означення та класифікацію епс.
- •Що таке приймач та споживач електроенергії.
- •Основні вимоги до епс.
- •Структура та функційні складові епс.
- •5. Джерела живлення в епс.
- •Категорії електроприймачів за надійністю живлення.
- •12. Режими роботи приймачів електроенергії.
- •13. Поняття електричного навантаження і параметри, які його характерезують
- •Класифікація графіків електричного навантаження.
- •Коефіцієнти, що характеризують графіки навантажень (…).
- •17. Класифікація методів визначення розрахункового навантаження об’єкта та межі їх застосування.
- •18.Наближені методи визначення розрахункового навантаження об’єкту електроспоживання(коефіцієнта попиту,питомої густини навантаження,питомих витрат електроенергії).
- •19.Метод впорядкованих діаграм визначення розрахункового навантаження.
- •21. Середня потужність, середньозважений коефіцієнт використання та середній коефіцієнт реактивної потужності групи споживачів.
- •22. Модифікований статистичний метод визначення навантаження.
- •27. Коефіцієнти що характеризують потужність в сеп.
- •26. Хвильові діаграми миттєвих значень повної потужності та їх складових.
- •28. Способи та технічні засоби підвищення коефіцієнта потужності в системах електроспоживання.
- •2.Статичні компенсатори прямого регулювання.
- •4.Статичні компенсатори з параметричним регулюванням.
- •29. Джерела реактивної потужності в сеп та їх основні характеристики.
- •Статичні компенсатори з параметричним регулюванням
- •31.Розподіл реактивної потужності у радіальній та магістральній схемах живлення електроприймачів.
- •30. Батареї статичних конденсаторів та способи регулювання їх реактивної потужності.
- •Регулювання зміною опору.
- •Регулювання зміною напруги.
- •Регулювання зміною частоти.
- •32.Показники якості електричної енергії в електропостачальних системах та їх нормування.
- •33.Вплив якості електроенергії на ефективність роботи систем електроспоживання.
- •34.Способи визначення показників якості електроенергії.
- •35.Способи регулювання показників якості електроенергії та засоби їх покращення.
Категорії електроприймачів за надійністю живлення.
І категорія – приймачі, перерва в електроспоживанні яких може спричинити небезпеку для життя людей, брак продукції. Повинні живитися від двох незалежних взаєморезервуючих ДЖ. Перерва дозволяється лише на час авт. перемикання. Особлива група першої категорії: приймачі, робота яких потрібна для безаварійної зупинки технологічного процесу. Для особливої групи потрібне третє ДЖ – агрегати постійного живлення.
ІІ категорія – приймачі, перерва живлення яких приводить до масового недовідпуску продукції, простою механізмів, транспорту, працівників, порушення життєдіяльності. Рекомендовано електропостачання від двох ДЖ, перерва на час необхідний на вмикання діями чергового персоналу.
ІІІ категорія – всі інші, перерва живлення яких допускається на час ремонту чи заміни обладнання тривалістю не більше доби.
12. Режими роботи приймачів електроенергії.
Режим роботи електроприймачів може бути тривалим, короткочасним, повторно-короткочасним або складним. Тривалий режим характеризується тим, що після увімкнення в роботу електроприймача температура його частин від значення, близького до температури довкілля зростає до певного усталеного значення, а після вимкнення - зменшується до температури довкілля (рис. 2.1, а).
Короткочасний режим роботи електроприймача характеризується тим, що температура його частин після увімкнення в роботу від температури довкілля зростає до певного, нижчого від усталеного значення, а після вимкнення -знижується до попереднього значення (рис. 2.1, б).
У повторно-короткочасному режимі температура електроприймача не досягає усталеного значення після увімкнення та температури довкілля після вимкнення (рис. 2.1, в). В усіх випадках температура не повинна перевищувати допустиме значення, характерне для цього типу обладнання або його ізоляції.
На практиці часто режими роботи електроприймачів не є регулярними, тобто тривалість увімкненого стану і пауз, а також потужність впродовж увімкненого стану не є постійними. Такі режими характеризуються деякими середніми показниками.
13. Поняття електричного навантаження і параметри, які його характерезують
Електричним навантаженням називають потужність,яку споживають окремі споживачі чи група приймачів,або підприємств загалом у визначений момент часу.
Максимальні навантаження – це максимальні значення активної, реактивної, повної потужності чи струму за певний період часу.
За тривалістю розрізняють два види максимальних навантажень:
максимальні тривалі навантаження різної тривалості 10, 30, 60 хв,
максимальні короткочасні навантаження (пікові) тривалістю 1–2 с.
Середнє навантаження – це така незмінна величина, яка є еквівалентною дійсній змінній потужності за споживанням електричної енергії за певний час
В основному в розрахунках використовують значення середньої активної Рс та реактивної Qс потужностей, визначені за рік, за добу або за найбільш завантажену зміну
Час використання найбільшого навантаження – це такий час, протягом якого за максимального розрахункового навантаження споживання електроенергії рівне її споживанню за дійсний час за змінного навантаження.
.
Ефективне (середньоквадратичне) навантаження — це така незмінна величина, Ефективна потужність - це така незмінна величина,яка еквівалентна дійсній потужності за втратами електроенергії за певний проміжок часу.
Час найбільших втрат – це такий час, протягом якого за максимального навантаження втрати електроенергії мають таке ж значення, що і за змінного навантаження за період, що розглядається, звичайно за рік.