- •65 Переваги та галузі застосування індукційного нагрівання
- •66. Плавильні установки індукційного нагрівання. Загальна характеристика, Індукційні канальні печі,переваги й особливості.
- •71. Контактне зварювання. Загальна характеристика.
- •72. Електрообладнання установок дугового зварювання.
- •73. Електрообладнання установок контактного зварювання.
- •74. Електроустановки високо інтенсивного нагрівання. Переваги, недоліки, принцип дії.
- •75. Електронно променеві установки для плавлення (епу). Види, переваги?
- •76. Електронно променеві установки для випаровування у вакуумі, електронно-променева термообробка, електронно-променеве зварювання. Загальна характеристика?
- •77. Конструктивні особливості електронно-променевих установок. Енергетичний і електромеханічний комплекси.
- •78. Світлопроменеві установки. Загальна характеристика, застосування.
- •79. Обладнання світлопроменевих установок на прикладі промислової лазерної установки.
- •80. Вентилятори. Види, принцип дії, призначення.
- •85. Регулювання параметрів компресорних установок.
- •86.Загальна характеристика електропривода вентиляторів та компресорів.
- •87. Вибір потужності двигуна поршневого компресора та вентилятора.
- •88. Характеристики відцентрових насосів.
- •89. Регулювання продуктивності відцентрових насосів дроселюванням
- •90. Регулювання продуктивності відцентрових насосів зміною кутової швидкості двигуна
- •Особливості електроприводу насосів.
- •93. Вибір потужності двигунів насосів
- •94. Види і загальна характеристика електровізків
- •95. Загальна характеристика конвеєрів
- •96. Загальна характеристика мостових кранів.
- •97 Загальна характеристика ліфтів.
- •98 Технічні дані підвісних електровізків.
- •99. Основні елементи підвісних електровізків, коротка характеристика.
- •100. Розрахунок струмопроводів для підвісних електровізків.
- •102. Електродвигуни наземних візків.
- •105. Основне обладнання мостових кранів?
- •106. Загальна характеристика стрічкових конвеєрів.
- •107. Підвісні конвеєри
- •108. Переваги конвеєрів
- •109. Вимоги до електроприводу конвеєрів, електродвигуни.
- •110. Ліфти, класифікація за призначенням, за швидкістю руху
- •111. Основні частини ліфтів, в яких розташоване електрообладнання.
- •112. Апаратура управління ліфтів. Коротка характеристика.
- •113. Електропривід ліфтів
- •114. Металообробні верстати, види, класифікація.
- •115. Основні види рухів металообробних верстатів, вимоги до електроприводу рухів. Регулювання швидкості головного приводу.
- •116. Електродвигуни металообробних верстатів. Електропривід ковальсько-пресових машин.
- •117. Токарні та свердлильні верстати. Їхня характеристика.
- •118. Розточні, стругальні та фрезерні верстати. Їхня характеристика.
- •119. Шліфувальні та агрегатні верстати. Їхня характеристика.
- •120. Молоти та преси . Їхня характеристика.
- •Електротранспорт. Напруги живлення.
- •122. Характеристика роботи магістральних електровозів.
- •123. Особливості роботи електрообладнання вагонів метрополітену і приміських електропоїздів.
- •124. Особливості роботи електрообладнання тролейбусів і трамвайних вагонів.
- •125. Умови роботи тягових мереж електротранспорту.
- •126. Розрахунки системи електропостачання електротранспорту.
- •127. Характеристика тягових підстанції залізниць, метрополітену.
- •128. Характеристика тягових підстанції міського електротранспорту.
119. Шліфувальні та агрегатні верстати. Їхня характеристика.
Шліфувальні верстати використовують для надання деталям кінцевого вигляду: згладження, вирівнювання нерівностей і т.д.
Шліфувальні верстати відносяться до третьої класифікаційної групи верстатів і підрозділяються на ряд типів, з яких найпоширенішими є такі:
плоскошліфувальні — для обробки різних площин;
круглошліфувальні — для обробки заготовок, що мають вісь обертання по зовнішній поверхні;
внутрішліфувальні — для обробки внутрішніх отворів заготовок;
безцентрово-шліфувальні — для обробки зовнішніх поверхонь тіл обертання, що мають більшу в порівнянні з діаметром довжину, або заготовок типу кільце,
заточувані — для заточення різного різального інструменту.
Агрегатний верстат — високопродуктивний металорізальний верстат, що складається з нормалізованих кінематично не зв'язаних між собою вузлів (агрегатів) з єдиною системою керування, яка забезпечує взаємозалежність та послідовність їхніх рухів.
Розрізняють агрегатна верстати одно- і багатопозиційні (за кількістю водночас оброблюваних деталей); свердлильні, розточувальні, фрезерні, токарні і комбіновані; напівавтомати й автомати. Основні робочі органи агрегатного верстата: силові головки з індивідуальними приводами переміщення й обертання інструментів; силові і поворотні столи, що переміщують відповідно силові головки або заготовки між позиціями обробки. Єдина система керування верстатом забезпечує необхідну послідовність рухів. Агрегатні верстати набагато продуктивніші, ніж універсальні, їх можна швидко переналагоджувати на обробку нової деталі. Агрегатні верстати застосовують для обробки деталей одного типорозміру в серійному виробництві або великосерійному виробництві. З агрегатних верстатів утворюють потокові й автоматичні лінії на підприємствах масового виробництва.
120. Молоти та преси . Їхня характеристика.
Молот — машина ударної дії, що деформує метал за рахунок енергії, яка накопичена в її падаючих частинах. Маса падаючих частин визначає потужність молота. Пневматичний молот приводиться в дію стисненим повітрям.
Молот має два циліндри — робочий і компресорний. Рух поршня компресорного циліндра здійснюється корбовим механізмом. При цьому стиснене повітря з компресорного циліндра через крани подається в верхню або нижню частини робочого циліндра, що приводить до опускання або підняття його поршня. Рух поршня робочого циліндра через шток і бабу (важка ударна деталь молота) передається бойку молота, який ударяє по заготовці, що лежить на бойку шабота (ковадло). Управління кранами для розподілу повітря здійснюється рукояткою.
Прес – машина статичної (неударної) дії для обробки матеріалів тиском. Механізм для створення тиску з метою ущільнення речовини, зневоднення, зміни форми, піднімання і переміщення важких предметів.
Зусилля стиску в тілах, які пресуються, створюються з метою:
а) зміни форми (напр., штампувальні преси);
б) грудкування дрібнодисперсних та порошкоподібних матеріалів (напр., за допомогою брикетних пресів);
в) зменшення об’єму пухких речовин (напр., пакетувальні преси);
г) розділення тіл, які знаходяться в різних агрегатних станах (напр., зневоднювальні фільтр-преси);
д) з’єднання деталей під великим тиском (складальні операції);
е) механічних випробувань металів, кристалів і т.п.
Для пресів характерне поступове наростання робочого тиску і жорстке з’єднання робочого органу з приводом. За способом приведення в дію розрізняють гідравлічні, механічні та гідромеханічні преси. Зусилля, які розвиваються найпотужнішими преси, досягають бл. 750 МН.
За конструктивними особливостями розрізняють такі преси:
клинові,
гвинтові,
важільні,
гідравлічні,
ексцентрикові.