27. Біржові операції

Операції (торгівельні угоди) з цінними паперами на біржі здійснюються за певними правилами. Найчастіше цінні папери продаються купуються стандартними пакетами.

Доручення клієнтів брокерам щодо купівлі продажу цінних паперів здійснюються у вигляді замовлень, які бувають:

1. Ринкове замовлення - купівля-продаж цінних паперів за ринковою поточною ціною (називаються «по курсу дня»), виконуються в першу чергу.

2. лімітоване замовлення - за обумовленою клієнтом ціною – купівля здійснюється за встановленою ціною і нище, а продаж за даною ціною і вище.

3. стоп-замовлення (буферне) - здійснюється коли ціна досягне обумовленої клієнтом величини.

Коротким продажем вважається продаж без покриття або позичених цінних паперів, здійснюються спекулянтами при прогнозуванні зниження цін на акції.

В залежності від часу дії лімітовані і буферні замовлення бувають денні (дійсні до кінця торгового дня - GTD) і відкриті (до погашення чи до відміни - GTC ).

Всі біржові угоди поділяються на:

- угоди з повними лотами - це мінімальна кількість акцій чи іншого активу, що є одиницею торгівлі на біржі ( 100 акцій);

- неповний лот – становить менше стандартної кількості, торгівля ними проводиться в окремих секторах залу і за окремими правилами.

Суть операцій з готівкою полягає в тому, що оплата куп­лених цінних паперів проводиться негайно чи, виходячи, з технічних причин, у встановлені біржею строки (наприклад, за облігаціями - на наступний день, а за акціями - на п'ятий робочий день) за курсом для здійснення угоди.

Суть операцій на строк полягає в тому, що кінцевий грошовий розрахунок за угодою, здійснюваною на біржі в день X, проводиться в день У, визначений клієнтами (звичайно до місяця).

Суть операцій з премією і опціонам полягає в тому, що во­ни побудовані за принципом угод на строк, проте дають мож­ливість відмовитися від своїх зобов'язань, виплативши клієнту попередньо обумовлену суму (премію чи опціон).

Зміст типової угоди з маржею полягає в тому, що клієнт може придбати акції певних корпорацій, лише взявши борг у брокерській конторі чи іншій фінансовій установі. Спекулятивні угоди з маржею здійснюються з акціями корпорацій, ймовірність підвищення курсу яких досить велика.

промис­ловості та фінансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу біржі.

28.Біржові індекси — це середні або середньозважені показни­ки курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку. Біржові індекси є цифровими статистичними показниками, що виража­ють (звичайно у відсотках) послідовні зміни певних явищ.

Індекс являє собою відношення порівнюваної величини до певної величини, яку приймають за базу. Кожен індекс має такі характеристики: список індексу (набір акцій-представників); ме­тод зведення до середнього; види ваг до курсових вартостей акцій; базисне значення індексу; статистична база. Роль фондових індексів може бути зведена до трьох функцій: 1)діагностичної, 2) індикативної, 3) спекулятивної.

Під діагностичною функцією слід розуміти здатність систе­ми індексів характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих її складових.

Біржові індекси іноді розраховуються як середньозважена величина, що визначається з урахуванням не тільки відносних змін, а й абсолютної ціни акцій компаній, які створюють кошик індексу.

Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність об'єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому рин­ку дає точку відліку для оцінки поведінки великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів і портфельних менеджерів Спекулятивна функція фондових індексів проявляється в їх використанні як базового активу при укладанні ф'ючерсних кон­трактів та купівлі опціонів Індекси Доу Джонса - промисловий - розраховується як середня арифметична курсів першокласних акцій 30 промислових компаній. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюються із значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) та друкується щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью-Йоркській фондовій біржі сім разів: при відкритті, о 10, 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині дня і після закінчення біржового дня.

Три інших середніх Доу Джонса — це індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики та комунального господарства, а також інтегральний середній.

Транспортний індекс Доу Джонса -це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, авто­мобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу Джонса — середній показник руху курсів акцій 15 кор­порацій, що займаються газо- та енергопостачанням.

Доу Джонса Сотро$ііе — це агрегатний показник, який роз­раховується на основі промислового, транспортного і комуналь­ного індексів. Ще він відомий під назвою „Індекс-65".

28. Рейтинг фондового рину - це оцінка позиції об'єкта аналізу по розробленій шкалі показників. Він дозволяє визначити на певну дату стан учасників фондового ринку та встановити їх місце серед інших учасників відповідно враховуючи: їх потенціал, активність, ринкову позицію. Рейтинг в цьому аспекті може виступати орієнтиром, на базі якого буде вибрана стратегія учасника фінансового ринку.

За своєю сутністю рейтинг є аргументованою думкою про здатність та юридичним обов'язком емітента проводити своєчасні виплати по основній частині своїх зобов'язаннь цінні папери боргового характеру) та проценти по ним.

Призначення рейтингу — проводити ранжування в рамках єдиної системи відносні рівні ризиків боргових цінних паперів та їх емітентів. Та­ким чином йдеться про аналіз можливості для емітента отримува­ти в майбутньому достатні доходи. Рейтинг — це „інформація до відома" для інвесторів, керуючих портфелями цінних паперів та інших учас­ників ринку цінних паперів.

Під рейтинг підпадають тільки ті цінні папери, за якими емітент несе фіксовані зобов'язання перед інвесторами. Так як ли­ше в даному випадку виникає необхідність в оцінці ризиків неви­конання даних зобов'язань. Відповідно об'єктами рейтингу є облігації (підприємств та муніципальні), привілейовані акції, ко­мерційні папери (незабезпечені цінні папери, серійні фінансові векселі), депозитні та ощадні сертифікати.

Рейтинг оцінює ризик невиконання емітентом своїх зо­бов'язань, що пов'язані з цінним папером , та відповідно, ризик втрат інвесторів основної суми та відсотків (кредитний ризик). Рейтинг не вимірює конкретну величину ризику втрат, не виступає кількісним прогнозом, мірою їх ймовірності. Рейтинг — це лише порівняльна оцінка рівнів ризику по різним цінним паперам, спосіб їх співставлення між собою по величинам кредитних ризиків.

Виділяють дві основні групи об'єктів рейтингових оцінок фінансового ринку— це рейтинги цінних паперів і фінансових по­зицій учасників ринку. В свою чергу, рейтинги цінних паперів ди­ференціюються в залежності від їх видів (дольові, боргові, похідні). Будь-яке рейтингове агентство ділить свою шкалу рейтингу між двома класами цінних паперів: цінні па­пери інвестиційної якості або (інвестиційні цінні папери); спеку­лятивні цінні папери.