3. Охарактеризуйте систему та види перевезення вантажів та їх правове регулювання.

Зміст спеціальної правоздатності деяких підприємств складає виробнича діяльність по наданню послуг, одні з яких являють собою результат певних видів діяльності або праці (споживні вартості), втілюються в товарах, а інші послуги, навпаки, не залишають реальних результатів, що існували б окремо від виконавців цих послуг.

В статті 6 Закону України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт»' визначено загальні основи господарської діяльності підприємств транспорту. Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, надання інших транспортних послуг, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобільними, авіаційними, дорсжними підприємствами, якщо це передбачено їх статутами.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надання послуг на основі державних контрактів і договорів на перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням економічної ефективності перевізних

та переробних можливостей транспорту. Економічні відносини підприємств транспорту, що виникають у процесі перевезення, грунтуються на принципах взаємної вигоди, рівної та повної відповідальності.

Транспортні договори поділяються на основні та допоміжні. Основні транспортні договори опосереднюють головну сферу взаємовідносин транспортних організацій і клієнтури (договори перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, договори буксирування). Допоміжні договори сприяють нормальній організації перевізного процесу (договори на організацію перевезень, експедиції, на експлуатацію під'їзних колій, подачу і прибирання вагонів тощо).

Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, залежно від видів транспорту, яким воно здійснюється, поділяються на:

а) залізничні; б) по внутрішніх водних шляхах (річкові); в) морські; г) повітряні; д) автомобільні. Крім того, перевезення у межах територіальної сфери дії однієї транспортної організації (наприклад, Львівської залізниці) вважаються перевезеннями місцевого сполучення; перевезення двома чи кількома організаціями одного виду транспорту є перевезеннями у прямому сполученні, а перевезення за єдиним транспортним документом організаціями різних видів транспорту — перевезеннями у прямому змішаному сполученні.

На морському транспорті перевезення та буксирування бувають: а) каботажні — між портами України; б) міжнародні перевезення — між іноземними портами.

Кожен із видів транспорту є окремою господарською системою, що взаємодіє з іншими транспортними системами. Крім перелічених, існує ще один вид транспорту — трубопровідний, який здійснює перекачування нафти, газу, води тощо.

4. Розкрийте поняття і види договору перевезення вантажів.

За договором перевезення транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити увірений їй відправником грузнув в пункт призначення і видати його управомоченному на отримання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст, 72 Основ, ст. 373 ГК) . 

Договір перевезення вантажів - один з найважливіших господарських договорів, завдяки якому здійснюється зв'язок між промисловістю і сільським господарством, промисловістю і торгівлею. 

Сторонами за договором перевезення вантажу є транспортні організації - перевізник і вантажовідправник. Договір перевезення вантажів державних і громадських організацій полягає на підставі плану, обов'язкового для обох сторін. Таким чином, договір перевезення вантажів плановий. І перевізник, і вантажовідправник мають права і несуть обов'язки, отже, договір перевезення двосторонній, Договір перевезення вантажів - реальний, оскільки він вважається поміщеним з моменту здачі вантажу транспортної організації і відмітки на перевізному документі, зробленої перевізником. 

Договір полягає між перевізником і вантажовідправником. Проте в договорі перевезення вантажу бере участь третя особа, яка в результаті його набуває прав і обов'язків. Ця особа називається одержувачем. У договорі перевезення третя особа має не тільки має рацію, але і несе обов'язки: Прийняти грузнув, вимагати складання актів, своєчасно вивезти грузнув, хоча до укладення договору перевезення третя особа - вантажоодержувач - ніякого відношення не має. Його обов'язки витікають з його взаємин з вантажовідправником (як правило, з постачальником) . 

Види договору перевезення залежать від виду транспорту, що здійснює перевезення. Розрізняють залізничні, морські, річкові, повітряні і автомобільні перевезення. Як перевізники виступають юридичні особи: управління залізниць, морські і річкові пароплавства, автотранспортні підприємства і ін. Кожен вид перевезення регулюється спеціальними нормативними актами. 

Класифікація договорів проводиться тактиці залежно від числа транспортних підприємств, що беруть участь в перевезенні. Розрізняють місцеві, прямі і прямі змішані перевезення. Місцевими називають перевезення, в яких бере участь одне транспортне підприємство. 

Перевезення оформляється накладним. Вона містить всі істотні умови договору і по суті є формою договору перевезення (на морському транспорті перевезення оформляється коносаментом) . Накладну заповнює відправник у встановленій формі і вручає перевізникові з вантажем. У ній указуються найменування відправника, одержувача, місце відправлення і доставки вантажу, число місць, маса вантажу, рід упаковки і характеристика вантажу, що перевозиться.

 На перевезення вантажу автомобільним транспортом виписується товарно-транспортна накладна в чотирьох  екземплярах. оскільки вона є не тільки перевізним документом, в одночасно і документом обліку товарних цінностей вантажовідправника і вантажоодержувача. 

Вантажовідправник несе відповідальність за неправильність і неповноту відомостей в накладній. 

Відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язаний доставити переданий йому грузнув в пункт призначення у повній цілості і видати його управомоченному на його отримання особі. 

Якщо грузнув перевізником був втрачений, зіпсований або пошкоджений, то він зобов'язаний відшкодувати вантажовідправникові або вантажоодержувачеві виниклі в результаті цього збитки. За втрату або недостачу вантажу перевізник виплачує одержувачеві вартість втраченого або бракуючого вантажу. 

Перевізник зобов'язаний доставити грузнув у встановлений термін. 

Термін доставки визначається залежно від виду транспорту і від відстані між пунктом відправлення і пунктом призначення. На залізниці терміни доставки обчислюються також залежно від виду швидкості (велика швидкість, вантажна швидкість) . За затримку доставки вантажу перевізник сплачує штраф. На залізниці він визначається залежно від прострочення і розміру провізної плати. Розмір штрафу не може перевищувати 75 % розміру провізної плати. 

При прийманні вантажу вантажоодержувач зобов'язаний перевірити збереження прибулого вантажу, а саме: цілісність пломб, справність вагонів, відповідність вантажу даним, вказаним в накладній. Якщо вантажоодержувач виявить якесь відхилення від статутних правил, він повинен зажадати складання комерційного акту. Вимога про складання комерційного акту повинна бути заявлена і у тому випадку, коли швидкопсувний вантаж прийшов з простроченням. 

Комерційний акт є підставою для покладання відповідальності на перевізника, відправника і вантажоодержувача. Статут залізниць (п. 168) передбачає обставини, які повинні бути засвідчені комерційним актом: а) невідповідність між найменуванням, масою або кількістю місць вантажу і даними, вказаними в перевізному документі; б) псування і пошкодження вантажу і багажу і інших випадках. 

Комерційний акт складається органом транспорту, як правило, на вимогу вантажоодержувача на спеціальних бланках. Його підписують на залізниці начальник станції, завідувач вантажним двором (доглядач пакгаузу, старший вагар) і вагар станції, а також вантажоодержувач, якщо він брав участь в перевірці. Якщо в прийманні брав участь експерт, повинен бути складений спеціальний акт з вказівкою цього в комерційному акті.