- •Оглавление
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері 99
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 107
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
- •2. Організація державного управління у сфері економіки
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки
- •4. Державний контроль у сфері економіки
- •Глава 2 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері фінансів
- •1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
- •2. Організація державного управління у сфері фінансів
- •3. Державна податкова служба в Україні
- •4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- •5. Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Глава 3 Державне управління банківською системою
- •1. Загальна характеристика банківської системи як об'єкта державного управління
- •2. Національний банк України як суб'єкт державного управління
- •3. Основні напрями державного впливу Національного банку України на банківську систему
- •4. Система банківського нагляду
- •Глава 4 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері реалізації митної політики
- •1. Загальна характеристика митної політики України
- •2. Система митних органів
- •3. Особливості державної служби в митних органах
- •4. Види митних режимів
- •Глава 5 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері підприємництва
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •2. Організація державного управління у сфері підприємництва
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва
- •4. Державний контроль у сфері підприємництва
- •Глава 6 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •2. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- •3. Антимонопольний комітет України та його органи
- •4. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •Глава7 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері промисловості
- •1. Загальна характеристика промислової політики держави
- •2. Загальні засади організації державного управління промисловістю
- •3. Управління промисловими підприємствами
- •4. Державний контроль у сфері промисловості
- •Глава 8 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері
- •2. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері
- •4. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •Глава 9 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах транспорту і зв'язку
- •1. Загальна характеристика законодавства
- •2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв'язку
- •4. Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв'язку
- •Глава 10 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •1. Загальна характеристика державної політики у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •4. Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
- •Глава 11 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в агропромисловій сфері
- •1. Загальна характеристика державної політики в агропромисловій сфері
- •2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу в агропромисловій сфері
- •4. Державний контроль та нагляд в агропромисловій сфері
- •Глава 12 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 13 Адміністративно-правове регулювання і державне управління в окремих міжгалузевих сферах
- •1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
- •2. Функціональний зміст міжгалузевого управління
- •3. Організація державного управління в окремих міжгалузевих сферах
- •Глава 14 Державна політика та управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері інформатизації
- •2. Організація державного управління у сфері інформатизації
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері праці та соціальної політики
- •2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
- •3. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики
- •Глава 16 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальна характеристика державної політики у галузі охорони здоров'я
- •2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
- •3. Адміністративно-правове регулювання дозвільно-реєстраційних функцій у сфері охорони здоров'я
- •4. Державний контроль та нагляд у галузі охорони здоров'я
- •Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері освіти
- •2. Організація державного управління у сфері освіти
- •3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти
- •4. Державний контроль у сфері освіти
- •Глава 18 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері науки
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері науки
- •2. Організація державного управління у сфері науки
- •3. Роль Вищої атестаційної комісії України у сфері науки
- •Глава 19 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері культури
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері культури
- •2. Організація державного управління у сфері культури
- •3. Здійснення реєстраційно-дозвільних функцій у сфері культури
- •4. Державний контроль та нагляд у сфері культури
- •Глава 20 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •1. Загальна характеристика сфер молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- •3. Сприяння держави участі громадськості у справах молоді, фізичної культури та спорту
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави Глава 21 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері юстиції
- •1. Загальна характеристика державної правової політики
- •2. Організація державного управління у сфері юстиції
- •3. Форми діяльності Міністерства юстиції України
- •4. Державний контроль у сфері юстиції
- •Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
- •1. Загальна характеристика основ національної безпеки України
- •2. Організація державного управління у сфері безпеки
- •3. Державний кордон та його захист і охорона
- •Глава 23 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері внутрішніх справ
- •1. Загальна характеристика сфери внутрішніх справ
- •2. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ
- •3. Міліція — складова частина органів внутрішніх справ
- •4. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ
- •Глава 24 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері оборони
- •1. Загальні засади організації оборони
- •2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
- •3. Організація державного управління у сфері оборони
- •4. Контроль у сфері оборони
- •Глава 25 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері закордонних справ
- •1. Загальна характеристика державної політики у сфері зовнішніх зносин
- •2. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- •3. Дипломатична служба
- •4. Державний контроль у сфері закордонних справ
- •Розділ IV Організація виконавчої влади в Автономній Республіці Крим Глава 26 Правові засади організації виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 28 Органи виконавчої влади, підвідомчі Раді міністрів Автономної Республіки Крим
- •Глава 29 Державний контроль щодо виконавчої влади в Автономній Республіці Крим
- •Розділ V Адміністративне право і управління в основних сферах місцевого самоврядування Глава 30 Загальна характеристика управлінської спрямованості місцевого самоврядування
- •Глава 31 Управління в господарсько-економічних сферах
- •Глава 32 Управління в соціальній і гуманітарно-культурній
- •Глава 33 Управління у сферах охорони громадського порядку та адміністративно-політичної діяльності
- •Розділ VI Громадські організації та адміністративне право Глава 34 Збільшення різноманітності видів громадських організацій
- •Глава 35 Участь громадських організацій у реалізації функцій органів виконавчої влади
- •Розділ VII Особливості здійснення адміністративної юрисдикції Глава 36 Зміст адміністративної юрисдикції
- •Глава 37 Адміністративна відповідальність фізичних осіб: загальна характеристика чинного законодавства
- •1. Нормативно-правові акти, що передбачають адміністративну відповідальність фізичних осіб
- •2. Адміністративні правопорушення за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення
- •Глава 38 Адміністративна відповідальність юридичних осіб у різних сферах їх функціонування
- •Глава 39 Особливості адміністративних правопорушень, що підлягають розгляду адміністративними судами
- •1. Подвійна природа адміністративних правопорушень
- •2. Необхідність дотримання принципів реалізації публічно-владних повноважень
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору Глава 40 Вплив європейської інтеграції на національні системи державного управління
- •Глава 41 Орієнтація на стандарти європейського адміністративного простору
- •Глава 42 Основні принципи права Європейського Союзу
- •1. Походження основних принципів права Європейського Союзу
- •2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
- •Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
- •1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
- •2. Недопущення порушень права особи на справедливий судовий розгляд
- •3. Загальні положення застосування Європейської конвенції з прав людини
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах Глава 44 Організація публічної адміністрації
- •1. Державна адміністрація
- •2. Органи місцевого самоврядування
- •Глава 45 Побудова публічної служби
- •Глава 46 Основні правові форми діяльності публічної адміністрації
- •Глава 47 Контроль за діяльністю публічної адміністрації
- •Розділ I Адміністративне право і державне управління у сферах економічної діяльності держави, господарювання та міжгалузевих сферах 6
- •Розділ II Адміністративне право і державне управління у сферах соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави 126
- •Розділ III Адміністративне право і державне управління у сферах адміністративно-політичної діяльності держави 175
- •Розділ VIII Україна на шляху до європейського адміністративного простору 263
- •Розділ 43 Організація та діяльність публічної адміністрації у зарубіжних країнах 277
Глава 43 Юрисдикція Європейського суду з прав людини у справах адміністративно-правового характеру
1. Загальна характеристика юрисдикції Європейського суду
Для українського адміністративного права до останнього часу характерним було певне відсторонення правового регулювання адміністративної діяльності від загальновизнаних стандартів у цій сфері, що зумовило і відсутність відповідних досліджень діяльності органів публічної влади з точки зору захисту прав і основоположних свобод людини, як відомо, наука адміністративного права традиційно майже всі питання вдосконалення механізмів адміністративно-правового регулювання розглядала з точки зору підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади, і майже зовсім не розглядала питання захисту прав людини, балансу інтересів держави громадянина.
Прийняття Конституції 1996 p., де пріоритет прав людини У відносинах з державою було чітко визначено, а також ратифікація країною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка набула чинності в Україні у вересні 1997 p., надали поштовху суттєвим змінам у правовому регулюванні відносин між державою та громадянином, фізичними та юридичними особами.
Європейська конвенція з прав людини має багатоаспектний зміст. Вона встановлює обов'язок держави Україна як учасниці Конвенції забезпечувати встановлені європейським співтовариством демократичних держав стандарти в таких важливих сферах життя людини, як право на свободу та особисту недоторканність, заборону катування, право на життя, право на повагу до приватного й сімейного життя, свобода думки, совісті та віросповідання, свобода вираження поглядів, свобода зібрань та об'єднань, заборона дискримінації, захист права власності, права на справедливий судовий розгляд та інші.
У цьому контексті можна зазначити, що Європейський суд з прав людини, який вирішує спори, що виникають із приводу дотримання будь-якою державою-учасницею норм Конвенції, є інституцією, яка спрямована на вирішення спорів публічно-правового характеру. Проте це досить широке тлумачення юрисдикції Європейського суду.
Із практичної точки зору, виникає питання, чи існує юрисдикція Європейського суду у справах, що мають адміністративно-правовий характер? Відповідь на це запитання являє собою досить складну науково-практичну проблему, розв'язання якої передбачає глибокий аналіз прецедентного права Європейського суду та тенденцій, які намітилися в цій сфері.
По-перше, слід мати на увазі, що прецедентна практика Європейського суду сьогодні фактично імплементується в національну правову систему України, оскільки сама Конвенція надає Європейському суду право фактичного тлумачення положень Конвенції, а національні судові органи починають усе більше посилатися на прецедентні судові рішення Європейського суду при вирішенні питань у межах національної судової юрисдикції. Таким чином, Конвенція з прав людини та прецедентна практика Європейського суду складають ту правову основу, на якій базуватимуться правові принципи національного адміністративно-правового регулювання відносин держави (державних органів) та особи (юридичної чи фізичної).
По-друге, слід мати на увазі, що в деяких питаннях застосування Конвенції Європейський суд виходить із того, що міжнародно-правовому захисту підлягає діяльність як фізичних, так і юридичних осіб.
Так, захисний режим Конвенції встановлений для права власності, що має забезпечуватися державою. Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції передбачає, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном».
По-третє, спори адміністративно-правового характеру можуть розглядатися Європейським судом у контексті ст. 6 Конвенції, де передбачено, що кожна особа при вирішенні питання щодо її «цивільних прав та обов'язків» має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Водночас слід мати на увазі тлумачення «цивільних прав», як це відбувається в рішеннях Європейського суду. Йдеться про те, що «цивільні права» розглядаються більш широко порівняно з тим, як вони традиційно розглядаються в українській правовій системі, а відтак зміст ст. 6 Конвенції створює складні проблеми теоретичного й практичного характеру саме в питаннях застосування цієї статті до випадків адміністративного провадження.
Тобто межі між публічним правом і правом приватним («цивільні права») досить рухомі: те, що є адміністративно-правовим із точки зору української правової системи, може розглядатися, як «цивільні права» з точки зору Європейського суду із прав людини і навпаки. Наприклад, у справі Pudas v. Sweden Європейський суд визнав можливість застосування ст. 6 Конвенції і відповідно визнав порушенням «цивільних прав» рішення державних органів Швеції про скасування ліцензії на здійснення перевезень громадським транспортом. Видача і скасування ліцензій, як відомо, належить до адміністративної діяльності в розумінні української правової системи.
Виходячи із загальних теоретичних положень, слід розглядати й тлумачення юрисдикції Європейського суду у справах публічно-правового характеру і, зокрема, у справах, що пов'язані з адміністративними правовідносинами. Залишаючи поза увагою питання застосування Конвенції щодо кримінального й цивільного судочинства, оскільки це не є предметом науки адміністративного права, слід особливу увагу звернути на таке.
Ніде в тексті Конвенції немає прямих зобов'язань держав-учасниць щодо стандартів адміністративної (публічно-владної) діяльності. Проте це зовсім не означає, що така діяльність залишається поза увагою Європейського суду, який утворює специфічну, притаманну саме цьому міжнародно-правовому інституту юриспруденцію.
Остання полягає в тому, що Європейський суд у своїх судових рішеннях, які мають прецедентний характер, утворює правову підставу тлумачення самої Конвенції з прав людини. Юрисдикція Європейського суду, таким чином, є фактичним продовженням, розвитком Конвенції, що забезпечує її адекватність існуючим правовим реаліям в європейських країнах, включаючи й Україну.
При розгляді спорів, що виникають із адміністративно-правових відносин, Європейський суд використовує особливі критерії, що є вирішальними для визначення юрисдикції цього Суду. Головним серед таких критеріїв є віднесення того чи іншого порушеного права до «сфери приватного життя» людини.
За логікою Європейського суду, якщо будь-який адміністративний акт торкається приватного життя особи і має наслідком порушення будь-якого права, що належить до сфери приватного життя, то, з точки зору юрисдикції Європейського суду, такий адміністративний акт може розглядатися як підстава для вирішення питання про порушення цивільних прав у розумінні ст. 6 Конвенції. Водночас слід мати на увазі ст. 13 Конвенції, яка гарантує ефективний правовий захист порушених прав шляхом створення відповідних національних органів для дійових можливостей оскарження порушення офіційними особами прав і свобод людини.
Такими національними органами в Україні є судова система, яка й повинна забезпечувати ефективний захист прав особи. Проте створення адміністративних судів, безумовно, сприятиме більш точному виконанню змісту ст. 13 Конвенції, оскільки йдеться про те, що ефективний захист у національних органах повинен здійснюватися навіть у тих випадках, коли порушення було вчинено особою, що діяла як офіційний представник держави. Таким чином, розгляд спорів у адміністративних судах, безперечно, мав би позитивне значення з точки зору реалізації положень Конвенції.
Стосовно розуміння Європейським судом прав та обов'язків цивільного характеру, слід мати на увазі, що ці питання повинні вирішуватися з урахуванням змісту таких прав і наслідків їх порушення, які встановлені у внутрішньому законодавстві країн — учасниць Конвенції. Причому всі приватні права, за логікою Конвенції, є також і правами цивільного характеру.
Юрисдикція Європейського суду поширюється на випадки, коли внаслідок адміністративних дій органів держави порушується право власності особи, і таке порушення, як правило, супроводжується і порушенням ст. 6 Конвенції, яка передбачає право будь-якої особи на справедливий судовий розгляд.