3.1. Аналіз провадження регіональної державної молодіжної політики

у м. Хмельницькому у сфері соціального захисту дітей

Регіональний поділ України вказує на специфіку окремих регіонів за різними ознаками, яка проявляється й у реалізації регіональної державної молодіжної політики [28].

Особливості РДМП найперше грунтуються на відмінності умов її провадження. Зокрема, доцільно виділити такі умови (та їхні відмінності) реалізації регіональної державної молодіжної політики:

- демографічну ситуацію;

- регіональні етнічні і культурні традиції;

- структуру економіки та фінансово-економічне становище регіону;

- природно-географічні умови;

- історичні. Розглянемо деякі з них.

Так, демографічна ситуація, її тенденції, безумовно, позначаються на розвитку і перспективах суспільства. Тому вона безпосередньо впливає як на зміст державної молодіжної політики, так і на ефективність її провадження. Демографічна ситуація суттєво різниться за регіонами Так, показник питомої ваги молоді помітно коливається за регіонами України - від трохи більше 18% на Чернігівщині до майже 23% у Закарпатській області.

На демографічну ситуацію в конкретних регіонах впливають зокрема тенденції народжуваності, які на фоні загального її зниження вказують на значні відмінності в окремих областях. У сільській місцевості серед молоді народжуваність вища, ніж у міських поселеннях, у всіх регіонах. Менші відмінності між міськими та сільськими показниками народжуваності притаманні індустріалізованим областям, де значна частина сільського населення проживає в межах великих агломерацій і значною мірою сприйняла міський спосіб життя, відповідно змінивши репродуктивні установки. Максимальний розрив у рівнях народжуваності в сільській та міській місцевостях спостерігається в західних та деяких центральних областях із підвищеною часткою сільського населення: Вінницькій, Закарпатській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій. Наприклад, у Хмельницькій області сільські жінки найбільш активного репродуктивного віку 20-24 років народжують майже вдвічі більше дітей, ніж їхні міські однолітки. Іншим чинником формування певної демографічної ситуації є міграційні процеси серед молоді. Вони вимагають пильної уваги у сфері державної молодіжної політики ще й тому, що накладають суттєвий відбиток на спосіб життя значної частини молоді. Хоча нині в Україні спостерігається тенденція зменшення міжрегіональних відмінностей міграційної ситуації, проте є досить помітні винятки. Зокрема, в м. Хмельницькому спостерігається помітне перевищення інтенсивності прибуття вікової групи 15-28 років над масштабами вибуття. Визначальним у формуванні регіональної специфіки повікових відмінностей міграційного приросту є освітній фактор. За характером змін показників сальдо міграцій з віком всередині молодіжного вікового діапазону всі регіони України чітко об'єднуються в два типи. До першого належать м. Київ, Львівська, Одеська, Харківська області, головні міста яких є найбільшими в Україні освітніми центрами. Характерними особливостями міграційної ситуації в міських поселеннях освітніх регіонів є помітне прибуття осіб віком 15-20 років (особливо 17-річних) та вибуття 21-24-річних, тоді як в інших регіонах спостерігається зворотна ситуація. Починаючи з 25 років (прийнята в наукових дослідженнях межа закінчення здобуття освіти), істотних відмінностей повікових сальдо міграцій між освітніми та іншими регіонами України не спостерігається.

Розглядаючи регіональні етнічні та культурні традиції як умови, що призводять до певних особливостей провадження регіональної державної молодіжної політики (розглядаючи етнічні та культурні традиції м. Хмельницького), маємо звернути увагу на релігійні традиції.

Вони по-різному впливають на здійснення державної молодіжної політики вже тому, що в різних регіонах більшого поширення набули ті чи інші релігійні течії, конфесії. Окрім того, сила їхнього впливу на свідомість населення також різна. Так, досліджуючи проблеми релігійності молоді м. Хмельницького та на основі даних опитування серед дітей та молоді міста, ми прийшли до висновку, що до релігійне зорієнтованих можна віднести від 26 до 44% молоді. Рейтинг релігії як культурно-історичної самоцінності в громадській думці молоді досить високий. Майже 73% молодих респондентів відзначають, що релігія або вже посідає належне місце в суспільстві або повинна відігравати в ньому більш вагому роль. Для більшості дітей та молоді України та м. Хмельницького, зокрема,ставлення до релігії за останні роки стало виключно позитивним або більш шанобливим [50].

При здійсненні державної молодіжної політики на місцях необхідно зважати також на те, що хоча менше одного відсотка української молоді є прихильна до неорелігійних культів, зокрема, у м. Хмельницькому до них належить 20% віруючих цієї категорії.

Зрозуміло, що сильна релігійна зорієнтованість дітей та молоді Хмельниччини накладає відбиток на традиції молодіжного руху, на роботу різних інституцій з молоддю. Сфера діяльності релігійних організацій в м. Хмельницькому постійно розширюється.

Головною метою їхньої роботи з дітьми та молоддю є релігійне виховання, розширення свого впливу в молодіжному середовищі з метою поповнення релігійних інституцій. Серед інших завдань релігійні організації мають на меті задоволення релігійних потреб молоді, її моральне оздоровлення, гальмування негативного впливу на юнаків і дівчат «гріховного світу», рятування підростаючого та молодого покоління від бездуховності, надання йому надії, можливості знайти вірний шлях у житті (що базується на релігійних цінностях). Тобто релігійні організації здійснюють цілком конкретну і, як свідчать дослідження, дієву молодіжну політику. І не можна заперечувати, що на деяких напрямах вона збігається з державною молодіжною політикою. Залежно від конфесій, їхнього розміщення, впливу на молодь ступінь збігу різна. Співпраця релігійних та світських інституцій, особливо у сфері моралі, виховання підростаючого покоління, залежно від традицій їх взаємин і ставлення один до одного, вочевидь, сприятиме реалізації регіональної державної молодіжної політики. І така співпраця проявляється у конкретних формах. Так, наприклад, влітку 2010 р. в Хмельницькій області центром соціальних служб для молоді спільно з американським фондом християн-баптистів було організовано оздоровлення 22 дітей-інвалідів Хмельницького району і 20 - м. Хмельницького.

Також впродовж 2010 р. управління у справах сім'ї та молоді Хмельницької обласної держадміністрації спільно з релігійними організаціями чи за їх участю, провело цілий ряд заходів, зокрема: круглий стіл «Християнська родина» за участю представників релігійних конфесій, громадських організацій та органів державної влади; до Великодніх свят проведено весняну толоку та акцію «Великдень для всіх»; до Дня молоді разом з Хмельницьким Палацом Творчості проведено вуличні вистави «Святе і грішне», а влітку організовано програму духовного і освітнього виховання дітей і підлітків у м.Хмельницькому «Будь чемним».

Тобто можна стверджувати, що певна релігійна орієнтація дітей та молоді вимагає деякої специфіки здійснення державної молодіжної політики. Найперше вона проявляється в тіснішій співпраці (там, де більша релігійність населення) органів державної влади з релігійними організаціями щодо вирішення деяких молодіжних проблем та створення молоддю більшої кількості релігійне зорієнтованих громадських молодіжних організацій і їх участі в провадженні державної молодіжної політики на місцях [6].

Наступним чинником, що впливає як на специфіку формування державної молодіжної політики, так і на ефективність її здійснення, виступає структура економіки і фінансово-економічне становище регіону.

Цей вплив визначається цілим рядом характеристик, зокрема:

- зайнятістю населення;

- кількістю та ритмічністю роботи підприємств, їхньою прибутковістю;

- доходами населення;

- дефіцитом місцевих бюджетів;

- тощо.

З різноманітності умов реалізації регіональної державної молодіжної політики випливає необхідність певної специфіки в напрямах її здійснення. Слід зазначити, що різні напрями не лише мають свої особливості за регіонами, а й змінюються з часом [5].

Суттєві відмінності в напрямах діяльності молодіжних організацій, їх активності й авторитеті серед молоді, традиціях молодіжного руху, орієнтаціях відбиваються на визначенні як напрямів РДМП, так і форм та методів їх реалізації. Так, у Хмельницькій області специфіка провадження державної молодіжної політики проявляється в значному використанні потенціалу організованого, досить розвиненого молодіжного руху. Окрім залучення до співпраці з органами державної влади десятків зареєстрованих громадських молодіжних та дитячих організацій різних рівнів, свій посильний вклад вносять масово існуючі (ними охоплено близько 40% дітей та молоді) органи молодіжного самоврядування за місцем проживання, навчання, праці [25].

У регіоні всі значні молодіжні заходи проводяться з участю чи за підтримки молодіжних організацій. Так, у 2011р. протягом березня-квітня (раз на тиждень) проводилися наради з молодіжними лідерами з питань організації і проведення літнього оздоровлення та відпочинку дітей та підлітків; регулярно проводилися робочі зустрічі з керівниками та представниками жіночих, молодіжних та благодійних громадських організацій і фондів (всього проведено понад 50 зустрічей); спільно з Хмельницьким обласним комітетом молодіжних організацій проведено конкурс краси «Красуня Поділля»; до Дня молоді разом з Західноукраїнським молодіжним конгресом та Хмельницьким обласним комітетом молодіжних організацій проведено вуличну концертну програму за участю зірок української естради, а до Дня Незалежності України - молодіжне свято в м. Хмельницькому та районних центрах області та містах обласного підпорядкування та багато інших.

Для м. Хмельницького державна молодіжна політика характеризується великою участю в її провадженні студентів. Тому, наприклад, одне з чільних місць у молодіжній політиці займає робота в студентському середовищі. При управлінні у справах сім'ї та молоді більше 10 років працює штаб студентських загонів з постійнодіючим штатом. Його силами було організовано роботу 5,5 тис. студентів у студентських будівельних, сільськогосподарських, педагогічних загонах; «проводяться ігри під назвою «Студентська республіка»; спільно з асоціацією профспілок здійснюється оздоровлення студентів, під постійною увагою перебуває виховна робота в студентських гуртожитках та побут студентів.

Окрім цього, характерним і традиційним для провадження державної молодіжної політики в м. Хмельницькому стали деякі інші напрями та конкретні заходи. Зокрема, слід зазначити проведення для дітей та молоді профільних оздоровчих змін у поєднанні з реалізацією цільових програм роботи з дітьми та молоддю на базі наметових таборів. Хмельницька міська державна адміністрація, міський центр соціальних служб для молоді при підтримці Державного комітету України в справах сім'ї, молоді та спорту та Міжнародного фонду ЮНІСЕФ 2005 р. організували наметове містечко в с. Бакота. Хмельничани перейняли їхній досвід, розпочали аналогічну роботу і вважають таку форму оздоровлення дітей та молоді перспективною, оскільки організація наметових таборів вимагає менше коштів, ніж оздоровлення в стаціонарних умовах, а крім того залучає молодь до активного способу життя, розвитку навичок самостійності, відповідальності. Цього ж літа було організовано обласний волонтерський табір «Молодь за здоровий спосіб життя», де мали змогу оздоровитися 150 осіб. Цінність такої акції в тому, що її учасники набули досвіду соціальної роботи, поповнили ряди волонтерів соціальних служб.

У самій системі вищої освіти останнім часом приділяється багато уваги різним змінам щодо організації навчально-виховної роботи у навчальних закладах різного рівня акредитації, спробам наближення процесу підготовки спеціалістів до вимог ринку праці. З цією метою за ініціативою обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, між навчальними закладами різного рівня акредитації Хмельницької області навчальними закладами міст та районів укладаються договори про спільну діяльність з питань підтримки студентської молоді [7].

Так, протягом 2010 року були укладені договори про спільну діяльність між обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Хмельницьким інститутом соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»; між Шепетівським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Шепетівським технікумом Подільського аграрно-технічного університету, та Шепетівським професійним ліцеєм; між Новоушицьким районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Новоушицьким технікумом Подільського аграрно-технічного університету І-ІІ рівня акредитації; між Чемеровецьким районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Чемеровецьким медичним училищем І рівня акредитації; між Кам’янець-Подільським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та Кам’янець-Подільським Державним аграрно-технічним університетом; між Хмельницьким міським центром соціальної допомоги молоді та Хмельницьким Національним університетом.

Складовою змісту роботи студентської соціальної служби є залучення до співпраці студентів всіх курсів, соціальних працівників, адміністрації, а на громадських засадах – професійних психологів, юристів, медиків.

Волонтери в студентські соціальній службі виконують такі завдання:

- надання соціальної, психологічної, правової та інформаційної соціальної допомоги студентської молоді;

- сприяння успішній соціальній адаптації студенів першого курсу;

- створення умов для самореалізації та саморозвитку;

- профілактика негативних явищ у студентському середовищі;

- формування здорового способу життя;

- виготовлення та розповсюдження соціальної реклами.

Протягом 2010 року спеціалісти надавали індивідуальні та групові послуги клієнтам студентської соціальної служби: соціально-психологічні – 117; психологічні – 75; юридичні – 119; соціально-медичні – 99; інформаційні – 754; соціально-економічні – 222; пов’язані з працевлаштуванням – 749. Всього надано індивідуальних послуг – 1121, проведено групових заходів – 141.

Таким чином, специфіка здійснення регіональної державної молодіжної політики проявляється в її коригуванні відповідно до регіональних традицій, місцевих умов її провадження, а також у різних напрямах її здійснення, особливостях форм і методів роботи, кадрового, фінансово-матеріального забезпечення тощо. Водночас, усі ці особливості не змінюють суті державної молодіжної політики, який здійснюється на місцях. Скрізь вона направлена на забезпечення ефективної соціалізації дітей та молоді, її становлення та розвиток, а також узгодження в молодіжній сфері інтересів конкретної місцевості та країни в цілому [12].

Аналізуючи регіональну державну молодіжну політику як специфічну діяльність, направлену на дітей та молодь, ми маємо пам'ятати про загальні особливості її провадження.

Особливість перша. В умовах унітарної держави, якою є Україна згідно з Конституцією, ми бачимо деякий закономірний тиск центру на суб'єкти державної молодіжної політики на регіональному рівні. Виконавчі структури, беспосередньо відповідальні за провадження державної молодіжної політики, підпорядковуються центру. Спостерігається певна субординація у взаєминах громадських організацій у межах молодіжної інфраструктури. Прийняті рішення щодо провадження державної молодіжної політики на загальнодержавному рівні передбачають її здійснення на всіх рівнях на основі певної ідеології, методології, на основі конкретних норм та правил.

Особливість друга. Специфіка місцевих умов, різноманітність досвіду, саме життя вимагають на місцях нестандартних підходів до провадження РДМП, що не завжди вписуються в рамки рекомендацій центру. І місцеві органи влади зазвичай намагаються, не виходячи за рамки законів, здійснювати політику стосовно молоді, адекватну реальним умовам.

У цьому смислі є певні складнощі, які спричиняються невідповідністю законодавчої та нормативної бази реальним умовам діяльності на місцях. Вони усуваються в процесі коригування ДМП у законодавчому порядку. Тобто реальне життя вносить свої корективи в законодавчу і нормативйу базу ДМП. Так, після прийняття 5 лютого 1993 р. Закону України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» в наступні роки щорічно в законодавчому порядку вносилися зміни.

Очевидно, що більш гнучкі у здійсненні молодіжної політики регіони, які мають більшу самостійність. Наприклад, на регіональному рівні в Російській Федерації передбачається можливість більшого маневру в цій сфері діяльності. Досить значною вона була і в роки зародження ДМП - в останні роки існування СРСР. У республіканських законах набували відображення ті аспекти подальшої розробки молодіжної політики, що не знайшли свого закріплення в проекті союзного Закону "Об общих началах государственной молодежной политики в СССР" і не ввійшли до остаточного тексту. Тобто, якщо пропозиції з місць не приймалися в центрі як загальні норми діяльності, то була можливість їх прийняти, навіть у законодавчому порядку, на регіональному рівні.