2. Сукупна пропозиція. Фактори сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція – це шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін (інші обставини залишаються незмінними).Національна економіка може відреагувати на зміну в сукупному попиті як збільшенням обсягу реального продукту, так і зміною рівня цін.

Крива довгострокової пропозиції показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем виробництва(рис.3.). Цей рівень досягається за повної зайнятості. Тому всі фактори, які змінюють природний рівень виробництва, переміщуватимуть криву довгострокової сукупної пропозиції вправо або вліво.

Ці фактори можна поділити на дві групи:

1)процеси або заходи економічної політики, які змінюють обсяг виробництва за тієї самої природної норми безробіття;

2)економічні процеси або заходи державної політики, що змінюють природну норму безробіття.

В короткостроковому періоді фактори формування сукупної пропозиції поділяють на дві групи : 1)цінові; 2)нецінові.

Ц іна АS

Реальний обсяг виробництва

Рис. 3. Крива довгострокової сукупної пропозиції

До цінових факторів належать змінні, які із збільшенням обсягу виробництва сприяють або протидіють зростанню витрат на одиницю продукції та підвищенню рівня цін. Коли із збільшенням обсягу виробництва витрати на одиницю продукції і рівень цін починають швидко зростати, крива короткострокової су­купної пропозиції стає крутою. Крутіша крива АS означає, що збільшення сукупного попиту в основному транс­формується у зростання цін і слабо впливає на обсяг виробництва.

Основними ціновими факторами короткострокової сукупної пропозиції є такі. По-перше, це змінні, що починають діяти, коли національна економіка виходить за межі природного рівня виробництва (використання резервного устаткування з нижчою продуктивністю; залучення додаткової робочої сили з нижчим рівнем кваліфікації; виникнення слабин у виробництві — проблеми із забезпеченням си­ровиною, транспортом тощо).

По-друге, це структурні та природні умови (неодночасне досяг­нення повної зайнятості в окремих галузях; використання дорогих природних ресурсів, які звичайно не використовуються; збільшення обсягу виробництва на менш ефективних підприємствах та Ін.).

Ціна АS

Класичний

кейнсіанський

відрізок

проміжний

Природний обсяг виробництва

Реальний обсяг виробництва

Рис.4.Крива короткострокової сукупної пропозиції

По-третє, це зовнішньоекономічні чинники (запровадження мита і квот на товари, що є ресурсами виробництва; розширення збуту на дорогих ринках — віддалених, захищених митом, корумпованих то­що).

По-четверте, це інституційні чинники (екологічні нормативи та санкції; прогресивні тарифи за понаднормове споживання палива та електроенергії; ставки непрямих податків та ін.).

Зі збільшенням обсягу національного виробництва дія всіх цих чинників веде до зростання витрат виробництва на одиницю про­дукції.

До нецінових факторів короткострокової сукупної пропозиції нале­жать ті змінні, які підвищують або знижують витрати на одиницю продукції незалежно від змін обсягу національного виробництва. Економісти поділяють нецінові чинники короткострокової пропозиції на два види — реальні і номінальні. Реальні змінні впливають на сукупну пропозицію як у коротко­строковому, так і довгостроковому періодах. Основними реальними факторами сукупної пропозиції є:

по-перше, обсяг ресурсів — природні й трудові ресурси, капітал і технологія та ефективність їх застосування — продуктивність праці, енерго- та матеріаломісткість продукції. Збільшення обсягу ресурсів і підвищення ефективності їх використання перемішує коротко­строкову (і довгострокову) криву АS вправо;

по-друге, інтеграція країни у світову економіку - участь країни в міжнародному поділі праці; рівень протекціонізму тощо. Зростання рівня відкритості національної економіки забезпечує ефективніше використання ресурсів, і крива АS переміщується вправо і навпаки;

по-третє, додаткові витрати на підприємницьку діяльність (над­мірні витрати коштів на реєстрацію, ліцензування ,тощо) зменшують її масштаби. В резуль­таті і короткострокова, і довгострокова криві АS переміщуються вліво.

Номінальні змінні впливають лише на криву короткострокової сукупної пропозиції, переміщуючи її вліво або вправо, а природний рівень виробництва і довгострокова крива АS не змінюються. Ос­новними номінальними змінними є, по-перше, рівень цін на ресурси — рівень зарплати, %, рента за землю та ін. Зростання цін на ресурси переміщує криву коротко­строкової сукупної пропозиції вліво і навпаки.

По-друге, інституційні фактори, які творять макроекономічне середовище, в якому функ­ціонують ділові одиниці національної економіки. Так, несприятли­ве макросередовище, яке складається, наприклад, в умовах підви­щення непрямих податків (ПДВ, податку на майно підприємств, соціальних податків) або плати за використан­ня природних ресурсів, переміщуватиме криву короткострокової су­купної пропозиції вліво. І навпаки, сприятливе макроекономічне середовище стимулює інвестиційний процес, що підтримує ста­більні темпи економічного зростання.