- •1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
- •2.Політика князя Олега в галузі оподаткування
- •3. Княгиня Ольга та її реформи в оподаткуванні на землях Київської Русі
- •4. Християнство та податки, зумовлені його прийняттям в Київській Русі
- •5. Податковий тиск та загальна характеристика податків Золотої Орди.
- •6. Система збору податків на території руської держави в період монголо-татарської навали.
- •8. Реформування системи оподаткування після успішного завершення війни
- •9. Загальна характеристика система збору податків вкл.
- •10. Нерівність в оподаткуванні та причини іх виникнення в вкл
- •11. Особливості оподаткування в Україні за часів польського панування
- •12. Запровадження уставів та волоків польською владою
- •13. Загальна характеристика подимного оподаткування за часів панування Речі Посполитої.
- •14. Характеристика козацької казни та шляхи її наповнення
- •15. Податкова система запорізької січі
- •16. Податкова політика та реформи Петра і
- •18.Правління Олександра 1. Нова реформа щодо сплати податків та системи управління державними фінансами.
- •19.Особливості в оподаткуванні за часів правління Миколи 1.
- •20. Правління Олександра іі та його зміни в оподаткуванні.
- •21. Діяльність Олександра ііі в розрізі податків
- •24.Оподаткування на тер. Австро-Угорської імперії
- •25.Українська Центральна Рада і чотири універсали національного відродження
- •26. Державний переворот та проголошення Української Держави – Гетьманату
- •27. Податки у перші роки радянської влади
- •28. Податки періоду непу (1920-1922)
- •29. Особливості оподаткування в довоєнний період
- •30. Загальна характеристика структури податкових органів та податкової системи за правління Скоропадського.
- •31.Зміни оподаткуванні зумовленні утворенням унр та приходом до влади Директорії.
- •32. Податки у воєнні роки(1941-1945рр.)
1.Передумови виникнення податків в Київській Русі
З виникненням держави (VIII – ХII ст) у Київській Русі розпочинає свою історію і податкова система (служба) на українських землях. Середньовічна, феодально-децентралізована податкова система проіснувала на Україні до середини 18століття, а пережитки її – до 19століття.
Найдавнішою системою прямих податків була у Київській Русі данина на утримання княжого двору та дружини. Панування натурального господарства визначало, в основному, натуральний характер податкової системи. Данина сплачувалась зазвичай, продуктами сільського господарства і промислів(хутро, віск, мед, шкіра). Збирали данину безпосередньо виїжджаючи на так зване полюддя, у вигляді різних дарів князю чи представникам його адміністрації, чи «повозом» коли її привозили до Києва.
Саме при зборі данини проявлялися найбільш характерні, негативні риси феодально-децентралізованої системи: неврегульованість розмірів та періоду збору більшості податків, їх величезна кількість і різновидність, випадковість і свавілля поборів, збирання особами, які особисто зацікавлені у максимальному доході. Усе це на практиці доводило до значних зловживань, результатом чого були заворушення і навіть повстання.
Класичним прикладом стали події 945року – повстання у Древлянській землі проти Київського князя Ігоря. Під час полюддя він спробував стягнути данину з деревлян двічі, за що і поплатився головою.
Великим досягненням за часів Київської Русі у впорядкуванні податкової системи стало зведення Ярославом Мудрим загальноприйнятих у ті часи законів у єдину «Руську правду», яка стала правовим кодексом усієї країни.
Одиницею оподаткування був «дим», який мав певний розмір землі(у середньому воно дорівнювало одному плугові або 15га), 20-30 «димів складали дворище». В основному це було об`єднання родичів, які спільно відповідали за розклад і збір податків. Сьогодні у кожному селі можна виділити первісні дворища, що носять імена своїх перших засновників. «Дворища» об’єднувались у громади, на чолі яких стояли старости, які обирались на вічі. Близько 1/3 зібраної данини князь брав на особисті потреби, а решта йшла на утримання дружини, органів управління і ведення війни.
Основою грошових надходжень були мита і штрафи. Більшість складали торговельні мита – «вага» і «міра» - за зважування і вимір; «мит» - за провезення товарів через міські застави; «перевіз» - перевезення товарів через річку. «Гостинне» і «торгове» стягувалось за право мати склади й організацію торжищ. Внутрішня торгівля велась переважно на торгах у відведеному місці і в певний час. У Києві, наприклад, їх було аж 8, зокрема торговище на Подолі(тепер Контрактова площа), Бабин Торжок на Горі(поблизу нинішньої Андріївської церкви). Дуже жвавою була зовнішня торгівля. Так, через Київ проходив знаменитий шлях «із варяг в греки».
Із встановленням феодальної роздробленості княжі доходи стали значно обмеженішими. Податки осіли на місцях. Через брак коштів значно скоротилося постійне військо. Загальнодержавні збройні сили в основному складались з ополчення васалів. Встояти проти сильного ворога було проблематично, що й призвело пізніше до катастрофи.