- •1.Поняття і ознаки держави
- •2. Історичні типи держави
- •3. Поняття і види форм державного правління
- •4. Поняття і види форм державного устрою
- •5. Поняття і види форм державного режиму
- •6. Поняття і ознаки правової держави
- •7.Поняття і ознаки громадянського суспільства
- •8. Поняття і ознаки права
- •9. Поняття і структура норми права
- •10. Поняття і види джерел права
- •11.Поняття і структура правовідносин.
- •12.Система права і система законодавства
- •13. Заканність та її гарантії
- •14. Поняття, види і склад правопорушень
- •15. Поняття і види юридичної відповідальності
- •16. Загальна характеристика Конституції України
- •17. Поняття і джерела конституційного права
- •18. Підстави набуття і припинення громадянства
- •19. Основні право, свободи і обов*язки людини і громадянина
- •20. Поняття і види виборів
- •21. Правовий статус Президента України
- •22. Правовий статус Верховної Ради України
- •23. Загальна характеристика органів місцевої влади та місцевого самоврядування
- •24.Всеукраїнський і місцевий референдум
- •25.Методи державного управління
- •26.Державна служба та державні службовці
- •27. Поняття і види адміністративних правопорушень
- •29. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •30. Правоздатність і дієздатність фізичних осіб
- •31. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб
- •32. Підстави набуття і припинення права власності
- •33. Форми власності в Україні
- •34.Поняття і види договорів
- •35.Підстави набуття і припинення зобов’язань.
- •36. Способи забезпечення зобов*язань
- •37. Спадкування за заповітом
- •38. Спадкування за законом
- •39. Порядок укладання шлюбу. Шлюбний договір
- •43. Підстави припинення трудових договорів
- •44.Індивідуальні та колективні трудові спори
- •45. Бюджетний процес
- •46. Поняття та види податків
- •49. Конституційний суд України
- •50. Система судів загальної юрисдикції
19. Основні право, свободи і обов*язки людини і громадянина
Основне право громадянина - це встановлена державою та закрiплена в Конституцiї можливiсть, яка дозволяє кожному обирати вид i мiру певноi поведiнки, використовувати наданi йому блага, як в особистих, так i в суспiльних iнтересах.
В Конституцiї та законах України вживається вислiв "права та свободи людини", "права та свободи громадянина".
В лiтературi права та свободи подiляють:
1. За значенням їх для носiя на:
- основнi (безумовно необхiднi для iснування людини, наприклад, право на життя);
- неосновнi (не є життево необхiдними, наприклад, право на участь у профспiлках);
2. За способом здiйснення на:
- активнi (вимагають активних дiй, наприклад,право на освiту);
- пасивнi (не вимагають активних дiй особи, наприклад, свобода свiтогляду);
3. За суб'єктами здiйснення на:
- iндивiдуальнi (здiйснюються одноособовими дiями, наприклад, право на свободу переконань);
- колективнi (можуть бути реалiзованi лише спiльними дiями групи носiїв прав, наприклад, право на утворення громадських об'єднань)
4. залежно вiд ролi держави на:
- "негативнi права" (для їх здiйснення державi досить утриматись вiд втручання в свободу особи, наприклад, право на виховання дiтей);
- "позитивнi права"(для їх здiйснення необхiдно прийняття певних заходiв з боку держави, наприклад, право звертатися до суду за захистом).
Щодо дiючоi Конституцiї, то вона не мiстить класифiкацiї прав та свобод.
На думку авторiв серед прав та свобод громадян, закрiплених у Конституцiї, можливо видiлити такi групи:
1) особистi (ст. 27-35, 51-52),
2) полiтичнi (ст. 36-40),
3) економiчнi (ст. 41-45),
4) соцiальнi (ст. 46-49),
5) екологiчнi (ст. 50),
6) культурнi (ст. 53-54).
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
20. Поняття і види виборів
Вибори – це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Принцип виборів – це засади, на основі яких здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати реальними волевиявленням народу.
виборча система - це спосіб урахування голосів виборців і розподіл місць в органах державної влади між кандидатами (групами кандидатів).
Залежно від підстав вибори можна класифікувати за наступними ознаками.
1. За територіальною;
2. За об'єктом;
3. За часом проведення;
4. За кількісною ознакою участі виборців;
5. За правовими наслідками;
За порядком визначення результатів виборів розрізняють такі виборчі системи:
- мажоритарну;
- пропорційну;
- змішану.
Мажоритарна
Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідних для обрання кандидата, розрізняють:
• мажоритарну систему абсолютної більшості;
• мажоритарну систему відносної більшості;
• мажоритарну систему кваліфікованої більшості.
Іншим видом виборів є пропорційна система, яку застосовують майже у 60 державах світу.
За цією системою депутатські мандати розподіляють між: партіями пропорційно кількості голосів виборців, поданих за них у межах виборчого округу, а виборчі округи, як правило, багатомандатні.
Є два способи створення виборчих округів. Найпоширеніший - коли межі виборчих округів збігаються з межами адміністративно-територіальних одиниць.
Менш поширений — коли територія всієї держави - єдиний виборчий округ.
За впливом виборців на розміщення кандидатів у списку для голосування розрізняють такі види пропорційної системи:
• з жорсткими списками;
• з преференціями (перевагами);
• з напівжорсткими списками.
При голосуванні за жорсткими списками виборець голосує загалом за список партії, яку він обирає.
Змішана система є поєднанням мажоритарної та пропорційної систем.
Вона діє у майже 20 державах світу, особливо тих, де триває пошук найефективніших виборчих систем відповідно до національних та інших особливостей.
Іноді змішану систему запроваджують у модифікованому вигляді з перевагою елементів тієї чи іншої виборчої системи.
Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є паралельне комбінування. Одну частину представницького органу - парламенту обирають за мажоритарним принципом, іншу - за пропорційним.