1. Поняття і види зустрічної торгівлі, її роль у світогосподарських зв’язках. Нормативно-правова база здійснення угод зустрічної торгівлі.

У компенсаційній (зустрічній) торгівлі специфіка взаємовідносин експортера та імпортера полягає в тому, що продаж товарів (послуг) пов'язується з відповідною закупкою або, навпаки, закупівля товарів (послуг) зумовлюється продажем. При цьому оплата передбачається поставками товарів та/або послуг у доповнення або замість фінансового врегулювання, а угода може бути оформлена як одним, так і кількома зв'язаними контрактами.

Згідно з термінологією, що застосовують фахівці Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК), усі види товари обмінних і зустрічних угод об'єднуються поняттям «міжнародні компенсаційні угоди», відповідно до яких фірми різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, послуг або технології) однією із сторін компенсуватимуться чітко визначеним у відповідних договірних документах способом та у встановлених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, послуг, технології) іншої сторони. При цьому в поняття «зустрічної торгівлі» не включаються товарообмінні (бартерні) операції. Отже, в документі комісії зазначається, що, «на відміну від бартеру, зустрічна торгівля пов'язана з використанням грошей:

1) як засобу в значення цін на товар;

2) для фінансування однієї або обох сторін у період здійснення угоди;

3) для безпосередньої оплати активного сальдо обміну експортних й імпортних товарів.

Тож пропонується така класифікація:

1.Угоди зі зворотною закупівлею продукції найчастіше укладаються у зв'язку з продажем підприємства, комплектного обладнання або технології; при цьому експортер зобов'язується закуповувати частину або всю продукцію, що вироблятиметься поставленому підприємстві або обладнанні. Таким чином, ці угоди мають певні особливості:

– здійснюється за рахунок продукції, що отримана внаслідок укладеної угоди;

вартість угоди, як правило, дуже значна;

– термін дії угоди може становити 10—20 років;

– зобов'язання щодо зворотної закупівлі можуть перевищувати (і справді перевищують) вартість початкової експортної угоди.

2. Компенсаційні угоди є поширенішою і різноманітнішою групою, ніж угоди зі зворотною закупівлею. Відповідно до компенсаційної угоди експортер зобов'язується закуповувати (або забезпечити закупку третьою стороною) певну кількість товарів–імпортера протягом узгодженого терміну. Експортні та імпортні товари, як правило, не мають прямого зв'язку. Компенсаційні угоди зазвичай укладаються на меншу суму, ніж угоди зі зворотною закупівлею. Те саме стосується і терміну дії контракту, який укладається на термін від одного до трьох років.

Власне компенсаційні угоди передбачають, що експортер товару дає згоду на те, що імпортер повністю або частково оплачує його поставки товарами, а угода на закупівлю та угода на продаж поєднані в одному контракті.

Зустрічна закупка відрізняється від власне компенсаційних) угод в основному тим, що розробляються разом два окремі договори: договір на продаж і договір на закупівлю. Угоди зустрічне закупівлі можуть мати дві форми — форму паралельної закупівлі, за якої продаж і закупівля відбуваються одночасно, та форму попередньої закупівлі, за якої експортер спочатку виконує свої зобов'язання з імпорту, з тим щоб мати можливість виконати свій експортний контракт.

На відміну від фахівців ЄЕК, експерти ЮНКТАД виокремлюють такі основні види компенсаційних угод:

– бартерні;

– комерційні (торговельні) компенсаційні;

– компенсаційні.

Зустрічна торгівля виступає засобом фінансування імпорту і, на відміну від закупок в кредит, застерігає покупця від виплати постійно зростаючих процентних платежів.

Регулююча роль зустрічної торгівлі проявляється в тому, що підписані двохсторонні і багатосторонні міжурядові угоди, а також угоди про економічне і виробниче співробітництво на компенсаційній основі дають можливість раніше на декілька років наперед визначити:

1) види і об'єм товарів, що взаємно постачаються;

2) їх загальну суму і порядок розрахунків;

3) характер і вартість супроводжуючих чи окремо наданих технічних (інжинірингових) послуг і науково-технічних знань і досвіду (ліцензій, "ноу-хау" та ін.). В зв'язку із зростанням об'ємів міжнародної зустрічної торгівлі зростає і її регулююча роль. Разом з цим розвивається і специфіка міжнародних зустрічних операцій, що відображає умови і процеси, що відбуваються в різних країнах.

Зустрічні торгові угоди - угоди, в яких 1 сторона представляє товари 2-й стороні, у відповідь на це перша сторона закуповує у другої сторони погоджений обсяг товарів.

Відмінністю таких угод є взаємна ув'язка між поставками в двох напрямках, тобто укладення контракту в 1 напрямок обумовлено укладанням контракту в іншому напрямку. У рамках зустрічної міжнародної торгівлі звичайно підписується рамкову угоду. У межах цієї угоди укладаються індивідуальні угоди. Правовою основою проведення товарообмінних операцій є підготовлені європейської економічної комісією документи: «Про міжнародні договори про зустрічну торгівлю» 1990, «Про міжнародні договори про зворотну закупівлі».

Комісія ООН з права у міжнародній торгівлі прийняло в 1992 правове керівництво зі складання контрактів в області зустрічній торгівлі.