1.В чому суть кредитного розрахунку у зовнішньоекономічній угоді.

Платіж у кредит передбачає проведення розрахунків за операцією на основі наданого продавцем покупцю комерційного кредиту. Останній сплачує суму, обумовлену в контракті, через певний час після поставки товару. Цей кредит надається, як правило, в товарній формі шляхом відстрочення чи розстрочки платежу і класифікується як комерційний, фірмовий товарний кредит.

Кредит дається не на всю суму контракту, а на 80—85 %, решту покупець сплачує авансом, що дозволяє продавцю покрити свої витрати, якщо покупець порушить свої зобов´язання за контрактом. Межа кредиту, тобто максимальний розмір кредиту, що надається покупцю, визначається розмірами капіталу останнього і зазвичай не перевищує 10 % від капіталу покупця.

За термінами комерційні кредити поділяються на короткострокові (до одного року), середньострокові (1—5 років) та довгострокові (5—10 років і більше). У контракті обумовлюється вартість кредиту, виражена у процентах за рік, термін використання кредиту, строк погашення кредиту, пільговий період, протягом якого за кредитом не відбувається погашення процентів, та інші умови. При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежу. Серед способів запобігання неплатежу чи затримці платежу основними є гарантії банків У тому чи іншому вигляді.

2.Здійснення хеджування в межах зовнішньоекономічних і зовнішньоторговельних операцій.

При великих фірмах, які займаються експортно-імпортними операціями, існують аналітичні відділи, які займаються прогнозуванням валютних курсів. Однак прогнозування не дозволяє повністю виключити невизначеність, тому компанії широко використовують у своїй діяльності хеджування валютних ризиків.

Хеджування валютного ризику - це захист коштів від несприятливого руху валютних курсів.

Можна виділити два основних типи хеджування - хеджування покупця і хеджування продавця. Хеджування покупця використовується для зменшення ризику, пов'язаного з можливим зростанням ціни товару. Хеджування продавця застосовується в протилежній ситуації - для обмеження ризику, пов'язаного з можливим зниженням ціни товару.

Загальний принцип хеджування при зовнішньоторговельних операціях полягає у відкритті валютної позиції на торговому рахунку убік майбутньої операції по конвертації коштів. Імпортерові необхідно купувати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію покупкою валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реальної покупки валюти в своєму банку, закриває цю позицію. Експортеру необхідно продавати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію продажем валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реального продажу валюти в своєму банку, закриває цю позицію.

3.Особливості організації зовнішньоекономічних операцій з сировиною.

Операцією з давальницькою сировиною вважається операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення, а готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів, за умови, якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки складає не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції. Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції, або коли вартість сировини є меншою зазначених 20 відсотків, не вважаються операціями з давальницькою сировиною.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — операція по переробленню давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД, а також етапів з метою отримання готової продукції за відповідну плату. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (завезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця.

Давальницькою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками і зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.