Білет №12

Завдання 1

1.Нетарифні обмеження являють собою заходи прихованого протекціонізму, мають характер адміністративного (силового) регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Нетарифні обмеження - основне гальмо на шляху зовнішньої торгівлі, яке зачіпає економічні інтереси країн, що розвиваються, оскільки багато нетарифних обмежень стосується товарів із цих держав. Всі вони згруповані класифікацією ГАТТ/СОТ у п'ять основних груп:

• участь держави у зовнішньоторговельних операціях;

• технічні бар'єри;

• кількісні та валютні обмеження вивезення чи ввезення товарів;

• обмеження, пов'язані з механізмом платежів;

• митні та адміністративні формальності.

2.Хто є брокер,його функції

Брóкер — посередник при укладанні угод між продавцем і покупцем, страхувальником і страховиком, судновласником і фрахтувальником. Одержує комісійну винагороду (брокераж) — певний відсоток від суми проведеної біржової операції. Брокерські операції провадять як окремі особи, так великі фірми або корпорації, якщо вони виступають у ролі біржових посередників.

Брокер виконує наступні функції:

* Консультаційна робота;

* Розміщення товарів у просторі та часі, іншими словами - дистрибуція;

* Допомога в управлінні активами;

* Надання послуг з покупки і продажу активів;

* Хеджування цінових та курсових ризиків.

3. Як реалізуються міжнародні клірингові угоди?

Система міжнародного валютного клірингу реалізується на основі міжурядових угод.

4. Значення преференцій в межах зовнішньоекономічних операцій

Тарифні преференції є інструментом митно-тарифного регулювання ЗЕД

Преференції представляють собою ефективний засіб проведення торгово - економічної політики і використовуються в конкурентній боротьбі за ринки збуту, джерела сировини та сфери застосування капіталу.

Преференційний режим - особливий пільговий економічний режим, наданий однією державою іншій без поширення на треті країни. Застосовується у вигляді звільнення від оплати митом, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на преференційний ввезення.

5. Суність,необхідність,Класифікація зовнішньоекономічних операцій,.

Під зовнішньоторговою операцією треба розуміти комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну.

Такі дії носять комерційний характер, тому операції обміну стають комерційними. По своїй суті вони являються керівною діяльністю. Зміст управління обміном, тобто здійснення операцій обміну, полягає в тому, щоб організовувати, направляти, регулювати різні види діяльності контрагентів, що здійснюють обмін матеріальними цінностями й послугами.

Суб'єктами зовнішньоторгових операцій являються підприємства, фірми, організації, котрі одержали від держави право виходу на зовнішній ринок.

Об'єктами зовнішньоторгових операцій виступають матеріальні процеси, що проявляють себе в процесі обміну товарами, послугами, результатами виробничого і науково-технічного співробітництва. Ці об'єктиви означають види зовнішньоторгових операцій на світовому ринку. Зовнішньоторгові операції поділяються на основні і допоміжні[8].

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№	Ознака класифікації	Види операцій
1	За напрямками торгівлі.	Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті, транзиті.
2	За групами товарів.	Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і продовольчих, непродовольчих товарів і тд.
3	За ступенем готовності товару до продажу.	Поставка готової продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.
4	Товарообмінні операції.	Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої продукції, переробка давальницької сировини й інші.
5	Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.	Купівля-продаж ліцензій, "ноу-хау", інжиніринг, факторинг, оренда, туризм, підряд, транспортування і інші.
6	Торговельно-посередницька діяльність.	Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські операції.
7	Торгівля змагального типу.	Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги.

6.

Суб’єктів ЗЕД можна класифікувати по декількох ознаках:

1)за характером власності:

- приватні;

- державні;

-кооперативні.

2)за юридичним статусом:

- фізичні особи;

- об’єднання;

- держава;

3) за обсягом операцій:

- великі;

- середні;

- дрібні.

4) за сферою господарської діяльності і характером операцій:

- промислові;

- сільськогосподарські;

- торгові;

- транспортні;

-транспортно-експедиторські;

- страхові;

- посередницькі;

- туристичні;

- аудиторські.

5) за приналежністю капіталу:

- національні;

- змішані;

- іноземні.

6) за правовим станом:

- повні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- командитні товариства;

- акціонерні товариства відкритого і закритого типу.