Система проведення переговорів з Центральним Урядом

Законом про самоврядування визначено, що громадські організації, які об’єднують більше половини всіх органів місцевого самоврядування міст, сіл або злитих муніципалітетів, мають право представляти їх інтереси у переговорах з Кабінетом Міністрів. Процедура переговорів визначена законами: про самоврядування, про бюджети самоврядування, про управління бюджетом та фінансами, а також внутрішнім порядком роботи Кабміну. Переговори відбуваються у двох формах. Перша пов’язана з законодавчими ініціативами, друга – з бюджетним процесом. Щомісяця (за потребою і частіше) відбуваються переговори з Міністерством фінансів. Традиційно на двох зустрічах обговорюють поточні питання і делегацію Мінфіну очолює Держсекретар. Третя зустріч присвячується політичним питанням і проводить її Міністр. Асоціація представляє інтереси самоврядування у переговорному процесі з державою. Щорічно підписується офіційний Протокол, в якому викладаються досягнуті домовленості. Підписаний документ на наступний рік у період до 1 серпня поточного року направляється у відповідні міністерства, які реєструють його і контролюють виконання. Якщо домовленості порушуються, відповідальний міністр інформує Кабінет Міністрів. Проект бюджету на наступний рік подається Урядом у парламент разом з Протоколом.

Якщо Асоціації та Уряду не вдається досягти спільної думки, результатом переговорів стає протокол домовленостей та розбіжностей.

Фінанси самоврядування

Бюджетний процес

Законодавством встановлені бюджетні права та незалежність органів самоврядування, їх стосунки з державним бюджетом та бюджетами інших самоврядувань. Державним інституціям не дозволено втручатися у підготовку, затвердження та виконання місцевого бюджету, якщо це не передбачено законом. Районне самоврядування не може втручатися у бюджетні питання місцевого самоврядування. Державне Казначейство реєструє всю фінансову діяльність органу самоврядування на окремому рахунку.

Бюджети самоврядування мають бути складені у вигляді планів, які передбачають досягнення встановлених цілей найкращим чином з використанням потенційних фінансових ресурсів.

Вирівнювання фінансів самоврядування

Система вирівнювання була запроваджена у Латвії 1995 року, її алгоритм затверджувався щороку, що не дозволяло стабільно формувати місцеві бюджети та планувати розвиток на перспективу. У 1998 році було прийнято закон, який визначив головні принципи фінансового вирівнювання, і тепер їх не треба щороку обговорювати та затверджувати.

Бюджети місцевого самоврядування не потребують затвердження на регіональному або державному рівні. Вони готуються та приймаються радою за визначеною законом процедурою.

Закон Латвії від 5.03.1998г. «Про вирівнювання фінансів самоврядування»

Вирівнювання проводиться через Фонд вирівнювання, надходження до якого утворюють внески самоврядувань та дотація державного бюджету. Виплати з фонду здійснюють на основі розрахунків, які проводяться в такій послідовності: визначаються прогнозовані надходження в кожен місцевий бюджет, потім - фінансова необхідність кожного з них, на основі цих даних визначаються суб'єкти, які вносять внески до фонду і величина цих внесків, а також отримують виплати з фонду.

Внески до фонду роблять ті самоврядування, база доходів яких на 10 відсотків перевищує розраховану фінансову необхідність, вони вкладають 45% від понаднормативного залишку, але не більше ніж 35% від прогнозованих доходів від прибуткового податку з населення та податку на нерухомість.

Дотуються з фонду ті бюджети, доходи яких на рівні районів знаходяться нижче 100% від розрахованої фінансової необхідності, міста республіканського підпорядкування - нижче 95%, районні міста і волості - нижче 90%, щоб потреби витрат були відповідно покриті в 100, 95 і 90 процентному розмірі.

Ті самоврядування, доходи яких покривають витрати відповідно 100, 95 і 90 відсотків до 110% розміру, нічого не платять у систему і нічого з неї не отримують.

Якщо внесків не вистачає, розраховується величина дотації державного бюджету до фонду.

Для розрахунку прогнозованих доходів беруться тільки прогнози прибуткового податку з населення та податку на нерухому власність, як найбільш великих прибуткових податкових джерел. Фінансова необхідність визначається на основі наступних критеріїв:

- група самоврядувань (республіканські міста і райони, районні міста, волості);

- чисельність проживаючих на території жителів;

- кількість дітей у віці до 6 років і від 7 до 18 років;

- кількість жителів, що перевищили працездатний вік;

- кількість дітей у дитячих будинках;

- кількість проживаючих у пансіонатах для пристарілих людей.