- •Лабораторна робота №1
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №1
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №2
- •Зробити загальний висновок по роботі.
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Лабораторна робота №3
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Сильні електроліти повністю дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тобто у розчині сильного електроліту процес дисоціації є необоротним.
- •Слабкі електроліти лише частково дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тому дисоціація слабкого електроліту – оборотний процес.
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Розв’язування:
- •Лабораторна робота №4
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Включення приладу:
- •Обчислити значення рН виготовлених буферних розчинів за формулами, результати внести в таблицю:
- •Визначити рН виготовлених буферних розчинів за допомогою рН-метра та порівняти обчислені дані з практично одержаними.
- •Вплив розведення водою і додавання кислоти на зміну рН буферних розчинів
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення Колоїдні розчини – дисперсні системи, в яких розмір частинок дисперсної фази знаходиться в межах 10-5 – 10–7см, а розмір частинок дисперсійного середовища ‑ 10–8см.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Правила роботи та техніка безпеки
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Встановити нуль-пункт рефрактометра.
- •Обчислити мольну рефракцію бензолу за формулою:
- •Лабораторна робота № 8
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Водозв’язуюча та жирозв’язуюча здатність
- •Здатність стабілізувати дисперсні системи (емульсії, піни, суспензії);
- •Здатність утворювати гелі.
- •Плівкоутворююча здатність.
- •Адгезійні та реологічні властивості (в’язкість, еластичність).
- •Здатність до текстурування.
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №9
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №10
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
Лабораторна робота №1
Тема: Визначення поверхневого натягу спирту та в’язкості гліцерину
Мета:
відпрацювання методики визначення поверхневого натягу спирту методом рахування крапель;
відпрацювання методики визначення в’язкості гліцерину віскозиметричним методом;
удосконалення умінь і навичок проведення хімічного експерименту;
формування умінь інтерпретації результатів хімічного експерименту (спостереження, висновки).
Забезпечення:
Обладнання: сталагмометр (або піпетка на 1-2мл), стакан місткістю 50мл, термометр, штатив, секундомір, віскозиметр, хімічний стакан.
Реактиви: спирт (етанол), гліцерин, дистильована вода.
Завдання лабораторної роботи:
Визначити поверхневий натяг спирту сталагмометричним методом (метод рахування крапель).
Визначити в’язкість гліцерину віскозиметричним методом.
Хід роботи
Дослід №1. Визначення поверхневого натягу спирту методом рахування крапель
Для визначення поверхневого натягу рідин застосовують сталагмометр. Це – скляна трубка з розширенням в середині, розрахована на певний об’єм досліджуваної рідини. В нижній частині приладу є капіляр з відшліфованою поверхнею. Знизу та зверху від розширення є дві риски а і в.
Метод рахування крапель базується на залежності між числом крапель та поверхневим натягом: чим більше поверхневий натяг рідини, тим більша крапля, тим менша кількість крапель утворення з відповідного об’єму рідини. Знаючи кількість крапель і густину рідини, можна обчислити поверхневий натяг досліджуваної рідини.
Методичні рекомендації по проведенню досліду №1
Закріпити сталагмометр (піпетку) вертикально в штативі та промити його дистильованою водою, а потім затягнути воду вище верхньої риски. Після цього дайте рідині вільно стекти до верхньої риски. У момент проходження меніском рідини верхньої риски починайте рахувати краплі. Як тільки меніск досягне нижньої риски, відлік крапель припинити.
Дослід повторити три рази і взяти середнє значення. Звернути увагу на те, що різниця між окремими результатами не повинна перевищувати одну краплю.
Аналогічно визначити число крапель етилового спирту. Дослід повторити три рази і взяти середнє значення.
Одержані експериментальні дані щодо кількості крапель води та спирту занести до таблиці результатів:
№
п/п
Назва рідини
Густина, , г/см3
Кількість крапель
Поверхневий натяг, σ, Н/м
n1
n2
n3
nср.
1.
Вода
2.
Спирт
Значення густин води та спирту, поверхневого натягу води за певної температури взяти з таблиці 1 (див. додаток) та занести до таблиці результатів.
Обчислити поверхневий натяг спирту, користуючись формулою (1):
(1),
де ‑ поверхневий натяг спирту, Н/м;
о – поверхневий натяг води, Н/м;
о – густина води г/см3;
- густина спирту, г/см3;
nо – число крапель води;
n – число крапель спирту.
=
Результати експериментального визначення поверхневого натягу спирту ( ) внести в таблицю результатів.
Зробити висновок про величину поверхневого натягу спирту порівняно з поверхневим натягом води. Обов’язково вказати отримані результати.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід №2. Визначення в’язкості гліцерину віскозиметричним методом
В’язкість рідин визначають віскозиметром, який має вигляд U-подібної трубки В’язкість рідин визначається відносно в’язкості води, вимірюванням часу витікання однакових об’ємів рідини та води в тому ж самому віскозиметрі. Так як в’язкість залежить від температури, то вимірювання проводять при постійній температурі.