- •Лабораторна робота №1
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №1
- •Методичні рекомендації по проведенню досліду №2
- •Зробити загальний висновок по роботі.
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Вплив температури на стан рівноваги
- •Лабораторна робота №3
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Сильні електроліти повністю дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тобто у розчині сильного електроліту процес дисоціації є необоротним.
- •Слабкі електроліти лише частково дисоціюють на іони у розчинах будь-яких концентрацій, тому дисоціація слабкого електроліту – оборотний процес.
- •Хід роботи
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Методичні рекомендації по виконанню досліду
- •Розв’язування:
- •Лабораторна робота №4
- •Завдання лабораторної роботи
- •Правила техніки безпеки
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Включення приладу:
- •Обчислити значення рН виготовлених буферних розчинів за формулами, результати внести в таблицю:
- •Визначити рН виготовлених буферних розчинів за допомогою рН-метра та порівняти обчислені дані з практично одержаними.
- •Вплив розведення водою і додавання кислоти на зміну рН буферних розчинів
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання лабораторної роботи:
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення Колоїдні розчини – дисперсні системи, в яких розмір частинок дисперсної фази знаходиться в межах 10-5 – 10–7см, а розмір частинок дисперсійного середовища ‑ 10–8см.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Правила роботи та техніка безпеки
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Встановити нуль-пункт рефрактометра.
- •Обчислити мольну рефракцію бензолу за формулою:
- •Лабораторна робота № 8
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Водозв’язуюча та жирозв’язуюча здатність
- •Здатність стабілізувати дисперсні системи (емульсії, піни, суспензії);
- •Здатність утворювати гелі.
- •Плівкоутворююча здатність.
- •Адгезійні та реологічні властивості (в’язкість, еластичність).
- •Здатність до текстурування.
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №9
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №10
- •Завдання лабораторної роботи
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Хід виконання досліду:
- •Теоретичні положення
- •Хід виконання досліду:
Методичні рекомендації по виконанню досліду
І. Підготовка рН-метра до роботи
Включення приладу:
підключити електроди до контакту «ЕВ» на задній панелі приладу;
підключити блок живлення до приладу і електромережі;
увімкнути електроживлення;
При роботі з рН-метром дотримуйтеся наступних рекомендацій:
Приступати до роботи можна лише через 20 – 30 хвилин після включення рН-метра до електричної мережі.
Перед експлуатацією прилад настроюють за стандартними буферними розчинами (як правило використовують два стандартних буферних розчини із значеннями рН, близькими до діапазону буферних розчинів, що виготовляють).
Всі вимірювання проводять при постійній температурі.
Перед виконанням вимірювань електроди промивають дистильованою водою та витирають досуха м’яким фільтрувальним папером.
Під час вимірювання електроди повинні занурюватися в досліджуваний розчин на глибину не менше 1см.
Показники можна реєструвати тільки після 30 ‑ 120 с. від початку занурення електродів у досліджуваний розчин.
ІІ. Вимірювання рН досліджуваного розчину оцтової кислоти
досліджуваний розчин налити в стакан;
вибрати кнопкою «РЕЖИМ» ‑ 1» рН;
занурити електроди та ДТ у досліджуваний розчин на глибину не менше 20 мм;
натиснути кнопку «ПУСК». Протягом 90с на табло будуть чергуватися покази ЕРС, температури, оберненого відліку часу;
після відліку часу разом із звуковим сигналом на табло з’явиться значення рН;
результат вимірювання рН досліджуваного розчину записати. __________________
ІІІ. Обчислення рН розчину оцтової кислоти
Концентрацію іонів гідрогену в розчині слабкої одноосновної кислоти ообчислюють за формулою:
,
де Ккисл – констаната дисоціації слабкої кислоти;
Скисл – концентрація слабкої кислоти.
Задача.
Обчислити рН в 0,1М розчині оцтової кислоти. Константа дисоціації СН3СООН дорівноє 1,74 ∙ 10-5.
Дано:
С (СН3СООН)= 0,1моль/л
К (СН3СООН) = 1,74 ∙ 10-5
Обчислити:
рН ‑ ?
Розв’язування:
СН3СООН – слабка кислота, яка дисоціює: СН3СООН ↔ Н+ + СН3СОО-
Обчислимо концентрацію іонів гідрогену за формулою:
______________________________________________________________________________
рН = -lg[H+] =
______________________________________________________________________________
ІV. Обчислення відносної похибки визначення
Абсолютна (∆) та відносна (δ) похибки можна обчислити за формулами:
∆ = | рНекс. – рНтеор. | =
δ = =
Результати дослідження загальної та активної кислотності оцтової кислоти
Загальна кислотність, С |
Активна кислотність, рН |
Теоретичне обчислене рН |
Відносна помилка вимірювання |
|
|
|
|
Зробити висновки по роботі.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________