Б)Що таке буття, суще та небуття. Який існує зв'язок між цими поняттями.

Буття - це найширше, а значить і найабстрактніше (абстрактне) поняття. Передусім "бути" означає бути наявним, існувати. Поняття "суще" також одне з найважливіших понять онтології. Воно часто вживається як синонім буття. Але між ними є свої відмінності:

а). У деяких філософських системах поняття "суще" дійсно вживається для позначення буття в цілому, служить синонімом буття;

б). В інших - під сущим розуміють прояв деяких окремих форм буття. Тут суще - позначення частини буття;

в). Нарешті, суще виступає як основа буття, як його абсолютна, незмінне початок, як субстанція, як його сутність.

Небуття - як лише інша форма буття: щось було, але втратило свою визначеність, перестало бути тим, чим було, але зовсім не зникло, а перетворилося у щось інше ("стали ми і землею, і травою" - співається , наприклад, в одній пісні про війну). Разом буття і небуття і складають вічність.

В)Вкажіть основні компоненти свідомості. Яким чином вони є взаємопов’язаними

Компонентна структура свідомості. Вона виявляє наявність і поєднання в межах свідомості трьох "блоків" її змістовних елементів. Перший умовно можна назвати когнітивною сферою, другий - мотиваційною сферою, третій - нормативно- проективною сферою. Когнітивна сфера включає в себе відчуття, сприйняття, уявлення, поняття та інші форми мислення. Це все те, завдячи чому свідомість постає як образ буття. Узагальнено когнітивну сферу можна схарактеризувати як знання.

Мотиваційна сфера свідомості включає потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності. Все це безпосередні форми вияву ставлення суб'єкта до світу, а тому - й різні форми обгрунтування його активності, їх узагальненим виразом можна вважати цінності.

Нарешті, нормативно-проективна сфера свідомості включає різного роду норми, приписи, а також цілі, плани, програми. Всі вони - ідеальні (Ідеальні за своєю формою) механізми регуляції людської діяльності. Найбільш розвиненою їх формою, а отже, певним їх узагальненням виступають програми.

Компонентна структура свідомості не є суто умоглядною конструкцією. Вона внутрішньо притаманна свідомості й виявляє закономірний характер її організації. Це видно з того, що вона відтворює сутнісну смислову структуру буття: знання репрезентують у свідомості буття як наявне, цінності - незавершеність буття, а програми - його здатність до самозміни. Надалі було б доцільно докладно зупинитися послідовно на кожній із складових компонентної структури свідомості. Але це виходить за межі тих завдань, які ставить перед собою онтологія людини. В межах філософії є докладно розроблена теорія знання й пізнання - гносеологія. Нормативно-проективна складова свідомості має бути досліджена в межах уже згадуваної раніше праксеології, Є ще й філософська теорія цінностей - аксіологія. З огляду на потреби осмислення людського буття нам треба буде звер-нутися до неї, ознайомитися бодай з головними її тезами.Рівнева структура свідомості. Виокремлення різних рівнів свідомості пов'язане з усвідомленням того, що не все, що складає зміст свідомості як суб'єктивної реальності, реально усвідомлюється.До рівневої структури належить: свідоме, несвідоме, підсвідоме, самосвідомість.

Завдання №10

А)Марксистська філософія: основні положення та передумови її виникнення

Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820–1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося відіграти важливу роль у житті європейського і навіть світового людства. Виникнувши у 40-х роках XIX ст., марксизм був теоретичним відображенням кризи класичного капіталізму, політичних цілей та інтересів пролетаріату, що сформувався і підіймався на боротьбу.Теоретичними джерелами марксизму були німецька класична філософія, англійська класична політична економія та французький утопічний соціалізм. Вони були піддані докорінній критичній переробці Марксом і Енгельсом у процесі творення марксизму.