41. Прагнення позбавитися можливої суб’єктивності традиційного аналізу, а також потреба у вимірюванні соціальних ознак викликали інший тип аналізу – формалізованого (кількісного) або контент-аналізу.

Його сутність полягає в з’ясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати в кількісні показники за допомогою одиниць обчислювання.

Змістові одиниці визначаються згідно з концепцією дослідження. Вони повинні відображати провідну ідею тексту. Індикаторами одиниць можуть бути окремі поняття, теми, події, імена людей. Кількісна оцінка здійснюється за допомогою одиниць обчислювання, які використовують частоту з’явлення ознак у тексті, обсяг тексту, який містить одиницю.

Контент-аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об’єктивністю висновків, суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, які виявляють чи, навпаки, приховують у документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження.

За допомогою контент-аналізу можна встановити не тільки частоту появи тієї чи іншої категорії, а й її присутність у досліджуваному тексті. Отже, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій та одиниць дослідження, а й весь процес аналізу.

Техніку контент-аналізу можна звести до декількох послідовних дій:

виділення одиниць аналізу,

відшукування одиниць індикаторів у тексті,

статистична обробка.

Контент-аналіз використовується тоді, коли потрібна максимальна точність і є великий обсяг несистематизованого матеріалу та ін.

Обмеженість формалізованого аналізу полягає в тому, що не всю різноманітність змісту документа можливо виміряти за допомогою кількісних показників.

42. Схема процедури контент-аналітичного дослідження

Перший етап

1. Упорядкування програми дослідження (у тому числі виділення проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження, постановка мети, завдань, формування вибірки)

2. Виділення категорій, одиниць аналізу й одиниць обліку.

Другий етап

1. Упорядкування кодувальної інструкції

2. Проведення пілотажного дослідження

3. Коригування кодувальної інструкції

Третій етап

Кодування всього масиву досліджуваних документів

Четвертий етап

Статистичне опрацювання даних

П'ятий етап

Інтерпретація отриманих даних на основі цілей і завдань дослідження