Висновки.

У заключній частині роботи необхідно надати короткого резюме про основні переваги і недоліки розробленої системи, зіставити її з базовим варіантом. Тут насамперед треба відмітити вплив автоматизації на продуктивність праці, витрати енергії, матеріалів і інших ресурсів, відмітити такі показники, як надійність і ремонтопридатність розробленої системи.

Необхідно відмітити також соціальний ефект автоматизації, її вплив на стан охорони праці і техніки безпеки.

Доцільно закінчити роботу вказівками про перспективи подальшої автоматизації об’єкту управління.

Література

В кінці пояснювальної записки розміщують перелік літератури яку було використано. Перелік розташовують у алфавітному порядку. Посилання в тексті на літературні джерела виконуються шляхом указання номера джерела в квадратних дужках, наприклад: “[5]”, “[10]”. Виконання переліку та посилання на нього в тексті виконують згідно ГОСТ 71–84.

5. Правила виконання текстової та графічної частин самостійної роботи

Самостійна робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Об’єм роботи складає 15–20 сторінок пояснювальної записки формату А4 і один лист графічної частини.

Текстова частина

Пояснювальна записка виконується на аркуші А4 (297x210) рукописним або друкованим шрифтом. Поля: зліва, згори та знизу – 20 мм; з права – 15 мм.

Стандартами ЄСКД встановлені наступні правила виконання текстових документів: машинописний на одній стороні листа через півтора інтервали, рукописний основним креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304–81висотою букв і цифр не менше 2,5 мм. При написанні текстової частини самостійної роботи від руки його оформлення повинно по можливості відповідати вимогам для машинописного виконання: використовувати пишучі засоби тільки чорного кольору; витримувати відстань між строками 8 мм; не перевищувати 55…58 знаків на рядок, включаючи інтервали між строками.

При виконанні роботи на друкарській машинці або комп’ютері символи і знаки, які відсутні на її клавіатурі, а також формули вписуються вручну пишучими засобами чорного кольору.

Текст пояснювальної записки розділяється на розділи та підрозділи. Номери розділів позначають арабськими цифрами з крапкою (наприклад: 1.; 2.; …). Назву розділів записують у вигляді за­головка (симетрично до тексту) великими буквами. Крапку в кінці заголовка не став­лять.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номери підроз­ділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою (наприклад: 1.1.; 1.2.; …). Назви підрозділів записують у вигляді заго­ловків (з абзацу) малими буквами (крім першої великої).

Матеріали в текстовій частині самостійної роботи слід викладати від першої особи множини (“вибираємо”, “знаходимо”, “приймаємо”). Текст документа повинен бути корот­ким, чітким і не допускати різних тлума­чень, у ньому повинні використовуватися науково–технічні терміни, позначення та визначення, загальноприйняті в науково-технічній літературі.

У тексті документа не дозволяється:

• використовувати для визначення од­ного й того ж поняття різні слова, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни, якщо існують українські;

• користуватись скороченими позна­ченнями фізичних величин, якщо вони за­писуються без цифр (окрім таблиць і формул);

• використовувати скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами;

• використовувати в тексті математич­ний знак мінус (–). Замість знака треба писати слово "мінус";

• користуватись математичними зна­ками без цифр, такими, як ≤, ≥, =, ≠, ∞, №, %;

• використовувати індекси стандартів (ДСУ, ГОСТ, ОСТ та ін.) без реєстраційного номера.

Ескізи, рисунки та графіки зображують тушшю, олівцем або з використанням комп’ютерної графіки на листах формату А4 (при необхідності може бути використаний формат А3). Ескізи та рисунки допускається зображувати у довільному форматі забезпечуючи пропорційність основних елементів.

У формулах слід використовувати по­значення, встановлені стандартами. Зна­чення символів і коефіцієнтів, що входять до її складу, повинні бути наведені без­посередньо під формулою після слова "де" без двох крапок після нього.

Всі формули нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер форму­ли складається з номера розділу і поряд­кового номера формули, які розділяють­ся крапкою. Номер вказують справа від формули в круглих дужках, наприклад,

де Е – горизонтальна освітленість у точці розрахунку, лк;

І – сила світла світильника по направленню до точки розрахунку, кд;

а – кут між віссю симетрії світильника і напрямком до точки розрахунку, град.

Дозволяється нумерація формул у межах всього документа. Якщо в тексті посилаються на формулу, її номер за­писують у дужках, наприклад, "Н" у формулі (3.5). Якщо у тексті немає посилань на формулу, то її не нумерують.

Цифровий матеріал оформляється у ви­гляді таблиць. Таблиця складається з го­ловки, рядків, боковика та граф (рис. 9).

Заголовок таблиці записують малими буквами (крім першої великої) і розміщу­ють над таблицею посередині. Таблиці, якщо їх більше одної, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою (наприклад: “Таблиця 2.1”). В тексті посилання на таблицю виконується так: "... у табл. 2.1". Дозволя­ється нумерація таблиць у межах всього документа.

При оформленні таблиць діагональний поділ головки не до­пускається. Графу "№ п/п" у таблицю не вносять. При необхідності нумерації даних порядкові номери вказу­ють у боковику перед їх назвою. Нумера­ція граф дозволяється в окремому рядку головки.

Для скорочен­ня тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття можна замінювати позна­ченнями відповідних букв, якщо вони по­яснені в тексті або наведені на ілюстраці­ях, наприклад, D – діаметр, Н – висота, L – довжина тощо.

Першим листом текстової частини є титульний лист. Він повинен містити назву міністерства, назву навчального закладу та кафедри. В середній частині титульного листа розміщують напис “Самостійна робота”, вказують з якої дисципліни виконується робота та назву роботи. В нижній частині листа вказується хто виконав та хто перевірив роботу, а також дату розробки (додаток А).

На другому листі розміщують зміст.

Наступні листи текстової частини розміщуються на листах формату А4.