ISBN 966-346-044-Х

УДК 659.4(075.8) ББК 85.5я73 П65

Рекомендовано вченою радою Нацюналъног академи держав­ного управлшня при Президентов^ Украши (протокол №ї0ї/ 9 eid 28 жовтня 2004 р.)

Автор и:

Г.Г. Почепцов — доктор філологічних наук, професор, завіду-вач кафедри шформащйноі політики Национальноі' академі'і державного управлшня при Президентові Украши (передмова, розд. ї,2ї розд. 8);

С А. Чукут — доктор наук з державного управлшня, професор кафедри шформащйноі політики Национальноі академп держав­ного управлшня при Президентові Украши (розд. 3—7)

Рецензенти:

ї.Ф. Надольний — доктор фитософських наук, професор Нацю-нальноі академи державного управлшня при Президентові Украши;

В.Ф. leanoe — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри оргашзаци масово-шформацшноі' діяльності Тнституту журналістики Кшвського національного університету імені Тараса Шевченка

Почепцов г.Г., Чукут с.А.

П65 їнформаційна полггика: Навч. посіб. -- К.: Знания, 2006. — 663 с. — (Вища освгга XXI столггтя). ISBN 966-346-044-Х

Цей навчальний посібник — практично перша в Украші спроба на академічному рівні комплексно дослідити i висвітлити сутшсть та основні складові сучасноі шформащйноі політики. Особлива у вага при-діляеться питаниям побудови інформаційного сустльства, проблемам правового регулювання шформацшноі сфери, становлению та впрова-дженню системи електронного урядування з урахуванням зарубіжного та вггчизняного досвіду. ^рунтовно розкриваеться технология використан-ня інформаційних стратегій та ведения сучасних шформацшних війн.

Видання розраховане на студентів гуманітарних спевдальностей, аспірантів, викладачів, докторантів з державного управлшня, науковщв, працівників державних установ і органів виконавчоі влади. Книга буде корисною всім, кого щкавлять питания інформаційного суспільства, міжнародна шформащя, теорія комунікації та інформаційна політика.

УДК 659.4(075.8) ББК 85.5я73

© Г.Г. Почепцов, С.А. Чукут, 2006 © Видавництво"Знания", 2006

3MICT

Вступ 9

Роздш ї. ШФОРМАЩЙНА ПОЛїТИКА: ПРОБЛЕМЫі

ПИТАНИЯ її

ї-ї- їнформащйна полггика на сучасному еташ її

ї-2. їнформащйне сусшльство i вїдкритість влади ... ї6

ї-3. Загрози в шформацшнш сфері 20

ї-4. Державна шформацшна політика у контексті

Антеграцп Украши в ввропейський Союз 25

ї-5. Телебачення в системі сощальних комунікацій

сусшльства 35

ї-6. їмідж Украши: варіанти можливих інформацій-

них стратегш 38

ї-7. "Перебудова" в контексті породження сучасноі

міфології 52

Роздш 2. ШФОРМАЦШШ СТРАТЕГИ 6ї

2.ї. Мислення шформащею 6ї

Змїст

2. їнформаційні стратеги в різних сферах житте- діяльності 69

3. Основыі прояви стратегш 77

4. Стратегія як нетактика 89

5. Стратегия як методология роботи з невідомим 96

6. Стратегічні виклики Украші їїї

7. Стратегічні наслщки розвитку шформацшних технологш для вшськовоі справи її7

Роздш 3. ШФОРМАЩЙНА ПОЛїТИКА ЗАРУБїЖНИХ

КРАШ ї30

1. Загальні аспекти зарубіжного досввду регул ю- вання шформацшноі сфери ї30

2. їнформаційна політика Оргашзащі Об'еднаних Нацш ї33

3. Американський досвщ розвитку нащональноі шформацшноішфраструктури ї60

4. Канадський досвід побудови шформащйноі магістралі ї63

5. їнформаційна політика бвропейського Союзу щодо побудови шформацшного сусшльства ї67

Роздш 4. ДЕРЖАВНА ШФОРМАЩЙНА ПОЛїТИКД

УКРАШИ ї90

1. Сучасний стан їнформацшної сфери в Украші ї90

2. Державна шформацшна політика Украши та шляхи п вдосконалення 2ї0

3. Центральш органи державноі влади Украши

в галузі їнформаци 2ї9

4.4. Концепцп державноі' шформацшноі полггики 24ї

Роздш 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШФОРМАЩЙ-

HOI СФЕРИ ЗАРУБїЖНИХ КРАШ 256

5.ї. Правове середовище діяльностї засобів масо-

Bo'i шформаци 256

Змїст

2. Доступ до шформаци (документів) та його структурні аспекти 262

3. Регулювання концентрацп засобів масовоі шформацп 273

4. Законодавство про дифамащю 290

5. Основыі проблеми правового регулювання мережі штернет 299

Роздш 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШФОРМАШЙ-

HOI СФЕРИ В УКРАїШ 329

6.ї. Основи законодавства Украши в шформацш-

ній сфері 329

6.2. Закони Украши щодо регулювання різних аспек-

тів шформащйно'і діяльності 356

6.3. Проблеми та перспективи правового регулюван­ ня шформацшноі сфери в Укра'ші 374

Роздш 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРЮ-

РИТЕТИ 397

7.ї. Суттсть електронного уряду, методи та принци-

пи його організації 397

2. Досвщ створення електронного уряду в США — 4її

3. Е-уряд як складова програми "е-ввропа" 426

4. Електронний уряд Великоі Британіі 457

5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблема цифровоі нерівності) 472

6. Росшський проект електронного уряду 480

7. Основні аспекти формування електронного уря­ ду Украши 493

Роздш 8. їНФОРМАЩЙНї ВїЙНИ 557

1. Поняття шформацшноі вшни 557

1. їнформаційні війни/психологічш операщі i на- цюнальна безпека 563

Змїст

3. 628 642

   Пропагандистські ди в XX столітті 575

4. Комушкативні складові психологічної/шфор- мацшноі операци 595

5. Гнформащйні війни в структурі сучасних циві-

. Лїзацш

8.6. Хнформащйна асиметрія в формуванні шформа- цшного простору

ВСТУП

Гнформащя сьогодні стала рушійною силою суспільства. Постіндустріальні краши по-іншому ставляться до шформаци, розуміючи, що будь-яка дипломатична, економічна, військова дія обов'язково мае шформацшні та психологічні наслщки. 6 вербальні та невербальні комунікативні ди. Прикладом вер-бальноі може бути доповвдь чи стаття в газеті. Прикладом не­вербальноі дп може стати виступ оркестру чи переміщення вшськових з'еднань. Але и вони можуть розглядатися як ко-мунікація, мати відповідні психологічні наслщки. I вони, справді, використовуються в суспільстві.

Перші варіанти масового суспільства, яке ми знаемо сьо­годні, склалися в кшці минулого століття в США і Великій Британіі'. XX ст. характеризуеться також новою роллю шфор-мацп у людській цивілізаци, коли без неі унеможливлюеться життя сусшльства. Ці два складники — масовість і нова роль інформації у структурі цивілізацп — сформували можливості для військового застосування інформаційних і комунікацій-них технологій. Адже сьогодні виведення з ладу якогось ком-п'ютера чи шформацшноі системи може спричинити призупи-нення функціонування одтеі з конкретних сфер суспільства.

8

9

\

Вступ

Ввдкрит)

телебаченв^ї* ^таких каналів масовоі' комуншацп, як радю, кшо, технологи ^ Щ^{0 теж} в^Дбулося в XX ст., теж якісно змшило

доваш не Л^ЛИВУ- Щ канали характеризуються тим, що побу-

тому їхній

^{е на}

^але и на продукуванні розваги,

вськовог ^{на населення} незвичайно зріс. У ситуаци

ватися за л протистояння увага до них може штучно збілъшу-списків за)і^{їпомогою}' ^напР^иклаД> такого методу, як передача збілыпуе _Е^лих чи тих, що потрапили в полон. Це вщразу

їнформ^^повїднУ ^аУДиторію.

го простоіг*™^{а Пол}ї^тика аналізуе організащю їнформацїйно-певній тею ' ^типи споживання їнформацїйного продукту на кож вдкаві* Р^^ї' ї^нФ°Р^маЦїЙнї уподобання населення. П та-суспільни>^{>ь вик}°Р^{истання} їнформацшного ресурсу для різних

номічних

політика може допомагати у вирішеннї еко-

суспїльств'^:°^ц^^{альних>}

'

завдань, оскільки сучасні

складовій ^{значною} мірою побудовані на свош їнформацїйнїй

Цей nofe

викладу ъ б^ник слід розглядати як перший варіант такого

щйноі пол] ^ЯКОМУ розглядаються основні проблеми їнформа-

шки. їншї дослідники запропонують cboi варіанти.

ї0

Роздїл ї

ШФОРМАЦШНА ПОЛГГИКА: ПРОБЛЕМЫі ПИТАНИЯ

ї.ї.їнформацшна полїтика на сучасному emani. ї.2.їнформацшне сустлъство i вгдкритгстъ влади.

3. Загрози в шформацшнш сферг.

4. Державна тформацшна политика у контекстг ште- грацп Украши в GC.

ї.5. Телебачення в система сощалъних комуткацш суспшъства. ї.6.їмїдж Украти: варганти можливих шформацшних

стратегш. ї.7. "Перебудова" в контекстї породження сучаснсИмїфологи.

ї.ї. Гнформащйна політика на сучасному еташ

Bci держави проходять шлях від аграрного до шдустріаль-ного суспільства, а потім --до їнформацшного. Важелями впливу (виробничими силами, найголовшшими складовими) на кожному з цих етатв е принципово різнї елементи. На пер-шому — земля, на другому — машини, на третьому — шфор-мащя. В шформацшному суспшьстві найбшьша кількість людей зайнята обробкою i породженням шформацп'. Сьогодні людство увійшло саме в шформацшну цивїлїзацію. У резуль­таті щлі краши (типу Япони) можуть жити за рахунок вироб-лення i продажу їнформаци.

До речї, військовї теоретики саме за цими складовими i класифшують типи можливих вшн. Вїйна агарного сусшль-ства велася за захоплення землі, їндустрїального — за маши­ни, вшна їнформацїйного суспільства ведеться за шформащю. Майбутню війну військовї бачать у новому ракурсі. Бона вже не буде просто шформацшною, вшна 2025 року розглядаеться як вшна знань. Осшльки знания дають можливість приймати рішення, неправильні знания дадуть неправильш рішення.

її

Роздт ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

Супротивник буде завжди приймати невірні рішення, якщо вш буде базуватися на неправильних знаниях. Один із шдна-прямків цього напрямку зветься "управлшням сприйняттям": ми не змшюемо об'екти, оскільки в багатьох випадках це не-можливо, а змшюемо сприйняття i'x. I в нашему звичайному життя, наприклад, такий канал, як телебачення, теда весь час змшюе наше сприйняття фігур i подш.

їнформацшна полїтика визначае закони функнДонування шформацшно'і сфери. Коли ефективно працюе система 3MI сустльства, це дае змогу швидко вирощувати нову еліту, ак­тивно обговорювати нові проекти, сприяти прозорості влади, наближати i"i ди до населения. Законом взаемодп влади і насе­ления е адекватне функціонування комуншаци мізк владою i населениям. Не титьки населения мае чути владу, а и влада мае прислухатися до думки i слова свого населения.

їнформацшна безпека полягае в аналізі загроз, які можуть виникнути в шформащйнш сфері, i створенні умов для запо-бігання шньому виникненню. У першу чергу це стосуеться різно-манітних технічних аспектів передавання и обробки шфор-мацп. Сьогодні в Украші розробляеться концепщя державноі шформацшноі політики, а також концепщя шформацшно'і безпеки. Росія мае додатково концепщю переходу до шформа-ційного суспільства. Свропейський Союз також прийняв вели-ку кількість документів з переходу до шформащйного су-спільства.

Останні роки продемонстрували чітку залежність процесів стабілізащї/дестабілізацп сучасних держав від того чи іншого функцюнування ifx інформаційних інфраструктур. Це резуль-тати загибелі підводного човна "Курськ" в Pocii, коли не-відповідні ті дп, з погляду впливових 3MI, президента Pocii' реально похитнули рівень довіри до nepino'i особи; вибори в Югославі'і, де президента, який пережив дві вшни и економіч-ну блокаду, вдалося зняти суто мирними засобами — шформа-цшною кампанїею до i особливо шсля виборів; касетний скан­дал в Украші, який теж переживаеться досить болісно. Тобто на сьогоднішній день з'явився новий тип шструментарію, до якого виявилися неготовими сучасні держави.

ї2

У свою чергу США не бачать у найближчі ї0—ї5 років рівно-го собі супротивника, одночасно вони вважають, що ш слід боятися виключно асиметричноі інформаційної загрози, i вони вкладають великі кошти саме в забезпечення своеі стабільності проти таких загроз. США ввдмовилися тдписувати будь-які міжнародні договори в сфері інформаційних вшн, вони готові лише співробітничати проти шформацшного тероризму.

Ефективна інформаційна шфраструктура е запорукою роз-витку будь-якоі держави, оскільки:

1. дае змогу різко скоротити час на висунення та обговорен- ня нових щей, проектів, людей;

2. дае змогу розробляти найбілын ефективну галузь еконо- міки — економіку інформаци, економіку з виробництва нових знань;

3. спрямовуе крашу на той самий шлях розвитку, по якому іде сьогодні все людство.

Можна зазначити, що ефективна шформацшна шфраструк­тура здатна допомогти державі в вирішенні багатьох політич-них, економічних, дипломатичних, вшськових завдань, що е набагато дешевшим варіантом реалізаци.

Принципові зміни не дають змоги використовувати сьогодні старі моделі управптня шформацшним простором. Серед найважливіших характеристик слід зазначити таке.

1. Катастрофічне зростання інформаційних потоків, що ро- бить процес контролю майже неможливим.

2. Поява таких нових видів комуншацш, як їнтернет, що поеднують в собі одночасно індивідуальні и масові характери­ стики, в той час як всі процеси контролю зоріентовані або на індивідуальні, або на масові комушкаци.

3. Демократизація суспільства не дае змоги взагалі застосо- вувати старі системи контролю.

4. Бюрократичні системи контролю (на кшталт міністерств чи ведомств, а саме тільки i'x здатна породжувати держава) можуть вщстежувати лише сталі показники (наприклад, мова газети чи каналу), вони не здатні реагувати на змшні, динамічні показники.

ї3

Роздш ї

їнформацїйна політика: проблемыі питания

Заеданиям держави в цьому плані стае не розповсюдження одніеі i Tie'i самоі шформаци по всш краші, а забезпечення розповсюдження ргзномаштноі шформаци, альтернативных думок, але з поданням потужноі державноі думки. Адмініст-ращя США вже давно намагаеться надати громадськості свш продукт, який виявляеться білын штелектуально вдалим i насиченим. Роблять це 60—70 співробітників Служби комуні-кацп Білого дому. I вони завжди виграють у cboix опонентів, оскільки займаються саме стратегічними комуншащями, а не тактичними, до яких належить робота прес-служби.

Чому сьогодні значка увага приділяеться шформацшному простору? Що так принципово змшилося у світі? Сьогодні людство віднайшло нові технологічні можливості для роботи зі cboimh старими проблемами. Саме шформацшний npocmip використовуеться як шструментарш для виргшення сощаль-них, полїтичних, економїчних чи вшськових завдань. Слід вщразу визнати, що з давшх-давен до нього привертаеться сут-тева увага політиків i вшськових. Але від випадкового вико-ристання цього інструментарію в минулому світ перейшов до його системного застосування. До того ж глобалізація зробила роль шформаци ще білып важливою. Сьогодтшня економша, політика, туризм повтстю залежать від зовнішніх чинників. Хнформащйний статус держави, i'i представления в світовому шформащйному просторі е частною и політичної чи економіч-Ho'i ваги в світі. Немае держав, статус яких в шформацшнш площині, суттево відрізнявся би від статусу в шших площи-нах. Але це не е випадковим процесом, сильна держава зай-маеться своши іміджевими процесами на рівні з іншими.

Дослідники міжнародних відносин нині виділяють четвер-тий вимгр eidnocun — шформацшний, констатуючи його рівність з такими вщомими вимірами, як дипломатичний, еко-номічний та військовий. Йдеться вже не просто про шформа-цшну цивілізацію, в яку вступили розвинуті держави, а про пост-шформащйну. Останні події в світі, пов'язані з "терористич-ним вереснем", яскраво демонструють важливість такоі скла-довоі держави, як інформаційна. У випадку збройних кон-фліктів виникае потреба в легітимізащї застосування сил и, у змшах ставлення до щнностеи, оцшок одніе'ї культури іншою.

ї4

Тероризм як феномен взагалі досить тісно пов'язаний з вико-ристанням мас-медіа.

Останнш конфлікт, який розпочався її вересня, також про-демонстрував зіткнення новоі мережевоі ідеології зі старою, іерархічною, коли мережа, розкидана по різних крашах, ви-ступила проти держави. Це змшило тип війни, але и також змшюе типи шформацшноі роботи, наприклад, аналітики Пен­тагона пропонують серед шшого контроль наративів, що фун-квдонують в такш мережі, оскільки саме вони виправдовують розвиток подш, визначають, хто правий, а хто — ні. Пропо-нуеться i те, що досить часто використовуеться у полггичнш боротьбі: вщнайти іншу людину в мережі, якш присвятили всю свою серйозтсть i увагу, тим самим відволікаючи мережу від агресивного типу лідера.

Найсильнішим каналом комунікації з точки зору можливо-стей по впливу на масову свідомість стало телебачення. Де-кілька десятків року тому, це було радіо. Через десяток років таким найголовнішим каналом стане їнтернет. Отже, доміну-ючий канал в сустльстві весь час змшюеться. їнтернет посту-пово надае все бшыпе можливостей для "демасифікацп" (термш Е. Тоффлера) соціальних комунікацій, оскшьки на відміну від 3MI там кожен сам керуе тим, що хоче прочитати.

Всі краши захищають себе i свш імідж, вкладаючи в це сер-йозні фшансові, матеріальні, інформаційні ресурси. Вони буду-ють власний імідж за конкретними прюритетами. Великобри-танія, наприклад, вкладае кошти в шформацшну підтримку розвитку туризму та залучення до краши шоземних студентів. € також процеси штенсивного створення негативного іміджу краши іззовні, коли такі політичні завдання виникають. Мож-на згадати перебудову, коли системний підхід, ініційований із-зовні, призвів до зміни сощального ладу. Маючи в арсеналі можливостей такі процеси, а сьогодні вони можуть бути наба-гато полегшейі у зв'язку з існуванням їнтернету, слід мати i варіанти протидп, оскільки жодна ефективна технологія ніко-ли не піде "у вщставку", поки вона залишаеться ефективною. Навпаки подібні технологи з кожним роком стають все білып витонченими.

ї5

Роздш ї

їнформаційна політика: проблемыі питания

Розвиток шформащйноі сфери відкривае нові можливості для Украши в галузі економши, політики, міжнародних відно-син. Це те, що вже давно робиться уйма крашами, в різних обсягах i з pisHo'i штенсивтстю. Колись один з американських президентов сказав, що долар, вкладений в пропаганду, дае білыпе, ніж десять, що були вкладені в озброення, оскільки він працюе відразу i реально, а ті десять будуть знаходитися в очшуванні.

Треба займатися шформацшною стороною будь-якоі дп, яка буде мати результативтсть виключно тоді, коли буде мати не лише шформацшне висвітлення, а и шформацшну тдготовку, яка активно провадиться до того, як наступить сама дія, i шфор-маш'йну тдтримку у вигляді уваги до поди теля i"i закшчення. Ншоли не бувае тзно. Наприклад, саме тепер Б. Клштон зай-маеться виправленням свого іміджу з приводу не того реагуван-ня на тероризм за часи його президентства. У рекомендациях бвропейськоі Ради "бвропа та глобальне шформацшне сусшль-ство" зазначае: "їнформаційне сустльство мае бшьший потен-щал для удосконалення якості життя европейських громадян, шдвищення ефективності нашоі сощальноі та економічноі орга-нізаци, а також тдсилення громадськог згуртованості". Bci ці завдання стоять i перед украшським суспшьством.