Розділ 14 фінансовий ринок

14.1. Фінансовий ринок у системі економічних відносин

У фінансовій системі держави чільне місце займає фінансовий ринок як важлива сфера фінансових відносин, яка сприяє ефективному функціонуван­ню інших сфер і ланок фінансової системи країни.

За своєю економічною сутністю фінансовий ринок — сукупність економіч­них відносин, які виникають між його учасниками при формуванні попиту і пропозиції на специфічні фінансові послуги, пов'язані з купівлею-продажем фінансових активів, які знаходяться у власності економічних суб'єктів націо­нальної, регіональної та світової економіки. На ці відносини впливають об'єктивні економічні закони розвитку суспільства, а також фінансова політи­ка держави та інших суб'єктів господарювання.

З організаційного погляду фінансовий ринок — сукупність фінансових ін­ституцій, які спрямовують потік грошових коштів від власників до позичаль­ників, і навпаки. До таких інституцій належать банківські установи, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові органі­зації, депозитарії тощо.

Отже, оскомою метою функціонування фінансового ринку є акумулюван­ня та ефективне розміщення тимчасово вільних коштів від суб'єктів, які їх за­ощадили, до суб'єктів, які відчувають потребу в таких коштах. Як правило, кошти спрямовуються від тих, хто не має можливості їх ефективно використа­ти, до тих, хто використовує їх продуктивно.

Оскільки передача в користування капіталу відбувається через продаж фі­нансових активів, які відображають права на отримання доходу на вкладений капітал, то можна стверджувати, що фінансовий ринок — система економіко-правових відносин, пов'язаних із випуском та обігом (купівлею-продажем) фінансових активів. Обов'язковими атрибутами фінансового ринку є чіткі правила торгівлі, наявність професійних учасників ринку та розвинута інфра­структура, яка забезпечує мінімальні витрати і максимальну надійність укла­дення угод.

За адміністративно-командної системи управління економікою фінансово­го ринку не існувало, оскільки не було поняття ринку взагалі, приватної, індивідуальної та інших форм власності (крім загальнодержавної), фінансової інфраструктури тощо. Передумовами становлення фінансового ринку в Укра­їні стали: ліквідація державної монополії на рух фінансових ресурсів, еконо­мічна самостійність суб'єктів господарювання, розвиток відповідної інфра­структури фінансового ринку тощо.

Фінансовий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в рин­кових умовах. Розвиток фінансового ринку значною мірою відображає гнуч­кість фінансової системи та швидкість, з якою вона може пристосовуватись до змін в економічному та політичному житті країни, а також до різноманітних процесів, що відбуваються за її межами. Розвинуті фінансові ринки стимулю­ють і посилюють фінансові потоки в економіці та зменшують суспільні витра­ти, у тому числі витрати кожного з учасників ринку.

Сутність фінансового ринку відображена у його функціях. У сучасних умо­вах фінансовий ринок виконує такі основні функції:

— активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різних джерел;

— ефективний розподіл акумульованого вільного капіталу між численни­ми кінцевими його споживачами;

— визначення найефективніших напрямів розміщення капіталу з позицій забезпечення високого рівня його дохідності;

— формування ринкових цін на окремі фінансові інструменти і послуги, які найоб'єктивніше відображають співвідношення між попитом і пропози­цією;

— здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупця­ми фінансових інструментів;

— створення умов для мінімізації фінансових ризиків;

— прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних про­цесів у державі.

На фінансовому ринку важливу і доволі специфічну функцію регулювання виконує держава в особі уповноважених органів влади та управління.

Державне регулювання фінансового ринку полягає у здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. Незважаючи на те, що в процесі регулювання фінансового ринку державою реалізуються різні підходи до впорядкування діяльності професійних та інших учасників ринку, держав­не регулювання має забезпечувати однакові права й однаковий доступ до рин- ку всіх його суб'єктів, максимальну прозорість ринку, конкурентне середови­ще, не допускаючи монополізації ринку.

До органів, що здійснюють регулювання фінансового ринку в Україні, нале­жать Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здій­снює державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових ком­паній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів та інших учасників ринків фінансових послуг. Основні завдання Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг такі:

— проведення єдиної* державної політики у сфері надання фінансових по­слуг;

— розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

— здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг;

— захист прав споживачів фінансових послуг;

— сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових по­слуг.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

— забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функ­ціонування ринку цінних паперів в Україні;

— сприяння адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

— координація діяльності органів державної виконавчої влади з питань функціонування фондового ринку;

— забезпечення державного контролю за дотриманням законодавства Украї­ни з питань функціонування фондового ринку;

— упорядкування діяльності емітентів, торговців цінними паперами та ін­ших фінансових посередників;

— створення умов для розвитку конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією.

Як каталізатор економічного зростання, фінансовий ринок істотно впливає на забезпечення суверенітету держави та реалізацію її національних інтере­сів.

Характерною особливістю сучасного економічного розвитку є посилення ін­теграційних та глобалізаційних перетворень, активізація процесів трансфор­мації фінансового середовища, зокрема стрімкий розвиток світового фінансо­вого ринку, зміна його кон'юнктури та структурної розгалуженості. Процес інтеграції фінансових ринків, який нині триває у світі, пов'язаний з багатьма процесами, які відбуваються на національних та міжнародних ринках.

Україна — відносно невелика, проте невід'ємна частина світового госпо­дарства — продовжує взаємодіяти з міжнародними фінансовими ринками. Чітке знання структури кожного сегмента світового фінансового ринку, його інституцій інституційної будови та інструментарію допоможе створити підґрунтя та змоделювати власну структуру фінансового ринку відповідно до вимог загально­світового розвитку, сприятиме ефективній роботі його суб'єктів на міжнарод­ній фінансовій арені.