2.4 Рекреаційна зона

5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

Заміські ліси та лісопарки при нормі площі – 50 /чол. Складатимуть:

= = 980 га

Садові ділянки (дачні поселення)

Колективні сади розраховуємо наступним чином. Приймаємо розмір однієї ділянки – 0.06 га. Середній розмір сімˊї – 5 осіб. Допустимо, що тільки 1/3 сімей бажатиме мати свою ділянку в садовому товаристві.

= * * 0.06 = 784 га.

Результати розрахунків зводимо в табл. 2.5

Назва об’єкту	Площа, га
Заміскі ліси та лісопарки	980
Садові ділянки (дачні поселення)	784

3. Транспорт та шляхи сполучення

3.1 Дорожньо – транспортна інфраструктура міста

Основне призначення транспорту у місті це забезпечувати перевезення пасажирів на його території з найменшими витратами часу в умовах достатньго комфорту і високою безпеки руху

3.1.1 Характеристика транспортної мережі

В проектування міста використано прямокутно-діагональну систему планувальної структури міста.

Дуже поширена і притаманна головним чином молодим містам, чи відносно стрим, що будувалися за єдиним планом.

Перевага прямокутно-діагональної схеми є відсутність чітко вираженого центрального ядра і можливість рівномірного розподілу транспортних потоків по всій території міста.

Недоліки: велика кількість завантажених перехрещень, що ускладнюють організацію руху і збільшують транспортні витрати, великі перепробіги автомобілів. Середній коефіцієнт непрямолінійності 1.4-1.5

3.1.2 Транспортні засоби

Для планує мого міста в залежності від кількості населення (196000 - середні). проектуємо два варіанти системи пасажирського транспорту.

Табл. 3.1.2

Визначаємо перевізну здатність ( ), та швидкість сполучення ( ) обраних видів транспорту

Табл. 3.1.3

3.1.3 Пасажири

Основні характеристики:

1. Транспортна рухомість населення.

2. Коефіцієнт використання транспорту при переміщенні населення міста.

Транспортна рухомість населення – це кількість пересувань за допомогою транспорту, які приходяться на одного мешканця в середньому, за рік.

Визначаємо цей показник в залежності від кількості населення за даними табл. 3.1.4

Таблиця 3.1.4

Згідно таблиці 3.1.4 визначаємо, що для середніх міст показником є сучасної транспортної рухомості є 180 – 270 пер/ос. Перспективна транспортна рухомість 350 – 500 пер/ос.

Коефіцієнт використання транспорту визначаємо в залежності від середньої довжини поїздки у місті за даними табл. 3.1.5

Таблиця 3.1.5

Середня довжина поїздки обчислюється за наступною формулою:

= 1.2 + 0.17 *

де – площа території міста,

= 1.2 + 0.17 * = 7,1