Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні форми бюджетної звітності.

2. Кому подає звіти про виконання державного бюджету Державне казначейство України?

3. Які форми фінансової звітності складають бюджетні установи ?

Тема 9. Контроль у системі казначейства План самостійної роботи

1.Органи державного фінансового контролю,їх функції

Методичні рекомендації

Питання 1. Органи державного фінансового контролю,їх функції

Література:9,10

Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю вхо­дять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахун­кова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служ­би, Державного казначейства, Державної податкової служ­би, Державної митної служби аудитори та аудиторські служби. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціаль­ними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрі­відомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контроль­ні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов'язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.

Верховна Рада України здійснює контроль за дотриман­ням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.

Рахункова палата України:

1) здійснює постійний контроль за виконанням державного бюд­жету в межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України "Про Рахункову Палату"перевіряє використання за призначенням органами виконав­чої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;

2) контролює утворення, обслуговування і погашення внутріш­нього і зовнішнього державних боргів України;

3) відповідність затверджених бюджетних асигнувань держав­ного бюджету бюджетному розпису та виконанням бюджет­ного розпису;

4) контролює ефективність управління коштами державного бюджету Державним казначейством України, а також вико­ристання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність та своєчасність руху цих коштів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах;

5) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, виконання рішень Верховної Ради про надання Україною позик.

Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів.

З метою організації контролю за правильністю складання і виконання бюджетів, зведених фінансових планів галузей народного господарства, управлінь та відділів державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад, фінансових планів підприємств, організацій та установ, а також контролю за фінансовою діяльністю, станом збереження і використання матеріальних цінностей, грошових коштів, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях та установах в Україні функціону є державна контрольно-ревізійна служба.

Головними завданнями ДКРС Закон визначив здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-мате­ріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отри­мують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.

Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 05.02.1998 р. М83/98-ВР (надалі Закон) Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому. Однак Указом Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 затверджено "Положення про Голов­не контрольно-ревізійне управління України", згідно з яким Головне КРУ є центральним органом виконавчої влади, діяль­ність якого спрямовується і координується Кабінетом Мі­ністрів України через Міністра фінансів України.

У своїй діяльності ДКРС керується Конституцією України (888-9), цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінан­суються з державного бюджету.

Структура державної контрольно-ревізійної служби (надалі ДКРС) в Україні регламентується Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", а саме статтею 1, згідно з якою ДКРС складається з Головного конт­рольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізій­них управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, міс­тах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.

Особлива роль при здійсненні державного фінансового контролю відводиться Головному Контрольно-ревізійному управлінню, що має територіальні та місцеві органи. Головне контрольно-ревізійне управління України (Головне КРУ України) згідно з Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженим Указом Президента України 28 листопада 2000 року №1265/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Головне КРУ України у своїй діяльності керується Кон­ституцією та законами України, указами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним нака­зом Міністра фінансів України та вище згаданим Положенням. Головне КРУ України очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установле­ному законодавством порядку. Голова Головного КРУ України здійснює керівництво Головним КРУ, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності своїх заступ­ників і керівників структурних підрозділів, в установленому порядку призначає на посади і звільняє з посад керівників контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, міс­тах Києві та Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи у районах, містах, районах у містах у разі надання таким підрозділам статусу юридичної особи.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорен­ня найважливіших проектів нормативно-правових актів та інших питань у Головному КРУ України може утворюватися методологічна рада, інші дорадчі та консультативні органи.

У складі Головного КРУ України Кабінетом Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції.

Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ре­візійну службу в Україні" визначено, що головним завдан­ням ДКРС є: здійснення державного контролю за витрачан­ням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в мініс­терствах, відомствах, державних комітетах, державних фон­дах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобі­гання їх у майбутньому. Головне КРУ України вносить у вста­новленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та за­безпечує її реалізацію.

Відповідно до чинного законодавства Державна контроль­но-ревізійна служба виконує такі функції:

1. контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;

2. цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України, та відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, ви­трачених на виконання гарантійних зобов'язань;

3. контроль за виконанням громадських замовлень та держав­ного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України;

4. контроль за цільовим та ефективним використанням кош­тів, які спрямовуються на виконання делегованих держав­них повноважень бюджетами самоврядування;

5. контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;

6. розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням.

Слід зазначити, що робота органів Державної контроль­но-ревізійної служби нині, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджет­них коштів та їх збереженням, максимальним відшкоду­ванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохорон­ними органами діяльності підприємств і різних господарсь­ких організацій недержавної форми власності.

Для здійснення державного фінансового контролю за дотриманням податкового законодавства створені органи дер­жавного податкового контролю. Відповідно до чинного законо­давства повноваженнями органів податкового контролю наді­лена Державна податкова адміністрація України, створена відповідно до Закону України М509-ХН від 4.12.1990 року "Про Державну податкову службу в Україні". Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за до­держанням податкового законодавства, правильністю обчис­лення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів подат­ків, зборів інших обов'язкових платежів, установлених законодавством.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні подат­кові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім Києва і Севастополя), районах у містах. Крім цього у складі органів державної спеціальної податкової служби створено відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Основним завданням органів державної податкової служ­би є здійснення контролю за дотриманням податкового за­конодавства, правильністю нарахувань, повноти і своєчасніс­тю сплати до бюджетів та державних цільових фондів по­датків і зборів та інших платежів і неподаткових надход­жень, встановлених законодавством.

З метою контролю за дотриманням податкового законо­давства; для запобігання злочинам та іншим правопорушен­ням у сфері оподаткування; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; га­рантування безпеки діяльності працівників органів держав­ної податкової служби, захисту їх від протиправних пося­гань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків у скла­ді відповідних органів державної податкової служби діють спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопору­шеннями податкової міліції.

Податкова міліція здійснює контроль за додержанням по­даткового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну, функції а саме:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформа­цію про злочини і правопорушення, віднесені до її компе­тенції, здійснює в установленому порядку їхню перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяль­ність, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних дер­жаві збитків;

3) виявляє причини та умови, що спряли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходи щодо їх усунення;

4) опікується безпекою працівників органів податкової служби та захистом від протиправних посягань, пов'язаних із вико­нанням ними посадових обов'язків;

5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

6)збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень по­даткового законодавства, прогнозує тенденції розвитку не­гативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з

оподаткуванням.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних папе­рів - емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондо­вих бірж - відповідно до діючого у цій сфері законодавства. Митні органи України відповідно до положення Митного кодексу України мають повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.

Аудиторська палата організує незалежний фінансовий контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю.

Аудиторські фірми проводять перевірки фінансово-гос­подарської діяльності суб'єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам., достовірності бухгалтерської і фінансової звітності. Аудиторський контроль має за мету надання консультативної допомоги, за його результатами не приймаються рішення про накладання штрафних санкцій і адміністративних стягнень. Разом з тим аудиторські фірми несуть відповідальність за правильністю аудиторського висновку, оскільки після їх перевірок податкова, бухгал­терська і фінансова звітність перевіряється відповідними органами фінансового контролю.

Слід зазначити, що аудит все частіше виходить за межі традиційної ролі перевірки дотримання нормативів та фінан­сової ревізії і комплексно аналізує економічні наслідки вико­ристання державних коштів. Його мета полягає у сприянні загальному керівництву видатками, забезпечуючи ефективне використання бюджетних коштів.

Державний фінансовий контроль здійснюється також і низкою інших державних органів: Національним банком України, Фондом державного майна, Департаментом антимонопольної політики і підтримки підприємництва, Держав­ною комісією з цінних паперів та фондового ринку тощо.

У цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування дер­жавою економічних методів регулювання суспільних проце­сів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності вироб­ників, поширення ринкових відносин на всі сфери суспіль­ного життя є найбільш виправданими, динамічними і ефективними.

Необхідною умовою підвищення ефективності державно­го фінансового контролю є скоординована і упорядкована діяльність зазначених органів у здійсненні контрольних функцій, уникнення дублювання за тими напрямками конт­ролю, які входять до компетенції кількох органів. Відо­кремлені дії кожного не відтворюють цілісного стану справ чи то окремого підприємства, чи то галузі в цілому, і, як наслідок, не забезпечують ужиття повного переліку відповідних заходів на виконання управлінських рішень для подальшого розвитку економічних відносин.

Для цього необхідно рішучіше втілювати в життя по­ставлені Міністерством фінансів завдання щодо тіснішої координації своїх дій контролюючими органами як у прове­денні ревізій і перевірок, так і максимальній їх реалізації у частині відшкодування й компенсації збитків, завданих державі.