2.2.Особливості організації рефлексивної діяльності інженера-педагога

Рефлексія виступає каналом, який дозволяє забезпечити успіх на шляху усвідомленого проектування, втілення та розповсюдження інновацій, адже саме вона виступає джерелом знань про себе та свою діяльність. Завдяки їй відбувається адаптація до умов інноваційного середовища із подальшим саморозвитком у ньому.

Розглянемо шляхи формування рефлексивної компетентності інженера-педагога. Зосередимо увагу на процесах втілення ним у навчально-виховний процес інновацій. У цих умовах рефлексивна компетентність може формуватись наступним чином. На першому етапі студенту пропонується карта самоаналізу діяльності на інноваційному занятті в умовах будь-якої форми навчання (теоретичне заняття, практичне заняття, лабораторна робота тощо). Як приклад, наведемо варіант карти самоаналізу діяльності на практичному занятті інноваційного характеру (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Карта самоаналізу діяльності стукдента на практичному занятті

№ п/п	Рефлексивне питання	Варіанти відповіді
		так	ні
1.	Чи були створені умови для активізації мисленнєвої діяльності?
2.	Чи виникало бажання бути активним на занятті?
2.	Чи спонукало заняття до формування професійних якостей?
3.	Чи використовувались на занятті методи групової роботи?
4.	Якщо на занятті передбачалась групова робота, чи змогли Ви самореалізуватись у команді?
5.	Чи хотілось би Вам, щоб наступне заняття проходило у такій же формі?

У подальшому цей матеріал слугує основою рефлексивної роботи інженера-педагога. У разі отримання негативних результатів він шукає відповіді на питання: “Чому отримано такий результат?”, “Яким чином можна змінити ситуацію?” і т.д.

Формувати рефлексивну компетентність інженер-педагог може і під час проведення аналізу діяльності своїх колег. Така форма розвитку рефлексії можлива за умови бажання самих викладачів застосувати карти аналізу їх діяльності. Ця робота потребує відповідної культури взаємодії. Як приклад, наведемо варіант оцінки діяльності викладача, який втілює у навчальний процес інноваційні технології (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Карта кількісної оцінки діяльності викладача

П.І.Б. викладача__________________________________________________

Тема заняття_____________________________________________________

Форма заняття____________________________________________________

№ п/п	Оціночна позиція	Варіанти оцінки
		1	2	3	4	5
1.	Рівень доступності викладання матеріалу
2.	Сформованість мотивації до навчання
3.	Активізація діяльності на занятті
4.	Можливість прояву творчих здібностей
5.	Застосування інноваційних прийомів
6.	Сформованість бажання для активізації подальшої самостійної роботи

Результати оціночної діяльності виступають основою рефлексивної роботи через відповіді на питання: “За рахунок чого колегою досягнуто такі результати?”, “Що б я змінив у діяльності?” та інші.

Запропоновані форми роботи певною мірою готують інженера-педагога до подальшого розвитку рефлексивної компетентності на другому етапі, а саме під час проведення рефлексії власної інноваційної діяльності. Як приклад наведемо карту самоаналізу діяльності на інноваційному занятті (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Карта самоаналізу інноваційної діяльності інженера-педагога

№ п/п	Питання	Аналіз питання
1	2	3
1.	Чи досягли мети інноваційні прийоми, застосовані мною у процесі формування мотивації до навчальної діяльності? Чи є необхідність у їх удосконаленні? Якщо є, то у чому вона полягає?
2.	Чи досягли мети інноваційні прийоми, застосовані мною у процесі викладу основного матеріалу? Чи є необхідність у їх удосконаленні? Якщо є, то у чому вона полягатиме?
3.	Чи досягли мети інноваційні прийоми, застосовані мною у процесі закріплення навчального матеріалу? Чи є необхідність у їх удосконаленні? Якщо є, то у чому вона полягатиме?
4.	Кому з тих, хто навчались, сподобалось використання інновацій? Чому?
5.	Кому з тих, хто навчались, не сподобалось, застосування інновацій? Чому?
6.	Чи були ситуації спонтанного використання інновації на занятті? Якщо були, то які з них були застосовані? Чи досягли вони мети?

Рефлексивна компетентність дозволяє інженеру-педагогу визначати власне відношення до подій, формувати активну життєву позицію, позитивно впливати на механізми саморозвитку. Водночас рефлексія виступає основою аналізу результатів дослідницької діяльності.