- •Розділ 1. Теоретичні основи дослідницької та рефлексивної діяльності інженера-педагога
- •1.1. Дослідницька діяльність інженера-педагога як база його професійного розвитку
- •1.2. Суть рефлексивної діяльності інженера-педагога
- •Розділ 2 практичні підходи до організації дослідницької та рефлексивної діяльності інженера-педагога
- •2.1. Специфіка дослідницької діяльності інженера-педагога
- •2.1.1 Структура і логіка педагогічного дослідження
- •Розробка наукового апарату педагогічного дослідження
- •Визначення об’єкта і предмета дослідження
- •Формулювання мети дослідження
- •Формулювання теми дослідження
- •Розробка гіпотези дослідження
- •Постановка завдань дослідження
- •2.1.2.Опрацювання джерел наукової інформації
- •Загальні відомості про організацію наукової інформації
- •Робота з науковими першоджерелами
- •Як працювати над тематичними виписками
- •Як працювати з книгою
- •Як писати реферат
- •2.1.3. Методи педагогічного дослідження Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Особливості проведення анкетування
- •Організація і проведення експерименту
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •2.1.4 Оформлення та представлення результатів педагогічного дослідження
- •Як готувати доповідь
- •Як готуватися до публічного виступу
- •Як володіти голосом під час виступу
- •Стилістичні особливості викладу наукової інформації
- •Етика та культура наукової праці
- •Етика та культура наукової праці
- •2.2.Особливості організації рефлексивної діяльності інженера-педагога
- •Карта кількісної оцінки діяльності викладача
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
Організація і проведення експерименту
Інший напрям збирання і накопичення необхідних для дослідження матеріалів основною метою має отримання дослідником власних даних про досліджуваний об’єкт або питання. Шляхи і засоби їх одержання можуть бути різними: залежно від того, які методи і прийоми дослідження використовуються в даному конкретному випадку.
Одним з основних шляхів збору і накопичення власних матеріалів дослідження є експеримент.
У процесі формулювання дослідницьких завдань, як правило, виникає необхідність у проведенні констатувального експерименту для встановлення фактичного вихідного стану об’єкта. Проведення констатувального експерименту дозволяє довести розробку дослідницьких завдань до високого ступеня визначеності й конкретності.
Таким чином, констатувальний експеримент не формує будь-яких нових, заданих якостей у об’єкта, його завдання в іншому – в об’єктивному дослідженні й встановленні наявних існуючих кількісних і якісних характеристик, у встановленні законів функціонування процесу у вихідному стані, у причинному поясненні цього стану. Саме такі знання є відправною підставою для формування цілей і завдань дослідження.
Організація і проведення експерименту може включати й випробну (пілотажну) перевірку експериментальної документації: дослідницьких методик, анкет, питань інтерв’ю, програм бесід, таблиць або матриць для реєстрації і накопичення даних. Призначення такої перевірки – внести можливі уточнення, зміни в документацію, відсікти надмірності за зібраними фактичними даними, які в наступному забиратимуть час і відволікатимуть увагу від центральних питань проблеми. Пілотажне дослідження дозволяє виявити, наскільки добре продуманий і підготовлений експеримент, чи правильно визначена тема і сформульовані гіпотези, які підібрані методики, засоби статистичної обробки і способи інтерпретації отриманих результатів.
Експериментальний процес – найбільш трудомістка, напружена, динамічна частина наукового дослідження, зупинити який неможливо: експеримент не допускає будь-яких незапланованих пауз.
У процесі експерименту дослідник повинен:
безперервно підтримувати умови, що забезпечують незмінність темпу і ритму проходження експерименту, схожість і відмінність експериментальних і контрольних груп;
варіювати і дозувати керовані умови та інтенсивність факторів, які здійснюють спрямований вплив на кінцеві результати, що підлягають зіставленню;
систематично оцінювати, вимірювати, класифікувати і реєструвати частоту та інтенсивність поточних подій експериментального процесу, включаючи такі його моменти, коли об’єкт дослідження набуває стійкі заплановані характеристики;
паралельно експерименту проводити систематичну первинну обробку фактичного матеріалу для того, щоб зберегти його свіжість і достовірність деталей, не допустити впливу на нього подальших вражень та інтерпретацій.
В основному експерименті збирають первинні дані, що необхідні для доказу запропонованих гіпотез. Надалі їх систематизують і представлять у вигляді таблиць, графіків, вводять (якщо є потреба) в пам’ять комп’ютера і обробляють. Якщо результати експерименту мають не кількісний, а якісний характер, то їх також систематизують, узагальнюють логічно обробляють.
Часто під час проведення основного (формувального) етапу експерименту виявляються нові та цікаві результати, які не були заплановані. Їх також потрібно збирати і узагальнювати, оскільки аналіз одержаних даних може привести до нових корисних висновків, які стосуються висунутих гіпотез, теми і проблеми дослідження.
Якщо дані, що отримані в експерименті, мають якісний характер, то правильність висновків повністю залежить від інтуїції, ерудиції і професіоналізму дослідника, а також від логіки його міркувань. Якщо ж дані відносяться до кількісних результатів, то спочатку проводять первинну, а потім повторну статистичну обробку.
Найвідповідальнішим етапом наукової творчості є аналіз і узагальнення зібраних даних. На цьому етапі здійснюється відтворення цілісного уявлення про досліджуваний об’єкт, але вже з точки зору сутнісних відносин.