Функціональні механізми пам'яті та її розлади при локальних ураженнях мозку
Неспецифічі та специфічні розлади пам'яті. Для сбереження інформації необхідний активаційний тонус структур мозку, що забезпечується першим - енергетичним блоком мозку. Зниження тонусу призводить до першого типу мнестичної патології - порушенню загальної модально-неспецифічної пам'яті що проявляється в будь-якій сфері діяльності людини. Окрім цього ці дефекти можуть супроводжуватися порушеннями свідомості.
На рівні довгастого мозку порушення пам'яті мають "біологізований" характер, пов'язаний з порушенням ритміки активності, зміні циклу "сон-бадьорість".
Діенцефальний рівень - страждає переважно короткочасна пам'ять або пам'ять на теперішні події. Цей дефект пов'язаний не стільки з процесом фіксації, скільки з посиленою інтерферуючою дією побічних подразників по відношенню до вже зафіксованих відбитків. Окрім цього при цих порушеннях спостерігається ремінісценція (з часом іноді спостерігається не згасання, а навпаки підвищення відтворення відбитків). При зацікавленності та мотиваційній значимості процес запам'ятовування покращується.
Лімбічна система - її ураження призводять до патології, що називається корсаківським синдромом: при порушенні пам'яті на теперішні події, зберігається довготривала пам'ять на віддалене минуле. Логіка порушень пам'яті при лімбічних ураженнях подібна до діенцефальних, але резерву запам'ятовування немає. Пробіли пам'яті заповнюються конфабуляціями (вигадані згадування). Розлади пам'яті на цьому рівні пов'язують з двобічними осередками деструкції в гіпокампі та мигдалині.
Медіальні та базальні відділи лобних та скроневих часток - ураження цієї області призводить до того, що окрім втрати короткочасної пам'яті проявляються розлади семантичної пам'яті або пам'яті на поняття, внаслідок чого спостерігається нездатність до точного переказу, заміні в тексті слів, пропонованих на запам'ятовування, на близкі по змісту.
Модально-специфічні порушення пов'язані з порушеннями запам'ятовування модально-специфічної інформації певними аналізаторними системами, і виникають при ураженні другого та третього блоків мозку.
Міжпівкульова асиметрія та память:
Визначені певні закономірності процесу запам'ятовування для різних півкуль:
1) безпосереднє запам'ятовування та відтворення пов'язано з мнестичною активністю правої півкулі, а відстрочене - лівої;
2) при лівосторонніх ураженнях безпосереднє відтворення матеріалу більш збережено, ніж при правосторонніх.
Порушення мислення
Мислення - це активна психічна діяльність, що спрямована на вирішення певного завдання, і уявляє собою узагальнене відображення дійсності в її суттєвих ознаках, зв'язках та відношеннях, що опосередковано в аналітико-синтетичних операціях та мові.
Форми мислення: поняття, судження, розумове заключення, докази та роздуми.
Операції мислення: аналіз та синтез, абстракія та конкретизація, узагальнення, порівняння, класифікація та систематизація, встановлення причинно-наслідних зв'язків.
Типи порушень інтелектулаьної діяльності (за Лурія):
Ліва скронева область - на фоні сенсорної або акустико-мнестичнї афазії грубо порушуються змістовні операції, які опосередковуються мовою. Такі ж складності спостерігаються в не мовних операціях при необхідності утримувати в пам'яті вербальний матеріал. При сбереженності розуміння логічних та наочно-образних відношень, порушується здатність логічного висловлювання.
Тім'яно-потиличні відділи — проявляється дефект просторового аналізу та синтезу, на фоні опитко-просторової агнозії, внаслідок якої спостерігається нездатність визначення суттєвих якостей об'єктів.
Передмоторні відділи лівої півкулі - порушується часова організація всіх психічних актів, в тому числі - інтелектуальних, що виражається в змінах динаміки процесів мислення. Ці порушення входять в синдром динамічної афазії, яка проявляється в інертності розуміння довгих фраз зі змістовними інверсіями (перестановками). В основі цих дефектів лежать порушення внутрішньої мови, тобто процесу розгортання та згортання мовних структур для розуміння загального змісту. Спостерігається стереотипність відповідей при вирішуванні задач. Просторові операції та розуміння логіки мови збережені.
Лобні передфронтальні відділи - характеризуються широким діапазоном інтелектуальних порушень - від безсимптомних до грубих дефектів: порушення організації, програмування та регуляції* мислення як в вербально-логічній, так і в невербальній діяльності, що виражається в безсистемності, хаотичності дій. Ярким симптомом цього ураження є нездатність встановлення змісту пред'явлених картин. Цілеспрямована поведінка замінюється стереотипними діями.
Медіобазальні відділи лобної області - дефекти інтелектуальної діяльності проявляються:
в імпульсивності вирішення задач, що обумовлюється випадковістю операцій та відсутністю чіткого плану діяльності.
- спостерігається нездатність в розумінні метафор, прислів'я, басен; у
виділенні в тексті суттєвого та вторинного; у виборі альтернатив.
- при переказі одного з двох прочитаних оповідань проявляються контамінації (змішування двох текстів).
- спостерігається нездатність в вирішенні задач на класифікацію;
відмічаються інтелектуальні персеверації - інертні повтори дій в змінюючихся умовах
У "лобних" хворих спостерігається нестабільність поведінки, що зумовлена підвищеною реактивністю на зміни, які відбуваються навколо, тобто проявляється "польова поведінка"'' - патологічне посилення мимовільної уваги. Це виражається в хаотичності дій, вмішуванні у спілкування інших людей, у бажанні відповідати на питання, що задаються іншим, на фоні ігнорування зверненнь до них самих.
Існують певні особливості мислення, основані на міжпівкульовій асиметрії, в зв'язку з чим виділяють два типи порушень просторвозого мислення при правосторонніх ураженнях:
- помилки при вирішуванні наочно-образних задач, пов'язані з дефектами зорового сприйняття та пам'яті, або з одностороннім ігноруванням зорового поля;
- порушення власне просторового мислення, тобто - абстрактного рівня аналізу та симультанного синтезу просторових відношень.
Для лівосторонніх уражень характерні порушення категоріального аналізу