3. Типові макроструктурні та мікроструктури і помилки в змі:

1. Лексична тавтологія в рубрикації в межах сторінки чи розвороту (повторення слів і словосполучень): Заголовки на с.6 у №20 СП за 2000 р.: "Наші красуні користуються попитом на Заході" (рубрика "Модельний бізнес"; автор Вероніка Савченко) і "Однієїкраси замало, потрібен ще талант" (рубрика "Конкурси"; автор Лариса Кубська).

2. Повторення структури речень, ритмомелодики заголовків і підзаголовків у межах сторінки чи розвороту: Заголовки двох найбільших матеріалів, розміщених поряд угорі на с.6 у "ВЗ" за 19 травня 2000 р.: "Жінка на урядовому кораблі... Чи не піде він на дно?" і "Наші орієнтири: Біловежська пуща чи Прохорівка?"

З. Лексична тавтологія, повторення структури речень, ритмомелодики назв теле-, радіопередач у програмі одного ефірного дня: Наприклад, декілька передач мали у своїй назві слово чи компонент шоу ("Ток-шоу "Табу", "СВ-шоу", "Маски-шоу" на 1+1", "Ток-шоу "Акули пера", "Джентльмен-шоу"на "Інтері", "Маппет-шоу"на СТБ, "Ток- шоу "Аудиторія" на ЛТБ, "Шоу самотнього холостяка" на УТ-1); З програми ICTV на 28 травня 2000 р.: 14.30 Модний час. 15.00 Час "Ч".

4. Неузгодженість програми певного каналу з програмами інших каналів, створення ситуації, за якої найбільш рейтингові передачі йдуть у той час, коли вони просто не можуть зібрати належної аудиторії, а отже, й рекламодавці втрачають до них інтерес: Наприклад, на "1+1" донедавна щосереди, о 21.50, в ефірі йшла "Гумористична програма "Повне мамаду"; в той самий час на УТ-1 транслювалися матчі Ліги чемпіонів.

5. Використання прайм-тайму для освітніх, релігійних передач, а не для інформаційних, інформаційно-аналітичних, розважальних, спортивних тощо (як це роблять на інших каналах) і внаслідок цього втрата аудиторії й інтересу рекламодавців: 3 програми ЛТБ на 21 травня 2000 (неділю): 18.30 Спадщина. 20.15 Вічне джерело. 21.10 Хист.

6. Невідповідність одного з текстів концепції сторінки чи номера: На с.5 ("Сім'я") в "СП" №20 за 2000 р. вміщено матеріали "Жертва екрану" (хоч є в цьому номері блок "Телеманія" на с 9-12), а також "Віртуози Львова" (рубрика "Концерти").

7. Невідповідність однієї з передач концепції циклу передач: Передвиборчі 1999 р., випуски ток-шоу "Табу" на "1+1".

8. Повторення однотипних передач (передач одного спрямування) впродовж одного ефірного дня на одному каналі: Розважальні передачі на "1+1", однотипні американські фільми на ІСТУтана "Новому каналі". Наприклад, програма ІСТУна 20травня 2000р.: 15.30 Телесеріал "Мандрівний лицар". 17.35 Телесеріал "Молодість Геракла". 18.00 Телесеріал "Чудернацька наука". 18.30 Телесеріал "Вир світів". 19.25 Телесеріал "Альф". 22.40 Телесеріал "Чудернацька наука". 0.10 Телесеріал "Поліція Маямі. Відділ моралі".

9. Розуміння розважальності як потурання найнижчим потребам публіки, як пропаганди масової культури; незалучення до розважальних блоків мовлення творів справжньої літератури й мистецтва: Наприклад, донедавна "1+1"зхоча й рейтинговими, але низькопробними "СВ-2000", "Повним мамаду", "Масками-шоу", "Комедійним квартетом", "Білою вороною".

10. Нехтування інтересами глядачів, слухачів.

11. Неврахування того, що витіснення з ефіру сучасних українських розважальних передач, зокрема тих, що базуються на пропаганді української поп- і рок-музики, змушує підлітків схилятися до зразків чужої (англо-, російськомовної) молодіжної субкультури.

12. Неврахування в журналістському тексті специфіки радіо (читання в ефірі газетного тексту): Окремі інформаційні випуски ЛОР.

13. Неврахування специфіки телебачення (здебільшого наслідком цього є зайвий закадровий текст): Коментарі футбольних матчів на Інтері й СТБ. Редагування в засобах масової інформації.

14. Неврахування в газетному тексті різниці між усним і писемним мовленням (переписування з диктофона на папір тексту інтерв'ю без урахування особливостей інтонування, логічного наголошування, тону та ін., характерних для усного мовлення): Центральні інтерв'ю номера в ТП, наприклад з Миколою Савельєвим (ТП. - 1997. – №1), з Мартою Труш (ТП. - 7998. - №3).

15. Спрощення дійсності до певних схем, моделей, символів; нав'язування на радіо "паралельного" світу, в центрі якого перебувають музичні та навколомузичні проблеми, на телебаченні (особливо у випусках новин, в суспільно-політичних програмах) – "паркетної" тематики як чогось найважливішого, того, чим живе країна, і неврахування повсякденних проблем пересічного телеглядача: FM-padio-станції; УТ-1.

16. Культ розважальності; мимовільне чи свідоме насаджування на окремих телеканалах розваг як способу життя: До 2002 року "1+1" впродовж тривалого часу мав щодня в програмі гумористичну передачу і не мав жодної інтелектуальної гри, зникли з ефіру навіть щотижневі інформаційно-аналітичні програми, які були на інших каналах ("7 днів" на УТ-1, "Подробиці тижня" на "Інтері", "Вікна-тиждень" на СТБ).

17. Перетворення випусків новин на пропагандистське передвиборче шоу одного кандидата: УТНна УТ-1 під час передвиборчих кампаній 1999 та 2004 р.

18. Відсутність інформаційних випусків на телеканалі впродовж тривалого часу: ICTV, ТНТ (Росія), Новий канал.

19. Не інформування про новини, а роздавання вказівок про те, як на ці новини реагувати: УТН на УТ-1.

20. Неоперативність у подачі інформації внаслідок відсутності інформаційних випусків у програмі телеканалу впродовж декількох днів: ЛТБ інформує в понеділок про те, що відбулося в п'ятницю; М інформує у вівторок про суботні новини; "Новий канал" і СТБ подавали у понеділок спортивні новини за суботу Наприклад: "Ле Пен дав у суботу прес-конференцію. Репортаж про неї передамо у завтрашньому випуску ""Вісника" (ЛТБ. - 2000. - 22 травня, понеділок).

21. Незнання аудиторії, на яку розраховане мовлення, внаслідок відсутності соціологічних досліджень.

22. Нагнітання пристрастей у суспільстві, наголошування на негативних явищах; уживання зворотів на кшталт "незважаючи на труднощі в суспільстві, на складне становище в країні" навіть тоді, коли йдеться про помітні позитивні зміни, про досягнення в тій чи іншій сфері, внаслідок чого ЗМІ не створюють загального позитивного емоційного тла, не забезпечують психологічної рівноваги в членів суспільства.

23. Неврахування того, що навіть досконалий з раціонально-логічного погляду текст може створювати небажаний емоційний стан у слухача, глядача, читача.

24. Надмірне захоплення комп'ютерною графікою, комп'ютерними ефектами на телеканалі й відсутність на екрані людини. Відсутність в ефірі живого людського спілкування. Знелюднення телеканалу: Скажімо, Катерину Андрееву називають обличчям Першого каналу (Росія), але не можна сказати, хто є обличчям каналу ТЕТ.

25. Неврахування місцевих особливостей під час верстки програм телеканалів і радіостанцій.

26. Звуження "географії" повідомлень на телеканалі чи на радіостанції до одного-двох міст: Наприклад, Київ і Львів або Київ і Одеса в ТСН на "1+1"; Київ і Донецьк у "Подробицях" на "ІнтерГ; тільки Львів у "Репортері" (М на 5-му каналі) та у "Віснику" на ЛТБ.

27. Відсутність ефірної дисципліни, недодержання заявленого хронометражу передач.

28. Навмисне завищення показників тиражу видання з метою залучення рекламодавців.