Розділ 3. Управлінський внутрішньогосподарський облік

Управлінський облік - це система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Одним з методів управлінського обліку є метод калькулювання.

Калькулювання - це процес визначення собівартості об'єкта витрат, який дає можливість визначити: ціну продукції; найбільш економічний процес виробництва; більш ефективний товариство підприємства; хто із замовників забезпечує найбільший вклад у прибуток підприємства тощо.

Згідно з П(с)БО16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції(робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції, реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції включається:

1. прямі матеріальні витрати;

2. прямі витрати на оплату праці;

3. інші прямі витрати;

4. загальновиробничі витрати.

Не включається до виробничої собівартості і списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені, наступні витрати:

1. понаднормові відходи;

2. витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва;

Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства.

Облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожен окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату.

Завдання обліку витрат на виробництво полягає в накопиченні витрат, яке досягається шляхом зведення даних для обчислення собівартості одиниці продукції. Таким чином, система обліку виробничих витрат - це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю.

Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості промислової продукції можна поділити на три етапи:

1. Поступове накопичення виробничих витрат протягом місяця.

2. Розподіл загальновиробничих витрат по аналітичних позиціях калькуляційних рахунків.

3. Розподіл витрат, зібраних на калькуляційних рахунках виробництва, між готовою продукцією і незавершеним виробництвом ( по кожній аналітичній позиції цих рахунків).

Розмір незавершеного виробництва уточнюється при проведенні інвентаризації.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок бухгалтерського обліку 23 "Виробництво".

По дебету цього рахунку відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), сплачують суми активної виробничої собівартості завершене виробництвом продукції ( у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг(у дебет рахунку 90 ). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 22"Малоцінні та швидкозношувані предмети" та рахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних

(підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт , послуг (інструменту, енергії, пари і т.д.).

Оборотна відомість по рахунку 23"Виробництво" за період з 01.12.02 по 01.01.03 показано в додатку даного звіту, звідки видно, що початкове сальдо - 4516,04 грн., обороти по даному рахунку на кінець місяця склали: по дебету - 925188,62 грн., по кредиту - 925357,69 грн. Кінцеве сальдо дебетове - 4346,97 грн.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. Змінні загальновиробничі витрати змінюються прямо пропорційно зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати не залежать від обсягу виробництва. До них відносяться витрати на управління і обслуговування виробництва.

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції.

Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції називається методом обліку витрат і калькулювання.

Витрати виробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися декількома методами: позамовним, непередільним та комбінацією цих двох методів (змішаний метод).

Правильний вибір методів обліку витрат визначається особливостями технологічних процесів, що використовується на виробництві і залежать від керівництва і бухгалтерів самого підприємства.

Основним методом при використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво є необхідність точного обліку і відокремлення витрат за яким-небудь одним замовленням(роботою) від витрат за іншими замовленнями (роботами).

Для обчислення собівартості продукції при попередільному методі вартість всіх виробничих витрат (прямих та непрямих), які були здійснені на підприємстві протягом одного звітного періоду, ділиться на загальну кількість зразків готової продукції, виготовлених протягом цього звітного періоду.

Оскільки дане підприємство працює в основному на давальницькій сировині і отримує плату тільки за послуги з пошиву одягу, то проблема собівартості не є для нього дуже актуальною. Для пошиття виробів складаються планові коштириси (додаток ) а аналіз відхилень від плану

проводиться раз у рік. Результати такого аналізу показані в додатку.

Управлінський внутрішньо – господарський облік—2

Під внутрішньогосподарським (управлінським) обліком розуміється система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів інформації у процесі управління підприємством.

Фактично управлінський облік є інструментом оперативного управління підприємством, функцією якого є розрахунок витрат на виробництво і собівартість будь-якого виробу в цілому та на різних стадіях виробництва і збуту та підсумовування результатів.

Одним із завдань управлінського обліку є облік витрат на виробництво та вміння застосовувати відповідні методи і прийоми в процесі обліку витрат і калькулювання з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Результатом накопичення та обліку витрат на виробництво має бути виробнича собівартість одиниці продукції або виконаної роботи.

Витрати виробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися декількома методами: позамовним, попередільним та змішаним.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт, або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. При використанні цього методу кожному замовленню надається власний номер, який вказується в усіх документах про витрати за замовленням. Собівартість одного замовлення визначається як сума всіх витрат, зібраних у картці обліку витрат по конкретному замовленню від моменту її відкриття до завершення робіт.

Попередільний метод обліку витрат використовується у виробництвах, де продукція одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях на безперервній основі. Для обчислення собівартості вартість всіх виробничих витрат, які були здійснені на підприємстві протягом одного звітного періоду, ділиться на загальну

кількість зразків готової продукції, виготовлених протягом цього звітного періоду.

Змішаний метод використовується у виробництвах, де готова продукція має багато загальних та індивідуальних характеристик. При цьому, облік витрат на виробництво ідентичних деталей можна вести позамовним методом, а облік витрат на технологічній лінії - попередільним.

Аналітичний облік виробництва ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами продукції. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Таким чином, добре організований облік витрат на виробництво та вміння застосовувати відповідні методи і прийоми в процесі обліку витрат і калькулювання дають можливість приймати ефективні управлінські рішення.

Ознайомлення з підприємством ( про всяк випадок )

Даний звіт про виробничу практику базується на матеріалах ЗАТ Торговий дім "Україна".

Основною метою роботи є закріплення теоретичних знань з бухгалтерського обліку та його організації, економічного аналізу, контролю і аудиту, набуття практичних навичок.

Виконуючи поставлені завдання під час проходження практики, а саме:

- вивчаючи структуру обліково-аналітичного апарату підприємства;

- ознайомлюючись з процесом формування господарських операцій;

- вивчаючи методику поточного і балансового обліку;

- освоюючи взаємозв'язок планової, фінансової і облікової роботи на підприємстві, я мав можливість відчути себе справжнім бухгалтером, познайомитися детальніше з тією ділянкою господарської діяльності, яку на нас в майбутньому покладає наша спеціальність.

ЗАТ ТД "Україна", на якому бухгалтерський облік ведеться у відповідності до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нового плану рахунків, дає можливість одержати практичні навички з виконання функціональних обов'язків обліково-аналітичної роботи на робочих місцях бухгалтера, контролера, ревізора, внутрішнього аудитора; розробки облікової політики підприємства і складання річного плану організації б/о і роботи облікового апарату підприємства; з керівництва обліковим апаратом в повсякденній роботі; застосування ПК для обліково-аналітичної роботи, а також з виховної роботи в колективі.

Отож, далі пропонуємо детальний огляд б/о на ЗАТ ТД "Україна" у відповідності до поставленого у програмі переддипломної практики плану.

Висновок

Роблячи підсумок проходження практики на ЗАТ ТД "Україна" можна зробити наступні висновки:

1) бухгалтерський облік на підприємстві з 2-го півріччя 2000року ведеться за новим планом рахунків та у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

2) Для полегшення роботи бухгалтерів та для більшої точності та достовірності інформації застосовується програма .

Отже, можна зазначити, що на досліджуваному підприємстві б/о ведеться на досить високому професійному рівні, працівники бухгалтерії при веденні обліку повністю дотримуються облікової політики, встановленої на підприємстві у наказі про облікову політику.

При проходженні практики я мав змогу детально ознайомитися з процесом складання первинної документації, допомагати у веденні окремих ділянок обліку, проводив аудит, інвентаризації грошових коштів у касі.