Міністерство освіти і науки,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра плодоовочівництва і виноградарства

ЗВІТ

Про проходження агрономічної переддипломної практики

Підготувала:

Студентка 5 курсу заочної форми навчання спеціальності Плодоовочівництво і виноградарство

Гвоздулич Людмила

Керівник практики:

доц. Симочко В.В.

Ужгород - 2013

Агрономічна, переддипломна практика була проведена в період з 1 по 28 вересня 2013 р. Місцем проведення практики було приватне науково-виробниче господарство «Флора».

Метою практики було ознайомитись з роботою науково-виробничого господарства аграрної галузі та виконання поставлених завдань для написання дипломної роботи.

Коротка характеристика бази переддипломної практики:

Приватне науково-виробниче господарство «Флора»

Господарство «Флора» знаходиться в Ужгородському районі Закарпатськох області. Виробничі площі розміщені в околиця м. Ужгород та м. Чоп. Сумарні площі становлять близько 20 га.

Одним із напрямків діяльності господарства «Флора» є розмноження та реалізація сільськогосподарських культур плодового сектору та винограду. У господарстві одна з найбільших в Ужгородському районі колекцій столових сортів винограду (близько 60), які успішно інтродуковані у кліматичних умовах Закарпаття. Зокрема, це такі сорти як Молдова, Подарунок Запоріжжя, Кеша, Мускат Магарача, Таврія, Оригінал білий, Восторг, Глорія, Оріон, Памяті Негруля, Фаворит, Юбілейний, ??????????????????. Також, реалізовуються саджанці багатьох сортів таких культур як персик, абрикос, слива та яблуня.

Важливим аспектом роботи даного господарства є його наукова складова. Працівниками проводиться наукова робота щодо інтродукції нових культур та сортів культурних рослин (хурма, ківі) з подальшою можливістю їх культивування в умовах Закарпаття та України загалом.

Господарство «Флора» займається вирощуванням та реалізацією рослин, які широко використовуються в садово-парковому та ландшафтному дизайні. Зокрема, в околицях Ужгорода знаходяться ділянки площею 10 га, на яких успішно розмножуються та вирощуються декоративні кущі та дерева, такі як туї, ялини, ялиці, сосни, самшити, падуби, сакури, магнолії, тюльпанове дерево та ін. Всього у колекції господарства наявні більш ніж 200 сортів декоративних дерев та кущів, при чому, тут зустрічаються рослини як Європейської (Польща, Нідерланди, Данія, Німеччина, Угорщина) так і Азіацької селекції (Японія, Китай).

У господарстві активно та успішно застосовується сучасна рулонна технологія вирощування газонної трави. Даний вид облаштування газонів вже майже витіснив традиційний (безпосередній висів насіння), оскільки приживаємість та якість газону у декілька разів вища, ніж при традиційному. Площі вирощування газонної трави знаходяться неподалік м. Чом на сумарній площі близько 5 га. Аналогів даного виду вирощування газоної рави у Закарпатті нема, тому попит на таку продукцію суттєво перевищує пропозицію, що вказує на перспективність даного напрямку аграрного бізнесу.

Щодо виконання складової за дипломною роботою, то нами на період практики були виконані наступні завдання:

1. провести літературний аналіз щодо особливостей застосування інтегрованої системи захисту яблуневих насаджень при інтенсивному вирощуванні культури.

2. здійснити обрахунки урожайності яблуні в наших дослідженнях 2012 р., коли були використані заходи захисту.

Агротехніка вирощування яблуні на карликових підщепах в інтенсивному саду господарства «Коник» є досить складною та витратною. Сади даного господарства забезпечені крапельним зрошуванням.

Після того, як яблуневий сад висаджений за ним проводиться постійний агротехнічний догляд. В першу чергу, здійснюється систематична обрізка саджанців. Якщо сад закладений однорічними саджанцями обрізка проводиться на висоті 80-85 см від поверхні ґрунту. Така техніка характерна для саджанців, прищеплених на карликових та напівкарликових підщепах. В умовах низинної зони Ужгородського району обрізка проводиться в кінці лютого на початку березня.

Садах віком 2-3 роки і більше обрізка проводиться в залежності від обраної форми крони. На сьогодні найбільш прогресивною формою крони у господарстві «Коник» є струнке веретено (Грусбек) та колоноподібна форма (Піллер).

З відновленням вегетації яблуні основна увага приділяється боротьбі з бур’янами, шкідниками та хворобами.

В молодих садах (1-2 роки) для боротьби з бур’янами проводиться просапування в рядах сапками вручну та обробка міжрядь за допомогою культиваторів, дискових борон, садових фрез. Протягом вегетації здійснюється декілька операцій.

У плодоносних садах (3 роки і більше) для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди суцільної дії (Раундап, Ураган, Домінатор). Міжряддя засівають злаковими травами газонного типу, а потім, протягом сезону по мірі відростання проводять скошування.

Проти шкідників та хвороб основним методом захисту є хімічний, який здійснюється протягом всієї вегетації культури і закінчується за 20-30 днів до збору урожаю. В інтегрований захист входить застосування комплексу хімічних препаратів, які у бакових сумішах використовуються одночасно, що суттєво економить витрати на застосування пестицидів, людський ресурс, техніку тощо.

Важливим агротехнічним заходом у карликових садах є відгинання гілок дерев до горизонтального положення і фіксація їх до шпалери. Це дає можливість деревам вступати швидше у плодоношення (на 2-3 рік). Також ця процедура частково призупиняє інтенсивний ріст пагонів, який є небажаним для карликових садів.

Важливим агротехнічним заходом при вирощуванні яблуні в інтенсивному саду є внесення добрив. Для високої урожайності яблук (на рівні 50-60 т/га) сад потребує як мінеральні так і органічні добрива. Основними елементами живлення є азот, фосфор і калій. Також дерева потребують живлення добривами, що містять кальцій, бор та цинк.

Органічні добрива слід вносити у пристовбурні круги з розрахунку 20-30 т/га у осінньо-зимовий період (листопад-грудень).

В умовах дослідного господарства мінеральні добрива під яблуню вносять з розрахунку: азоту 100 кг/га, фосфору – 100-120 кг/га та калію – 300 кг/га по діючій речовині. Азотні добрива вносять у два етапи. Перший припадає на початок вегетації (кінець лютого початок березня). Другий – приблизно на середину червня. Співвідношення добрив, які вносяться весною та літом – 1:1 (у рівних пропорціях). Фосфор та калій вносяться в осінньо-зимовий період (листопад-грудень) одноразово.