Фізична реабілітація

Рис. 4.33. Іммобілізація при переломі кіс­ток зап'ястка

Рис. 4.34. Іммобілізація при переломі фаланг

танням ковзких поверхонь, теплої води. Рекомендується у воді захоплювати пальцями губки, поролонові м'ячі та циліндри, дрібні предмети, стискати пальці у кулак, зводити і розводити їх, виконувати рухи в променевозап'ястко-вому суглобі. У наступному мірилом збільшення амплітуди рухів є їх безболіс­ність. Продовжують використовувати вправи, що відновлюють рухливість в п'ястково-фалангових і міжфалангових суглобах, тренують захоплення, утри­мання і обертання пальцями різних за діаметром предметів.

Переломи фаланг пальців — нерідкість на виробництві і за частотою є найпоширенішими серед інших переломів кисті. Механізм травми прямий. Частіше за все спостерігаються переломи основної і середніх фаланг, рідше нігтьових. Вони можуть бути внутрішньосуглобовими, навколосуглобо-вими і діафізарними. При переломах без зміщення відламків ушкоджений па­лець у зігнутому положенні іммобілізують гіпсовою лонгетою або металевою шиною, яка накладається від його кінчика до середньої третини передпліччя на 3 тиж. Інші пальці не фіксують. У випадках зміщення відламків їх фіксують тонкою металевою спицею або ін'єкційною голкою і накладають гіпсову шину на палець і кисть на 2-3 тиж. Інколи застосовують скелетне витягання за ніг­тьову фалангу, що здійснюється натягнутою гумовою трубкою, що прив'язана до попередньо вмонтованої у гіпсову пов'язку металевої петлі (рис. 4.34). При переломах нігтьової фаланги іммобілізація може проводитися липким пласти­рем, що накладають на дві останні фаланги, або ушкоджений палець фіксують гіпсовою пов'язкою.

Застосування ЛФК при переломах фаланг пальців не зазнає принципової різниці у порівнянні з лікуванням фізичними вправами при інших ураженнях кисті, але залежно від локалізації і характеру перелому має деякі особливості.

У І період при переломі фаланг одного пальця з першого дня проводяться рухи суміжними з ним здоровими пальцями, а з третього дня — посилання ім­пульсів до рухів в ураженому пальці та променевозап'ястковому суглобі. При переломі пальця зведення і розведення здорових пальців, згинання і розгинан­ня І і II пальців виконують активно. Згинання і розгинання IV і V пальців ви­конують тільки пасивно через анатомічні особливості будови кисті (наявність перемичок між сухожилками поверхневого і глибокого згиначів), і з 7-8-го дня згинання і розгинання в міжфалангових суглобах цих пальців можна робити активно. У разі переломів фаланг IV пальця приблизно тиждень виконують

Рис. 4.35. Вправи для пальців кисті

тільки пасивні згинання і розгинання у міжфалангових суглобах III і V паль­ців. Аналогічні рухи в суглобах III і IV пальців проводять такий же час у ви­падках переломів фаланг V пальця.

У II період застосовують активні згинання і розгинання у міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобах ушкоджених пальців (рис. 4.35). Для досяг­нення ізольованого руху в кожному з цих зчленувань рекомендується фіксува­ти проксимальні фаланги ушкодженого пальця і кисть. У комплекси включа­ють рухи у променевозап'ястковому суглобі, вправи для відновлення захоплен­ня, координації і точності рухів пальцями і кистю, сили м'язів ушкодженої кінцівки. Комплекс фізичних вправ подано нижче.