25

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. СТВОРЕННЯ БРОШУРИ НА ТЕМУ: "РОБОТА З БАГАТОСТОРІНКОВОЮ ПУБЛІКАЦІЄЮ У ПРОГРАМІ PAGE MAKER" 4

1.1 Робота з багатосторінковою публікацією у програмі Page Maker 4

1.2 Збірка файлів у книгу 4

1.3 Створення змісту публікації 5

1.4 Форматування виділеного тексту 10

1.5 Способи застосування атрибутів форматування 11

1.5.1 Діалогове вікно Параметри шрифту 11

1.5.2 Меню Текст 12

1.5.3 Палітра керування 13

1.6 Вибір гарнітури 13

1.6.1 Вибір гарнітури в діалоговому вікні Параметри шрифту 14

1.6.2 Вибір гарнітури в палітрі керування 14

1.7 Вибір кегля в меню Текст 15

1.8 Трансформація графічних об'єктів 15

1.9 Малювання ліній 17

1.10 Атрибути ліній і фігур 17

1.11 Робота з шаблонами 19

2. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 20

ВИСНОВОК 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25

ВСТУП

Для виконання практичного завдання створення брошури «Спортивні події училища» я буду використовувати можливості програми PageMaker.

Із сучасним розвитком інформаційних технологій все більше виникає завдань перед користувачем персонального комп’ютера, оскільки все опрацьовується у різних підприємствах з використанням ПК для пришвидшення розвитку. Виникають завдання для розв’язку яких не вистачає звичайного текстового редактора, необхідно використати можливості спеціалізованих програмних продуктів для якісного та швидкого вирішення.

Останнім часом все ширше в поліграфії використовуються комп'ютерні засоби та настільні видавничі системи (Desktop Publishing, DTP). Поява DTP сприяла затиранню розбіжностей між окремими етапами підготовки тексту. Потужність засобів автоматизації видавничої праці настільки велика, що практично весь процес підготовки публікації до друку може виконати одна людина. Звичайно, такий "професіонал широкого профілю" повинен добре розбиратися в технологічних особливостях окремих етапів, враховувати їх взаємозв'язок та пов'язаність.

1. Створення брошури на тему: "робота з багатосторінковою публікацією у програмі page maker"

1.1 Робота з багатосторінковою публікацією у програмі Page Maker

Щоб одержати гарний макет, варто почати з ескізу, що приблизно відображає остаточний вид документа. Час, який ви при цьому витратите, повернеться, дозволивши уникнути нескінченних переробок.

Насамперед представте, як буде виглядати документ у готовому вигляді, і зробіть кілька начерків на папері. Припустимо, ви хочете створити 8-сторінковий інформаційний бюлетень із стандартними смугами розміром 210 х 297 мм (формат А4). Для начерку візьміть 2 аркуші чистого паперу розміром 210 х 297 мм, покладіть їх один на інший і зігніть по ширині аркуша - так ви одержите зменшену подобу вашого 8-сторінкового бюлетеня. Потім візьміть олівець і накидайте шапку, оформлення обкладинки, малюнки й тексти, верхні й нижні колонтитули. Прикиньте, якої ширини варто задати верхні, бічні й нижні поля, і відзначте це на смугах. Позначте на кожній смузі малюнки й текст.

1.2 Збірка файлів у книгу

Будь-який багатосторінковий документ повинен бути розбитий на декілька більш дрібних. В книзі розбиття частіше за все здійснюється по главах. В окремі файли виносяться зміст і наочний покажчик. Ці два компоненти книги складаються автоматично. Рекомендується залишати їх в окремому файлі для прискорення доступу до них з будь-якої публікації. При розбитті книги на файли глав ви зможете автоматизувати її збір за допомогою команди Book (Книга), у тому числі оформити суцільну пагінацію, зміст і наочний покажчик для всієї книги. Нарешті, при такій структуризації матеріалу книги можлива роздільна пагінація, наприклад для основного тексту і додатків.

1.3 Створення змісту публікації

Багатосторінкову публікацію можна створити за такими пунктами:

1. Створіть банк зразків. Коли ви читаєте журнали, книги, газети, річні звіти, переглядаєте рекламні листівки й брошури збирайте зразки особливо вдалих і невдалих рішень. Складайте їх у дві папки, «Гарні» й «Погані», відзначаючи, що добре або погано в даному макеті.

2. Складіть план майбутнього документа. Чим простіше, тим краще. Дотримуючи цього правила, зробите менше помилок. Крім того, прості макети виглядають чіткіше, краще читаються й забезпечують концентрацію уваги читачів.

3. Не намагайтеся осягнути неосяжне. Наприклад, ви можете розмістити на одній смузі 30 стовпчиків тексту, але хто стане їх читати? Загальне правило: не використовуйте більше трьох спеціальних типографських ефектів на розвороті із двох смуг.

4. Ваш макет повинен створювати чітке подання про характер документа. Якщо ви компонуєте рекламне повідомлення про продукт, то нехай ваш макет виглядає як реклама, а не як науковий трактат.

5. Розпочинаючи розробляти проект оформлення видання, обов'язково визначають види текстів та текстових елементів, які підлягають відтворенню в оригіналі видання. Відповідно до художнього задуму для кожного виду тексту задають такі параметри:

• формат складання;

• гарнітуру шрифту;

• кегль шрифту;

• накреслення шрифту;

• вирівнювання рядків;

• інтерліньяж;

• розмір абзацного відступу .

Основні етапи підготовки текстових оригіналів до верстання здійснюють відповідно до розподілу функцій складання та верстання. До функцій складання відносять:

• використання правил правопису;

• визначення міжсимвольних пробілів;

• зміну кегля та накреслення шрифту;

• вставлення додаткових символів;

• використання правил складання;

• автоматичне перенесення слів за складами;

• визначення розміру абзацного відступу;

• дотримання відбивок;

• оформлення заголовків;

• оформлення основного та додаткового текстів;

• формування текстової сторінки.

До функцій верстання відносять:

• задання параметрів формування символів;

• регулювання міжсимвольних пробілів з використанням кернінгу та трекінгу;

• регулювання ширини символів;

• регулювання міжслівних пробілів залежно від формату рядка;

• автоматичне виключання рядків тексту;

• задання зони перенесення;

• задання параметрів форматування абзаців;

•задання параметрів сторінки;

• верстання за модульною сіткою або шаблоном сторінки.

При підготовці до верстання для усіх символів мають бути використані такі атрибути форматування:

• вибір гарнітури шрифту;

• визначення кегля шрифту;

• задання інтерліньяжу;

• зміна ширини символів по горизонталі без зміни їхньої висоти;

• зміна накреслення шрифту;

• зміщення базової лінії для розміщення індексів;

• використання кернінгу для регулювання пробілів між заданими парами символів, у тому числі нестандартних пробілів, менших від півкегля, з точністю до 0,5 п.;

• визначення формату складання;

• визначення розміру абзацного відступу;

• вирівнювання рядків текстової сторінки

Створення змісту публікації:

1. Визначення абзаців, що вводяться в зміст. Кожний з таких абзаців необхідно відформатувати спеціальним чином, встановивши в діалоговому вікні Параметри абзацу прапорець Включити в зміст. Як правило, цей атрибут форматування вводиться до складу стилю абзацу. Наприклад, його доцільно внести в описи стилів форматування заголовків і підзаголовків, які обов'язково будуть включені в зміст.

2. Збір змісту командою Create TOC (Створити зміст), яка прогляне публікацію (або всі публікації структурного списку книги). В результаті роботи цієї команди створюється новий текстовий матеріал (story), складений з абзаців, що мають атрибут включення в зміст. Всім елементам змісту призначаються спеціальні стилі абзаців змісту.

3. Матеріал із змістом слід розмістити в публікації, бажано в окремій, і виконати остаточне оформлення змісту.

Визначення входів змісту

На рис. 1.1 представлено діалогове вікно Параметри абзацу і виділений прапорець, що управляє входом абзацу в зміст.

Як правило, структура змісту вбудовується в список стилів публікації. Наприклад, можна задати включення в зміст всіх заголовків першого, другого і третього рівнів. Окрім заголовків в зміст можуть включатися і інші елементи публікації (наприклад, підписи під малюнками, анотації глав і ін.). Командою Створити зміст можна користуватися для збору спеціального змісту (наприклад, списку ілюстрацій).

Рис. 1.1. Діалогове вікно Параметри шрифту з прапорцем режиму включення абзацу в зміст

Збір елементів змісту

Після закінчення верстки публікації, коли розбиття тексту на сторінки представляється завершеним, рекомендуємо вам зібрати публікації в книгу, якщо це необхідно, і налагодити пагінацію, після чого можна буде приступати до збору змісту. Зміст не обновляється після переверстки, тому його збір повинен здійснюватися після закінчення верстки. Можна вибрати різні режими збору змісту:

Назва змісту. З цього заголовка починатеметься текстовий матеріал змісту. Заголовок може бути будь-ким. Абзацу заголовка буде призначений стиль Назва змісту.

Оновлення змісту. Якщо зміст раніше вже збирався, можна відновити його, встановивши відповідний прапорець Replace existing table contents (Замінити існуючий зміст). Якщо цей прапорець знятий, то буде створений новий зміст на додаток до старого.

Єдиний зміст книги. Прапорець Загальне для всіх публікацій книги управляє режимом збору змісту у всіх файлах книги. Якщо він включений, загальний зміст збирається для всіх файлів книги. Може бути відкритий тільки один з файлів книги. При складанні змісту PageMaker сам відкриє потрібні файли по порядку, проаналізує їх вміст і закриє, створивши загальний зміст для всіх включених в публікацію файлів. При зборі змісту глави область збору обмежується окремим файлом, для чого слід скинути прапорець Загальне для всіх публікацій книги в діалоговому вікні збору змісту.

Формат змісту. За допомогою перемикача Формат можна задати розміщення номерів сторінок перед елементами змісту або після них, або без номера.

Складання наочного покажчика книги

Складання наочного покажчика — це дуже копітка робота. Проте для більшості спеціальних видань такий покажчик просто необхідний, адже цими книгами користуються як підручниками і довідниками. Наочний покажчик книги не може бути складений автоматично, оскільки для його складання обов'язково логічне осмислення матеріалу. Проте PageMaker надає могутній комплекс засобів автоматизації цього процесу. Ваша задача полягатеме у визначенні загальної структури алфавітного покажчика, найважчу роботу — відстежування і оновлення посилань при зміні номерів сторінок — програма бере на себе. За допомогою Page Maker ви можете створити не тільки найпростіший покажчик для пошуку за ключовими словами, але і розвинутий довідник за всією що міститься в книзі інформацією.

Порядок побудови наочного покажчика

Принцип роботи. Елемент наочного покажчика складається з двох частин теми і входів посилання. Тема — це власне пункт покажчика. Вхід посилання — це місце в тексті книги, де згадується або обговорюється дана тема. Це місце в тексті позначається спеціальним маркером, видимим тільки в режимі текстового редактора (ця дія називається кодуванням входу посилання). Маркер є вкладеним спецсимволом і призначений для зберігання інформації про конкретний вхід покажчика. На підставі розташування маркерів в тексті Page Maker встановлює точні адресні посилання. В процесі генерації алфавітного покажчика Page Maker вибирає з публікації входи покажчика і сортує їх в алфавітному порядку.

Наочний покажчик можна складати як по готовому рукопису, так і кодуючи входи покажчика у міру набору тексту. Перший варіант припускає попереднє складання списку тем, а потім кодування входів. Другий спосіб заснований на поступовому поповненні списку тем і одночасно — кодуванні їх входів. Перший варіант простіше для початківців укладачів, оскільки в руках у вас вже є готовий рукопис, а значить, і список тем буде більш повним і адекватним.

Список тем. Якщо ви вирішили складати наочний покажчик засобами програми PageMaker, складіть список тем за допомогою будь-якого текстового процесора, а потім імпортуйте його в PageMaker. Теми будуть внесені в список наочного покажчика публікації PageMaker, що дасть згодом можливість кодувати нові входи покажчика вибором назв тем із списку.