1.4 Форматування виділеного тексту

За наявності виділення всі атрибути форматування, що задаються, застосовуються тільки до виділеного тексту (рис. 1.2). Виділити потрібний фрагмент можна декількома способами. У всіх випадках заздалегідь слід перейти в текстовий режим.

Рис. 1.2. Форматування виділеного тексту

Клацніть мишею в тому місці тексту, звідки потрібно почати виділення, протягнете курсор до закінчення фрагмента, що потрібно нам. Таким чином можна виділяти і окремі символи, і великі об'єми тексту.

- Виберіть початок виділення, натисніть клавішу <Shift> і, утримуючи її, клацнути в місці закінчення виділення. Весь текст між цими двома крапками виявиться виділеним.

- Для виділення використовують і клавіші управління курсора. Помістити текстовий курсор в початок виділення, потім при натиснутій клавіші <Shift> перемістити курсор клавішами із стрілками. Таким чином можна вибрати текст зверху, знизу, зліва або праворуч від початку виділення. Якщо натиснути стрілку вниз (або вгору), то виділиться частина поточного рядка від курсора до кінця і частина наступною, від початку до рівня, на якому розташовується курсор. У PageМaker неможливо виділити колонку тексту шириною менше рядка.

1.5 Способи застосування атрибутів форматування

При роботі над публікацією одне з основних питань - вибір шрифтового оформлення. Залежно від призначення і характеру публікації воно може сильно розрізнятися. Наприклад, щоб текст був набраний гарнітурою Bookman, мав кегль 10, був розміщений на сторінках з інтерліньяжем 12,5. Заголовки статей ви вирішили набрати шрифтом Avangarde, 14 кегль, причому , щоб перші букви кожного зливу мали інверсне написання (білим по чорному). Таким чином, для роботи необхідно задати тексту саме ці характеристики - атрибути форматування. У програмі передбачено для цього декілька елементів управління:

- діалогове вікно Параметри шрифту;

- меню Текст;

- палітра керування.

1.5.1 Діалогове вікно Параметри шрифту

Діалогове вікно Параметри шрифту дозволяє визначити все без виключення атрибути форматування символів. Одночасно можна задати скільки завгодно атрибутів. Деякі з них (наприклад, величина підрядкових і надрядкових індексів, розмір капітелі) можна змінити тільки з діалогового вікна Параметри шрифту. Виклик діалогового вікна Параметри шрифту проводиться командою Шрифт меню Текст або за допомогою комбінації клавіш <Ctrl>+<T> (рис. 1.3). На керуючій панелі, для виклику вікна атрибутів шрифту знаходиться кнопка з підказкою. На ній зображена велика буква А.

Рис. 1.3. Діалогове вікно Специфікація символів

1.5.2 Меню Текст

Меню Текст з системою підміню дає швидкий доступ до деяких атрибутів форматування символу (рис. 1.4). Цей спосіб завдання параметрів набагато швидший, ніж використання вікна Параметри шрифту

Найбільш часто використовувані команди форматування мають клавіатурні скорочення (вони показані в меню).

Рис. 1.4. Меню Текст забезпечує доступ до деяких атрибутів форматування

1.5.3 Палітра керування

Цей елемент інтерфейсу містить команди управління переважно атрибутів, що задаються в програмі. Форматування за допомогою палітри керування виконується дуже швидко. Палітра, на відміну від вікна Параметри шрифту, залишається на екрані і після завдання атрибуту, і можна скільки завгодно перемикатися між нею і вікном документа. Прийоми перемикання між палітрою і вікном документа і способи форматування символів за допомогою палітри керування.

Для виклику палітри вибрати команду Показати палітру керування меню Вікно або скористайтеся комбінацією клавіш <Ctrl>+<'>.