Фізична реабілітація

Рис. 3.8. Положення кутоміра при вимірюванні рухомості у суглобах:

1-4 — плечовому; 5, 6 — ліктьовому; 7, 8 — кульшовому

Рис. 3.9. Положення ку­томіра при вимірюванні рухомості у суглобах:

1, 2 — променевозап'яст-ковому; 3, 4 — колінному;

5, 6 — гомілковостопному

44

на. При нормальній рухомості у поперековому відділі хребта па­цієнт при нахилі тулуба уперед може торкнутися кінчиками пальців рук підлоги, а на обме­ження згинання вказує відстань у сантиметрах від кінця III пальця до поверхні опори. Розгинання тулуба вимірюють відстанню від VII шийного хребця до початку міжсідничної складки у поло­женні стоячи і при максимально можливому прогинанні. Нахил у бік вважається добрим, якщо па­цієнт ковзаючи кистю по одной­менній зовнішній поверхні стег­на досягає пальцями колінного суглоба.

Таблиця 3.3. Середня рухомість в деяких суглобах кінцівок, градуси від вихідного положення

Суглоб	Згинання —роз­гинання	Приведення — від­ведення	Внутрішня — зовніш­ня ротація
Плечовий	180-60	0-180	90-90
Ліктьовий	145-0	—	—
Променево-	—	—	90-90
ліктьовий
Променево-зап'ястковий	90-80	20^5	—
Кульшовий	125-15	10-45	45-45
Колінний	130-0	—	—
Гомілково-	45-20	—	—
стопний

Нормальними обсягами ру­хів у шийному відділі хребта прийнято вважати: розгинання — 70°, згинання — 60°, повороти у

боки — по 75°, нахили у боки — по 45°, нахили у боки у грудному і попере­ковому відділах (разом дорівнюють) — по 50°. Загальна амплітуда згинання і розгинання у поперековому відділі хребта досягає 80°. Сумарні рухи всього хребта можливі у межах: до 160° — згинання, 145° — розгинання, загальна амплітуда рухів у фронтальній площині — до 165° і поворотів у кожний бік —до 120°.