13. Класифікація функцій держави

Класифікація функцій держави – це їх розподіл за певними загальними рисами або ознаками, що здійснюється з метою визначення змісту функцій та їх співвідношення із завданнями держави.

1. За сферами суспільно життя:

1. загальносоціальні функції, які виникають на основі загальних потреб всього суспільства та спрямовують діяльність суспільства в межах соціальних сфери, а саме: охорона праці, розвиток освіти, соціальне забезпечення населення та незахищених верств населення (пенсіонери, інваліди та багатодітні сім’ї);

2. політичні функції - виникають в результаті протиріч інтересів різноманітних прошарків суспільства та визначають напрямки діяльності держави у політичній сфері;

3. економічні функції – передбачають основні напрямки діяльності держави. В економічній сфері (антикризова політика, вплив на продуктивність праці, розвиток державного сектору економіки, ліцензування певних видів діяльності, контроль над експортом товарів ТОЩО), що характеризується державно правовим регулюванням виключно економічних відносин, а також визначає межу втручання держави в сферу економіки;

4. екологічні функції – це напрямки діяльності держави, що спрямовані на охорону оточуючого середовища, встановлення правового режиму використання природних ресурсів, встановлення відповідальності за порушення екологічних норм;

5. культурна функції – це напрямки діяльності держави у сфері організації освіти, сприяння розвитку культури, науки ТОЩО;

6. інноваційна функція – це напрямки діяльності держави які спрямовані на удосконалення розвитку науки , стимулювання технічного прогресу, впровадження новітніх технологій;

7. інформаційна (комунікативна) функція – це напрямки діяльності держави, змістом яких є надання певної інформації населення стосовно діяльності держави з метою – формування позитивного відношення населення до функціонування держави. Таким чином комунікативність держави проявляється у взаємозв’язку держава-особа на інформаційні рівні.

2. За направленістю (за територією):

1. внутрішні функції держави – основні напрями діяльності держави, що спрямовані на вирішення внутрішніх завдань держави, реалізація яких обмежується юрисдикційною територією держави (відносимо і охорону державного устрою, правопорядку, прав та свобод громадян, загальнодержавних інтересів суспільства ТОЩО);

2. зовнішні функції держави – здійснюються поза межами її території, характеризують державу як суб’єкт міжнародних відносин (відносимо захист країни, міжнародне співробітництво, право держави на укладання міжнародних угод);

3. універсальна функція держави – напрямки діяльності держави як і у внутрішніх, так і у зовнішніх сферах (відносимо: економічну функцію, соціальну функцію).

3. За терміном дії:

1. постійні функції держави – властиві державі впродовж тривалого часу її існування, визначають всі історичні етапи розвитку такої держави,характеризують сутність та основне спрямування діяльності держави (відносимо політичну, економічну, соціальну, культурну функції, тощо);

2. тимчасові функції держави – визначають її існування лише протягом певного історичного періоду її розвитку та характеризують лише тимчасовість у її діяльності (функції: ліквідація наслідків стихійного лиха). В залежності від необхідності та значимості тимчасових функцій можемо розподілити на довгострокові та короткострокові. Зникнення об’єкту чи мети, на які були спрямовані тимчасові функції призводить и до втрати значимості цих функцій.