- •Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
- •Контроль знань студентів
- •Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
- •Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів. Змістовний модуль і. (теми 1 – 7)
- •Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права .
- •Тема 3. Походження держави.
- •Тема 4. Поняття, суть, соціальне призначення і цінність держави.
- •Тема 5. Форма держави
- •Тема 6. Функції держави.
- •Тема 8. Держава і громадянське суспільство.
- •Тема 9. Правова держава.
- •Тема 10. Політична система держави і суспільства.
- •Тема 11. Сучасні концепції держави.
- •Тема 12. Поняття, суть, основні форми демократії та демократичних типів держави.
- •Рекомендована література до теми:
- •Тема 2. Методологія загальної теорії держави і права . (4 год.)
- •Рекомендована література до теми:
- •Тема 3. Походження держави. (4 год.)
- •Тема 4. Поняття, суть, соціальне призначення і цінність держави.
- •Тема 5. Форма держави (4год.)
- •Тема 6. Функції держави. (4 год.)
- •1. Поняття, ознаки, зміст і значення функції держави. Співвідношення функції держави із сутністю, соціальним призначенням і завданнями держави.
- •2. Класифікація основних функції держави.
- •Рекомендована література до теми:
- •1. Поняття механізму держави.
- •Тема 8. Держава і громадянське суспільство. (4 год.)
- •Тема 9. Правова держава. (4 год.)
- •Тема 10. Політична система держави і суспільства. (2 год.)
- •Тема 11. Сучасні концепції держави. (2 год.)
- •Тема 12. Поняття, суть, основні форми демократії та демократичних типів держави. (2 год.)
- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:
- •Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
- •Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів. Змістовний модуль і. Загальні поняття і категорії права (теми 1 – 7)
- •Тема 2. Основні теорії виникнення права (4 год.)
- •Тема 3. Соціальна цінність права, основні його функції і принципи(2 год.)
- •Тема 4. Форми (джерела) права (4 год.)
- •Тема 5. Поняття, види і структура норм права (2 год.)
- •Тема 6. Правові системи країн світу (4 год.)
- •Тема 7. Система права і законодавства (2 год.)
- •Змістовний модуль іі.
- •Тема 8. Поняття, види і структура правовідносин (4 год.)
- •Тема 9. Павосвідомість і правова культура особи і суспільства. (4 год.)
- •Тема 10. Поняття і суть законності і правопорядку. (2 год.)
- •Тема 11.Поняття і види правомірної поведінки правопорушень і юридичної відповідальності .(4 год.)
- •Тема 12. Форми реалізації права і правомірна поведінка особи (4 год.)
- •Тема 13. Тлумачення норм права.2 години
- •Семінар. Тема 1. Право як соціально-історичне явище.
- •Рекомендована література:
- •Семінар. Тема 2. Оновні теорії виникнення права (4 год.)
- •Рекомендована література:
- •Семінар.
- •Тема 3. Соціальна цінність, основні завдання, принципи і функції права. (2 год.)
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Рекомендована література:
- •Семінар. Тема 6. Правові системи країн світу (4 год.)
- •Рекомендована література:
- •Рекомендована література:
- •Змістовний модуль іі.
- •Рекомендована Література
- •Семінар. Тема 9. Правосвідомість і правова культура особи і суспільства. (2 години)
- •Семінар. Тема 11. Поняття і види правомірної поведінки, правопорушень і юридичної відповідальності. ( 2 години )
- •Перелік питань з теорії права
вступ
Навчальна дисципліна „Загальна теорія держави” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права” і закінчується заліком.
Мета і завдання нормативного курсу.
Програма нормативного курсу „Загальна теорія держави” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.
Вивчення курсу „Загальна теорія держави” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні поняття і закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави, поняття форми держави, правової держави, тощо .
Перед вказаною навчальною дисципліною поставлені такі основні завдання:
Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції і, зокрема, „правознавства” і „Загальної теорії держави”, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави” і „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство”, тощо.
Ознайомити студентів із практикою застосування цих понять і категорій у процесі державотворення.
Підготувати студентів першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.
Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у державотворчих процесах тощо.
Привести курс „Загальна теорія держави” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.
Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.
На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.
Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами
Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави” відводиться 90 навч. годин, у тому числі 40 год. лекцій, 38 год. семінарських занять і 23 год. індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом першого семестру із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із двох змістовних модулей.
Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави.
Загальна теорія є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.
Інформаційні джерела:
Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.
Контроль знань студентів
Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості. Індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.
У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.
Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2008 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом одного семестру. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. Після завершення даного курсу студенти складають залік.
За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль (залік). У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.
Шкала оцінювання
За шкалою університету 100-бальн. Система |
Оцінка за національною шкалою та шкалою університету |
Оцінка за шкалою ECTS | |
90 – 100 |
відмінно |
5 |
А відмінно |
85 – 89 |
добре |
4 |
В дуже добре |
75 – 84 |
С добре | ||
65 – 74 |
задовільно |
3 |
D задовільно |
60 – 64 |
E Задовільно (достатньо) | ||
0 – 59 |
незадовільно |
2 |
FX незадовільно з можливістю повторного складання |
Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);
якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).