Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
апр.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
459.88 Кб
Скачать

1.7. Короткі хвилі:

Короткі хвилі багаторазово відбиваються від поверхні Землі і від іоносфери, завдяки чому поширюються на дуже великі відстані. Передачі радіостанції, що працює на коротких хвилях, можна приймати на іншому боці земної кулі.

Короткі хвилі (також декаметрові хвилі) - діапазон радіохвиль з частотою від 3 МГц (довжина хвилі 100 м) до 30 МГц (довжина хвилі 10 м).

Короткі хвилі відбиваються від іоносфери з малими втратами. Тому, шляхом багаторазових відбиттів від іоносфери й поверхні Землі, вони можуть поширюватися на великі відстані. Короткі хвилі використовуються для радіомовлення, а також для любительської і професійної радіозв'язку. Якість прийому при цьому залежить від різних процесів в іоносфері, пов'язаних з рівнем сонячної активності, порою року та часом доби. Так днем ​​краще поширюються хвилі меншої довжини, а вночі - більшою. Для зв'язку між наземними станціями і космічними апаратами вони непридатні, оскільки не проходять крізь іоносферу.

На коротких хвилях спостерігаються завмирання - зміна рівня сигналу, вони проявляються як короткочасне зниження амплітуди несучої частоти або зовсім пропажа останньої. Завмирання виникають через те, що радіохвилі від передавача йдуть до приймача різними шляхами, в різній фазі і, інтерферіруя на антені приймача, можуть послаблювати один одного.

Вплив шарів іоносфери на поширення радіохвиль в КХ-діапазоні:

Шар F2 - самий верхній з іонізованих шарів іоносфери. Концентрація цього шару підвищується вдень, влітку вона вища, ніж взимку. Максимальне поширення для зв'язку одним стрибком до 4000 км. Чим вище концентрація шару, тим вища частота може ще позначитися від іоносфери. Максимальна частота, при якій відбувається відображення, називається максимально переданої частотою - МПЧ. Зі збільшенням кута відображення МПЧ збільшується.

Шар F1 - існує тільки вдень. Максимальне поширення для зв'язку одним стрибком до 3000 км. Вночі зливається з шаром F2.

Шар Е - відображає шар, найменш схильний сонячної активності. Максимальне поширення для зв'язку одним стрибком до 2000 км. МПЧ залежить тільки від кута відображення.

Шар ЕS - шар Е спорадичний. Виникає спорадично (зрідка), частіше в екваторіальних широтах. Характеристики як у шару Е.

Шар D - найнижчий з іонізованих шарів іоносфери і єдиний поглинаючий шар для радіохвиль КВ діапазону. Існує тільки вдень. Вночі зникає. При зникненні шару D вночі, стає можливий прийом слабких і далеко розташованих радіостанцій. Через зменшення МПЧ відбиваної шаром F2 і збільшенням перешкод через зникнення шару D, вночі, професійна радіозв'язок в КВ діапазоні утруднена.

«Аврора» - віддзеркалення радіохвиль від північного сяйва. Таким видом зв'язку вперше скористався Румянцев Г. А., легендарний радянський радіоаматор, радіоспортсмен і конструктор.

Прогноз МПЧ - розрахунок МПЧ проводиться за місячним, п'ятиденним і щоденним прогнозам. У Росії ці прогнози видаються Інститутом земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль ім. Н. В. Пушкова Російської Академії наук (ІЗМІРАН).

Мовні діапазони КВ:

Радіомовлення на КВ ведеться на ділянках з довжиною хвилі близько:

-11 метрів

-13 метрів

-16 метрів

-19 метрів

-25 метрів

-31 метра

-41 метра

-49 метрів

-52 метрів

-65 метрів

-75 метрів

Денні діапазони - 11, 13, 16, 19 метрів, нічні - 75, 65, 52, 49, 41, 31 метр.

Аматорські діапазони КВ:

У перші десятиліття існування радіо вважалося, що хвилі коротше 250 м малопридатні для практичних цілей. Тому весь КВ діапазон був наданий в розпорядження любителів-ентузіастів для експериментів. Першим законодавчим актом, що регламентували любительську радіосвяеь, був «Закон про радіо», прийнятий Конгресом США в 1912 р. У міру вдосконалення техніки радіозв'язку з'ясувалося, що при певних умовах на КВ можливий зв'язок на далекі відстані навіть при мінімальній потужності передавача. В даний час для любительського зв'язку на КВ виділені строго певні діапазони частот, які дещо відрізняються для різних країн світу. Так, у Російській Федерації «Інструкція з реєстрації та експлуатації любительських радіостанцій» встановлює для аматорської служби наступні діапазони:

-1810-2000 кГц (160 м, умовно вважається короткохвильовим)

-3500 - 3650 кГц

-3650 - 3800 кГц (на вторинній основі)

-7000 - 7100 кГц

-7100 - 7200 кГц (на вторинній основі)

-10100 - 10150 кГц (на вторинній основі)

-14000 - 14350 кГц

-18068 - 18168 кГц (на вторинній основі)

-21000 - 21450 кГц

-24890 - 25140 кГц (на вторинній основі)

-28000 - 29700 кГц