Заходи поліпшення

Відповідність параметрів робочого місця розмірам моторного простору, антропометричним даним людини, зручності її робочої пози, раціональним та ефективним робочим рухам сприяє зниженню величини статистичного та динамічного навантажень при роботі, зменшенню ймовірності виникнення захворювань (остеохондроз, радикуліт і т.д.) і дозволяє зберегти високу та стійку працездатність і продуктивність праці. До факторів, що визначають організацію робочого місця, належать: положення тіла; робоча поза; робочі рухи; максимальний темп рухів; зони діяльності.

Таблиця 4.2

Критерії вибору робочих положень

Робоче положен ня	Величина зусилля, Н	Ступінь переміщення працюючого	Напрям ок руху рук	Бази відліку зон досяжності	Величина робочої зони, мм
Сидячи	До 30	Обмежена	Назад у сторони	Фронтальна площина, паралельна задньому краю сидіння Площина симетрії сидіння	Не більше 600 Не більше 500
Змінне	30-100	Звичайна	Назад у сторони	Фронтальна площина, паралельна задньому краю сидіння Площина симетрії сидіння	Не більше 600 Не більше 750
Стоячи	100-150	Підвищена	Назад у сторони	Фронтальна площина, паралельна передньому краю обладнання Середня площина тіла	Більше 300 1000

Положення тіла, насамперед, впливає на просторове компонування робочого місця (табл. 4.3).

Величина зусиль на органи управління, параметри оглядовості визначаються, насамперед, положенням тіла працюючого. Найпоширенішими є положення стоячи та сидячи, рідше – лежачи. Кожне положення характеризується певними умовами рівноваги, ступенем напруги м’язів, станом дихальної та кровоносної системи, витратою енергії і т.д. Так, наприклад, положення стоячи характеризується хиткою рівновагою, але в той же час йому властивий більш природний стан хребетного стовпа та грудної клітки, гарні умови для зорового огляду і переміщення. Однак воно більш стомлююче у порівнянні з іншими положеннями, тому що вимагає значної роботи м’язів по втриманню рівноваги тіла. Тому у положенні стоячи варто уникати фіксованих поз, рекомендується робити перерви для відпочинку у положенні сидячи.

Раціональна організація робочих рухів створює умови для зниження стомлення та резерви для підвищення працездатності людини, збільшення продуктивності праці. Взаємодія принципів економії рухів з основними їхніми характеристиками реалізуються у вигляді ряду практичних рекомендацій з організації робочих рухів (табл.. 4.3).

Таблиця 3.3

Оптимальна робоча поза

Найменування категорії	Для положення стоячи	Для положення сидячи
Характеристика оптимальної робочої пози	Корпус прямий. Рівномірна опора. Відсутність крайніх положень у суглобах верхніх кінцівок. Економічність робочих рухів.	Корпус прямий. Збережено природні вигини хребетного стовпа та кут нахилу таза. Тупі кути у суглобах нижніх кінцівок. Відсутність крайніх положень у суглобах верхніх кінцівок. Економічність робочих рухів. Опора на обидві сторони. Відсутність частих нахилів тулуба і поворотів голови.
Умови для підтримки оптимальної робочої пози	Можливість зміни пози. Можливість короткочасного відпочинку сидячи. Наявність підставки для ніг. Відсутність педалі. Оптимальні розміри моторного простору	Можливість зміни пози. Форма і розміри робочого сидіння. Наявність опори для всієї спини. Наявність підлокітників. Наявність підголівника. Можливість відкидання спинки сидіння для відпочинку. Оптимальне співвідношення висоти сидіння та робочої поверхні. Оптимальні розміри моторного простору. Наявність підставки для ніг (регулювання висоти сидіння та підставки для ніг).

При розрахунку параметрів робочого місця на основі антропометричних даних необхідно враховувати: обрану систему координат і відповідні бази відліку; робоче положення працівника; можливість зміни положення тіла; величину розмаху робочих рухів; кількість елементів робочого місця; параметри огляду; необхідність обмеження робочого простору (кабіна, майданчик і т.д.); можливість регулювання параметрів елементів робочого місця; можливість рухливості елементів робочого місця (сидіння, педалі, підставки для ніг).

При використанні числових значень антропометричних ознак варто враховувати їхні особливості, обумовлені статтю, віком, національністю і іншими факторами. Особливу увагу варто звертати на значні статеві розходження більшої частини антропометричних ознак, тому що багато виробів промислового виробництва призначені одночасно і для чоловіків, і для жінок. Ці розходження у розмірах досить великі як для положення стоячи, так і для положення сидячи.