1. Осадження з розчинів
Явища осадження з розчинів мають більш складний характер і відрізняються рядом істотних особливостей у порівнянні з кристалізацією з розчинів. У процесах осадження приходиться зіштовхуватися тільки з багатокомпонентними системами. Осадження важкорозчинних речовин відбувається в результаті хімічної взаємодії двох чи декількох добре розчинних речовин. У більшості випадків у процесах осадження на початковій стадії виділяється метастабільна тверда фаза. Згодом відбувається її рекристалізація в напрямку упорядкування структури, що у багатьох випадках супроводжується поліморфними перетвореннями (фізичне старіння осадів).
Крім того, звичайним є утворення при осадженні хімічних сполук невідомого, а іноді невизначеного складу (наприклад, утворення основних солей при осадженні гідроокисів і карбонатів металів, різного роду подвійних сполук при осадженні сульфідів і т.д.). Нерідко осади протягом тривалого часу зазнають ряд подальших хімічних перетворень (явища «хімічного» старіння).
Можливості захоплення різноманітних домішок осадами сильно зростають у зв'язку з їхньою підвищеною дисперсністю і менш упорядкованою структурою, ніж у продуктів кристалізації. Підсилюється роль явищ адсорбції мікродомішок, полегшується перехід істинно ізоморфних мікрокомпонентів у тверду фазу й утворення аномальних твердих розчинів.
З погляду застосування в промисловій, препаративній і аналітичній практиці, можна розрізнити наступні основні різновиди осадження і співосадження.
Виділення якого-небудь елемента з розчину з метою одержання його у виді визначеного кінцевого продукту (обложені препарати) чи для його відділення від інших елементів в аналітичних визначеннях. Наприклад, одержання основного карбонату кобальту шляхом його осадження з розчинів нітрату кобальту розчином карбонату калію чи амонію; осадження сульфату барію з розчину, що містить сіль барію, з метою подальшого аналітичного визначення в розчині інших супутніх елементів.
Очищення розчинів від домішки якого-небудь елемента шляхом його осадження без переходу у тверду фазу основної речовини. Наприклад, «гідролітичне» очищення розчинів солей від домішки Fe3+ шляхом створення необхідного рН розчину.
Очищення розчинів солей від домішок якого-небудь елемента чи концентрування цих елементів в осаді для підвищення чутливості їхнього аналітичного визначення шляхом співосадження з колектором без осадження основної речовини. Наприклад, співосадження домішок з гідроокисом алюмінію чи заліза з розчинів солей лужних металів з попереднім введенням у розчини солі алюмінію чи заліза і з установленням необхідного рН розчину.
4. Очищення розчинів солей від домішок яких-небудь елементів чи концентрування цих елементів в осаді шляхом співосадження з колектором, що утвориться за рахунок осадження невеликої частини основної речовини у вигляді визначеної сполуки. Наприклад, співосадження домішки Zn з гідратом закису нікелю (колектор) шляхом осадження частини нікелю з розчинів нітрату нікелю розчином їдкого натру чи аміаком.