16. Охарактеризуйте нацистський окупаційний режим.

Нацистський «новий порядок» щодо окупованих районів Східної Європи, в тому числі й України, був сформульований у плані «ОСТ». Він складався з програми – мінімум, розрахованої на воєнний час, і програми-максимум, розрахованої на 30 років. Остання передбачала колонізацію України німецькими поселенцями, депортацію західних українців до Сибіру, поступове фізичне винищення словянського населення, германізацію нордичних груп населення.

Характер окуп. режиму: терористичний.

Складові: адміністративно-територіальне розчленування України для зручного управління та експлуатації, система масового знищення людей (геноцид), система експлуатації та пограбування економічних і культурних цінностей, нацистська пропаганда.

1. Уже в серпні 1941 р. сформований новий поділ.

• Дистрикт Галичина – Львівська, Дрогобицька, Станіславська і Тернопільська обл. увійшли до Польського генерал-губернаторства.

• Трансністрія – під контролем Румунії – землі між Бугом і Дністром: вся Одеська, Чернівецька, південні райони Вінницької, захід Миколаївської областей, Молдавія.

• Рейхскомісаріат «Україна» - територія УРСР і Рівненська, Волинська, Камянець-Подільська області з центром у Рівному.

• Прифронтова зона з владою військового командування – Харківська, Сумська, Луганська обл.

Влада в руках німецької військової і цивільної адміністрації з спеціально створеними каральними органами: поліції безпеки і СД (гестапо), охоронних загонів СС, допоміжної поліції з числа українського місцевого населення. Було дозволено деякі форми місцевого самоврядування, але під повним контролем, - у містах міські управи на чолі з бургомістрами. В селах призначалися старости.

2. жертви нацистського геноциду:

-цивільне населення: за непокору, підтримку партизанів і підпільників, як заручники тощо.

- комуністи і радянські активісти: з ідеологічних міркувань.

-євреї, цигани: жертви расової доктрини нацистів, яка прирікала на винищення цілі народи. На території України створено 50 гетто, близько 400 місць масового знищення євреїв, найбільше – Бабин Яр у Києві, у Полтаві – район 20-го заводу.

-військовополонені: на території України 180 концтаборів, зявилися внаслідок драматичних подій початку війни, коли в оточення потрапляли сотні тисяч бійців. Слова сталіна: у нас немає військовополонених, у нас є зрадники Батьківщини.

3) Економічні інтереси нацистів головним чином стосувалися аграрної галузі. Промисловість цікавила як джерело сировини. Для ефективної експлуатації було створено систему заготівельних органів, завданням яких були облік, вилучення та переробка усієї с/г продукції. Її масово вивозили в Німеччину. Не справдилися сподівання селян – колгоспи не були розпущені, а перетворені на громадські двори і державні маєтки. 85% постачання Німеччини продовольством з окупованих територій припадало на Україну.

Селянські двори обкладалися численними податками (контингент). Активна експлуатація трудових ресурсів: з серпня 1941 р. введена загальна трудова повинність. Дефіцит робочої сили в Німеччині спричинив вивезення на примусові роботи українців – остарбайтери.

Складовою частиною окуп. режиму була пропаганда, спрямована на критику більшовицької ідеології і політики і вихваляння німецьких цінностей.

Сподівання укр. націоналістичних формувань на підтримку з боку Німеччини щодо утворення Укр. держави не справдилися.

На окупованих укр. землях як і усіх без винятку інших країнах Європи, мав місце колабораціонізм (співпраця в різних формах з окупаційною владою). Причини мали різний характер: як помста більшовизму, ілюзії про «цивілізуючу місію» німців, ідеологічні мотиви, зведення особистих рахунків, бажання збагачення за рахунок співгромадян тощо. Його форми: 1) економічна – робота в установах, на підприємствах та ін. з метою виживання; 2) адміністративна – участь в органах влади; 3)допоміжна поліція – брали участь в каральних акціях, заплямували себе вбивствами. В загонах служили близько 250 тис. чоловік. 4) національні військові формування - дивізія СС «Галичина», «Нахтігаль», «Роланд», «Буковинський курінь», Укр. національна армія.5)охоронні військові формування – здебільшого з числа військовополонених.

Колабораціонізм слід розцінювати як явище на персональному, а не національному рівні. Ті форми співпраці, які були повязані з участю в каральних акціях спільно з фашистами проти партизанів, національно-визвольного руху, репресіях проти мирного населення слід кваліфікувати як воєнні злочини.