Методичні матеріали до державного екзамену з історії україни ( 5 курс, заочне відділення)

11. Охарактеризуйте пожвавлення суспільних рухів та процес виникнення політичних партій в Україні на поч. ХХ ст.

Пожвавлення суспільних рухів виявилося в кількох напрямках.

• 1) Ліберальна опозиція. Вона була представлена здебільшого земствами (виникли як виборні органи місцевого самоврядування після реформи 1864 р. в Російській імперії). Вимоги: 1) скасувати Емський указ 1876 р. і дозволити викладання українською мовою в початкових земських школах. Фінансово підтримували навчання талановитих дітей із бідних родин у вищих навч. закладах, наприклад майбутнього професора літератури, ректора Полтавського інституту народної освіти у 1919-1923 рр. Володимира Щепотьєва у Петербурзькій духовній академії. 2) Заборонити тілесні покарання в армії. 3) Широко відзначали річницю судової реформи в 1904 р., яка вважалася найбільш демократичною з усіх реформ 1860 – 1870-х рр. 4) Намагалися покращити становище сільської бідноти, налагоджуючи торгівлю с/г реманентом, насінням, влаштовуючи с/г виставки та виставки кустарних ремісничих виробів.

• 2) Національно-культурний рух. Продовжував традиції громадівського руху, був спрямований на організацію культурно-просвітницьких заходів. На поч. ХХ ст. широко відзначалися 35-річчя літературної діяльності письменника Івана Нечуя-Левицького, 35-річчя творчої діяльності композитора Миколи Лисенка. У 1903 р. – видатна подія: відкриття у Полтаві памятника І.Котляревському, спорудженого на народні зібрані кошти. До Полтави зїхалися видатні діячі – М.Коцюбинський, Леся Українка, М.Грушевський, О.Русов та ін. Були представники з Галичини. Губернатор заборонив виступи укр. мовою, окрім галичан. Активно заявив про себе Микола Міхновський, який закликав до протестних акцій.

• 3) Політичний рух. На поч. ХХ ст. виник ґрунт для переростання культурно-освітнього громадівського руху в національно-визвольний. Велику роль у цьому відіграло створення укр. політичних партій. В Україні діяли осередки загальноросійських партій: консервативних – октябристів (1905 р. створення), ліберальних – кадетів (конституційних демократів, 1905р.), реакційних – Союз русского народа або чорносотенці), ліві марксистські партії – Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) в 1903 р. розкололася на більшовиків на чолі з В.Леніним і меншовиків, соціальна база – пролетаріат промислових міст; есери – соціалісти-революціонери, соціальна база – селянство.

• Українські партії. Першими виникли партії на західноукраїнських землях ще в 1890-х роках. У Наддніпрянській Україні починається з 1900 р. Причинами їх утворення був національний гніт, політичне безправя, погіршення матеріального становища населення.

1. Ліві партії марксистського спрямування. 1900 р. –Революційна укр. партія (РУП). У Харкові на основі студентських гуртків. Д.Антонович, П.Канівець, М.Русов, М.Порш. Програму склав М.Міхновський «Самостійна Україна». Однак радикальні вимоги укр. самостійності розкололи партію. Свої осередки створили в багатьох містах, в т. ч. і в Полтаві.

Українська соціалістична партія. – 1900 р. Засновник – Богдан Ярошевський. Незначний вплив на суспільне життя. Виступала за незалежність від Росії, соціалістичні перетворення, пролетарський інтернаціоналізм.

2. Націоналістична течія. В 1902 р. в РУП стався розкол і М.Міхновський утворив Українську народну партію. Його називають батьком українського націоналізму. Націоналізм стає політичною течією, а Міхновський розробляє його теоретичні засади (самостійність України – вища мета, Україна для українців, вживатися укр. мова, поважати діячів свого краю і ненавидіти його ворогів і т. д.)

3. Ліберально-демократична течія. 1904 р. – Українська демократична партія (УДП). Виступала за автономію України і конституційну монархію, демократичні свободи. Лідери – О.Лотоцький, Є.Чикаленко, Є.Тимченко

1905 р. – Українська радикальна партія. Її ще називали партією письменників – Б.Грінченко, С.Єфремов. Ф.Матушевський, І.Шраг. У роки політичної реакції члени цих партій утворили неполітичну організацію Товариство Українських поступовців (ТУП).

Всі укр. партії були малочисельні і слабкі. Складалися переважно з свідомої національної інтелігенції. Створити розгалужену мережу осередків не змогли, бо діяв Емський указ, діли нелегально і переслідувалися царизмом. Всередині партій боротьба за лідерство, розколи, що ослаблювало їх ще більше.