Практичні роботи

1. Методика визначення груп крові.

Мета: практично оволодіти методикою визначення групи крові з стандартними сироватками 0(1)αβ, А(ІІ)β, В(ІІІ)α , АВ(ІV)0, чи цоліклонами.

Забезпечення: ампули з стандартними сироватками 0(1)αβ, А(ІІ)β, В(ІІІ)α , АВ(ІV)0, тарілочка з поділками або чашка Петрі, скляні скельця, стерильні перфоратори, піпетка, скляні палички, вата, спирт.

Методика постійного виконання:

Спочатку на тарілочку навпроти відповідних позначок капають стандартні сироватки - по дві краплі кожної групи (використовують ампули двох різних серій). Потім за допомогою скарифікатора з пальця хворого беруть кров та куточком предметного скельця кров з’єднують зі стандартними сироватками та змішують. Кількість крові хворого має бути в 10 раз менше від сироватки. Скляну паличку використовувати двічі забороняється.

Тарілочку помалу похитують, чекають 3 хвилини. Після чого до кожної краплі додають одну краплю ізотонічного розчину, чекають ще 2 хвилини, похитуючи періодично тарілочку. і тільки після цього читають результат. Як що аглютинація, утворення конгломератів еритроцитів не наступила в жодній краплі, у хворого 0(І) група крові. Як що у хворого А(ІІ) або В(ІІІ) групи аглютинація буде у всіх сироватках за винятком ідентичної групи. Як що аглютинація відбулася у всіх стандартних сироватках, досліджувана кров АВ(ІV) групи. В даному випадку кров додатково перевіряють стандартною сироваткою. АВ(ІV) групи, з якою аглютинація не має відбутись Можуть бути наступні помилки і виявляють аглютинацію там де вона фактично відсутня - неспецифічна (псевдоаглютинація, навпаки, 2) аглютинацію не помічають там, де вона фактично відбувається.

Техніка визначення групи крові з використанням цоліклонів анти-А і анти-В.

Визначення групи крові системи АВО реагентами Цоліклон виконується одною серією анти-А і анти-В. На білу тарілочку під відповідним надписом анти-А і анти-В наносять по каплі відповідних антитіл.

Куточком предметного скельця беруть кров з пальця хворого і змішують з краплями цоліклонів анти-А і анти-В на тарілочці у співвідношенні, щоб кількість крові хворого була в 10 раз менше від крапель цоліклонів. Скляну паличку використовувати двічі забороняється.

Тарілочку помалу похитують, чекають результата 2,5 хвилини. Позитивним результат виражається в аглютинації еритроцитів, візуально представлений стовбчиками зливних еритроцитів. При відємній реакції крапля залишається рівномірного червоного кольору. Оцінка результатів реації аглютинації з цоліклонами: аглютинації не має з обома цоліклонами – 0(1) група, аглютинація позитивна з обома цоліклонами – група крові АВ(1У), позитивна аглютинація з цоліклоном анти-А – група крові А(11), позитивна аглютинація з цоліклоном анти-В – група крові В(111).

2. Демонстрація підготовка до переливання та техніки переливання крові.

Мета: Оволодіти технікою венепункції та підготовкою безпосереднього місця виконання переливання крові.

Забезпечення: спирт, вата, система для переливання, хворі з патологією, що вимагає переливання крові.

Методика постійного виконання:

Найбільш поширеним вважається переливання крові у вени локтьового згину шляшом венепункції. На нижню третину плеча хворого накладається джгут. Операційне поле обробляють спиртом, голкою проколюють шкіру, підшкірну клітковину і передню стінку вени. Голку просувають в просвіт вени паралельно її осі. При появі крові у просвіті голки до останньої приєднується систему для переливання крові. Знімають джгут, послабляють зажим для в/в капання крові.

Внутрішньоартеріальне переливання здійснюється за особливими показаннями (тиск нижче 70 мм рт ст..) під тиском 180-200 мм.рт.ст., при великих некомпенсованих крововтратах, термінальних станах, клінічній смерті. Кров вводиться у артерії великого калібру переливають з ампули з увімкненим у систему манометром. Внітрішньокісткове переливання крові застосовується дуже рідко, головним чином хворим з великою площею опікової поверхні(у груднину, п’яткову, здухвинну кістку, епіфізи довгих трубчастих кісток.

3. Демонстрація макроскопічної оцінки якості крові:

Мета: навчитися давати правильну макроскопічну оцінку якості крові перед виконанням переливання.

Забеспечення: флакон крові.

Методика постійного виконання:

Перед переливанням враховується цілість упаковки, строки придатності, порушення режиму зберігання крові. При макроскопічній оцінці кров повинна мати 3 шари. На дні розташований червоний шар еритроцитів, він покритий тонким сірим шаром лейкоцитів, а зверху визначається прозора помірно жовтувата плазма. Ознаками непридатності крові є червона або рожева окраска плазми (гемоліз), поява у плазмі плівок, помутнінь.

4.Обговорення та демонстрація-самостійне виконання техніки проб перед переливанням крові.

Мета: Засвоїти технічну послідовність виконання проб перед переливанням крові.

Забезпечення: ампули з стандартними сироватками 0(1)αβ, А(ІІ)β, В(ІІІ)α , АВ(ІV)0, тарілочка з поділками або чашка Петрі, скляні скельця, стерильні перфоратори, піпетка скляні палички, вата, спирт, центрифуга, чисті пробірки, стерильні шприци, посуд для водяної бані, нагрівач

Методика постійного виконання - послідовність дій:

Проба на групову сумісність - для чого до 0,1 мл сироватки крій реципієнта (кров в пробірці центрифугують) додають в 10 разів менше донорської крові Реакцію читають через 5 хв. Якщо реакція не наступила, то кров сумісна.

Резус сумісність - методичні прийоми такі самі, як при груповій сумісності, тільки після змішування донорської крові з сироваткою суміш ставлять на водяну баню при температурі 42-48°С і спостерігають 10 хв. При появі аглютинації кров переливати не можна.

Біологічна проба - виконується на початку переливання. Хворому три рази переливають по 15 мл. крові, з інтервалами між переливанням по 3 хв. В цей час спостерігають чи не з'явилось у хворого симптомів переливання несумісної крові. При відсутності ознак несумісного переливання процедуру продовжують.

5. Техніка і спостереження за хворим під час переливання крові.

Мета: Навчитися послідовно виконувати дії , що забеспечують правильно переливати кров з збереженням вимог асептики і антисептики.

Забеспечення: система для переливання крові, спирт, вата, хворий, якому переливається кров.

Методика постійного виконання - послідовність дій:

Кров необхідно вводити із швидкістю 50-60 крапель у хвилину. На протязі всього періоду трансфузії необхідно спостерігати за хворим. У випадку тромбування голки необхідно перекрити затискачем систему для вливання, від'єднати її від вени, голку з вени видалити і на місці пункції накласти пов’язку, потім другою голкою пункту вати другу вену і продовжити переливання. Коли у флаконі, ампулі залишається 20 мл. крові трансфузію потрібно зупинити. Голку з вени видаляють і на місце пункції накладають асептичну пов’язку. Залишки крові у флаконі зберігають у холодильнику при температурі 4*с на протязі 48 годин. Після переливання крові на протязі 3-4 годин хворий зберігає ліжковий режим. За цей час з'ясовують скарги, оцінюють загальний стан, в том числі шкірних покровів, поведінку, зовнішній вигляд, кожної години вимірюють температуру тіла, рахують пульс. Наступного дня виконують загальний аналіз крові та сечі . Відсутність скарг та симптомів на протязі 4 годин після трансфузії при нормальній температурі тіла вважається, що реакції на переливання у хворого не було.

6. Профілактичні заходи щодо реакцій та ускладнень при гемотрансфузії.

Мета: навчитися своєчасно розпізнати та виконати правильно дії, що зупинять прояви реакції чи ускладнення на перелиту кров.

Забезпечення: шприц, спирт, 10% розчин кальцію хлориду, 1% р-н димедролу, інфузійні , серцеві, сечогінні засоби, гормональні препарати та інш.

Методика постійного виконання:

Порушення правил переливання, не врахування протипоказань, порушення техніки трансфузії може привести до посттрансфузійних реакцій або ускладнень. До гемотрансфузійних відносяться пірогенні та алергічні реакції. Виражаються вони у підвищенні температури тіла, загальному недомаганні, слабкості. Можуть виникати головні болі, болі в м'язах , озноб, частішає пульс та дихання. При появі пірогених реакцій необхідно зігріти хворого – укрити ковдрою, прикласти до ніг теплу грілку, напоїти гарячим чаєм. При важких станах хворому призначають жаропонижуючі засоби, вводять в/в розчин глюкози, 10% - 10мл. хлористого кальцію Для попередження пірогенних реакцій у важких анемічних хворих слід переливати відмиті і розморожені еритроцити.

Алергічні реакції є наслідком сенсибілізації організму до імуноглобулінів, особливо при повторних трансфузіях. Характерно поєднання гарячкової реакції, кропив’янки, та алергічного набряку різних ділянок тіла, задишки. Для лікування використовують антигістамінні і десенсибілізуючі засоби ( в тому числі кортикостероїди) при явищах судинної недостатності – судиннотонізуючі засоби.

Гемотрансфузійні ускладнення можна поділити на 2 основні групи.

Ускладнення механічного характеру пов’язані в основному з порушенням інструкцій щодо заготівлі або переливання крові, погрішностями в техніці:

- Гостре розширення серця може настати під час переливання великої кількості консервованої крові у хворих літнього віку із захворюваннями серця. Під час процедури або після переливання крові у хворих з'являються затруднене дихання, відчуття стискання у грудній клітці, біль у ділянці серця, аритмія, тахікардія, зниження артеріального тиску. З метою запобігання цього ускладнення краще переливати концентрати еритроцитів, при появі ознак перевантаження кровообігу необхідного припинити переливання, провести кровопускання 300мл. крові, ввести препарати кальцію.

- Повітряна емболія, тобто попадання повітря в вену може приводити до закупорки легеневої артерії та її гілок. При цьому виникає раптова непритомність, ціаноз, зупинка дихання і серця. Перша допомога полягає у швидкому опусканні головного кінця стола або ліжка, проведення ШВЛ, закритого масажу серця. У 6-7 міжребірї справа виконують пункцію правої половини серця і відсмоктують близько 200 мл. пінистої крові.

- Емболія згустками крові теж приводить до тромбоемболії легеневої артерії або її гілок. З'являються затруднене дихання, біль за грудиною і кашель( спочатку сухий а потім з виділенням кров’янистого харкотиння. Через деякий час розвивається клініка інфаркту легень. За появи цього ускладнення потрібно негайно припинити переливання крові, призначити антикоагулянтні препарати, серцеві, спазмолітики та інші засоби.

Ускладнення реактивного характеру:

- Синдром масивних переливань виникає при переливанні великої кількості крові і зв’язаний із уведенням в організм з консервованою донорською кров'ю цитрату натрію, калію, і форменних елементів крові – еритроцитарних, лейкоцитарних, тромбоцитарних антигенів і антитіл плазмових білків, які практично не враховуються під час підбирання донорської крові. Для синдрому характерно спазм судин, підвищення в'язкості крові реципієнта, склеювання еритроцитів, утворення в капілярах пробок, кров не згортається, виникає кровоточивість. Для запобігання цього ускладнення рекомендують користуватися свіжою консервованою кров'ю та поєднувати її переливання з в/в ведення низькомолекулярних плазмозамінників (гемодез, реополіглюкін).

- Гемотрансфузійний шок зумовлений переливанням несумісної за системою АВО і резус фактором крові. Головними причинами цього ускладнення є руйнування еритроцитів донора, їх гемоліз зі звільненням токсичних продуктів (гістаміну, брадикиніну, катехоламінів). У перебігу гемотрансфузійного шоку розрізняють періоди: власне гемотрансфузійний шок, період ниркової недостатності-олігурії і анурії, період видужання. Основними скаргами на початку захворювання є біль і відчуття стиснення за грудиною, біль в попереку, у м'язах, затруднення дихання, озноб. Можлива нудота, рвота, самовільний акт сечовипускання, дефекації. Спостерігається тахікардія, падіння артеріального тиску. Найбільш небезпечною ознакою ураження нирок це розвиток ниркової недостатності – уремія, підвищення рівня сечовини і креатиніну, білірубіну, калію. Олігурія і анурія є погана діагностична ознака у плані прогресування захворювання. Першою ознакою одужання є відновлення діурезу. При перших ознаках шоку необхідно негайно зупинити переливання крові і почати проводити інтенсивну терапію: серцевосудинні засоби, антигістамінні препарати, кровозамінні рідини-реополіглюкін, сольові розчини. З метою виведення продуктів гемолізу вводять гідрокарбонат натрію, сечогінні засоби – лазикс, гамодез, манітол, новокаїнові блокади, плазмообмін – видалення до 2000мл плазми і заміна її свіжозамороженою плазмою. У період гострої ниркової недостатності та прогресуванні уремії виконують гемодіаліз, гемосорбцію, плазмаферез.

- Цитратний шок розвивається за швидкої трансфузії великої кількості крові, стабілізованої натрію цитратом. Підвищення в сироватці крові рівня натрію цитрату супроводжується зменшенням кількості іонізованого кальцію, з яким натрію цитат утворює комплекс, що зумовлює низку реакцй: спазм судин легень, серця, послаблення скоротливої функції серця,порушення електролітного обміну. Клінічно проявляється неспокоєм, прискоренням пульсу, зниженням тиску, аритмією, затрудненням дихання. З метою профілактики виникнення цитратного шоку рекомендується на кожні 500мл. вводити 10мл. 10% хлориду кальцію.

Ускладнення повязане з перенесенням від донора реципієнту інфекції.

Найчастіше під час трансфузії можна заразитися вірусним гепатитом, СНІДом, сифілісом. Поряд з попадання у кров специфічної інфекції під час переливання може відбутися банальне бактеріальне забруднення крові (стрептококи, стафілококи), що може спричинити сепсис. Для лікування таких ускладнень крім використання протишокових та спеціальних засобів, слід використовувати в/в великі дози антибіотиків. Щоб запобігти інфекційним ускладненням необхідно ретельно обстежувати донорів перед взятям крові та донорську кров.

Матеріали для самоконтролю.

А. Тести для самоконтролю.

1. Укажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові А(І1):

А. Еритроцити вмістять аглютиноген В

В. Еритроцити вмістять аглютиноген А

С. Еритроцити містять аглютиногени А та В Д. Еритроцити не містять аглютиногенів

Е. Еритроцити містять аглютиногени А,В,С,Д,Е

Вірна відповідь – В.

2. Укажіть вміст аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові 0(1):

А. Еритроцити містять аглютиноген В

В. Еритроцити вмістять аглютиноген А

С. Еритроцити містять аглютиногени А та В

Д. Еритроцити не містять аглютиногенів

Е. Еритроцити містять аглютиногени А,В,С,Д,Е

Вірна відповідь – Д.

3. Укажіть вміст аглютининів в сироватці крові хворого з групою крові АВ(ІУ)

А. Сироватка містить аглютинін а.

В. Сироватка містить аглютинін в.

С. Сироватка містить аглютинін а,в.

Д. Сироватка не містить аглютинінів.

Е. Сироватка містить аглютинін а,в,с,d,е

Вірна відповідь – Д.

4. Визначте правильно написану групу крові В(Ш) за системою АВО

А. А β

В. О αβ

С. В α

Д. А В 0

Е. А В αβ

Вірна відповідь – С.

5. Визначте правильно написану групу крові АВ(ІУ) за системою АВО А. А β

В. О αβ

С. В α

Д. А В 0.

Е. А В αβ

Вірна відповідь – Д.

6. Коли слід оцінювати придатність до переливання консервовану кров?

А. Після збовтування

В. До збовтування

С. Через 3 хв. після збовтування

Д. Через 5 хв. після збовтування

Е. Через 10 хв. після збовтування.

Вірна відповідь – В.

7. Укажіть спосіб визначення біологічної сумісності крові:

А. Після переливання 20 мл. крові

В. Двократно після переливання по 15-20 мл крові з інтервалом 3 хв. С. Двічі після переливання 15-20 мл крові з інтервалом 5 хв.

Д. Тричі після переливання 15-20 мл крові з інтервалом 3 хв..

Е. Тричі після переливання по 15-20 мл крові з інтервалом 5 хв.

Вірна відповідь – Д.

8. Виберіть розчин для попередження та лікування цитратної інтоксикації.

А. NaCl

В. CaCl₂

С. KCl

Д. MgCl₂

Е. FeCl₂

Вірна відповідь –В.

9. Де вперше розроблений метод штучного кровообігу?

А. США

В. Голландія

С. Німеччина

Д. Москва

Е. Київ

Вірна відповідь – С.

10. Куди краще переливати кров?

А.Внутрішньоартеріально

В. Внутрішньовенно

С. Внутрішньо кістково

Д. В порожнини серця

Е. Одночасно переливати в артеріальну та венозну систему

Вірна відповідь – В.

11. Що таке "універсальний донор"

А. Донор з групою кроні 0(І) резус позитивний.

В. Донор з групою крові 0(І) резус від'ємний

С. Донор з групою крові АВ(ІУ) резус позитивний

Д. Донор з групою крові АВ(ІУ) резус від'ємний

Е. Донор любої групи крові з резус позитивним фактором

Вірна відповідь – А.

12. При відсутності одногрупної за системою АВО резус позитивної крові або її компонентів і наявності, екстрених показів до переливання, допустимо переливання дорослому хворому крові іншої групи :

А. 0(1) резус(-)

В. А(ІІ) резус (+)

С. В (III) резус (+)

Д. АВ (ІУ) резус (+)

Е Любу групу позитивну по резус фактору

Вірна відповідь –А.

13. Що таке "універсальний реципієнт"

А. реципієнт з групою крові 0(1) резус позитивний

В. реципієнт з групою крові 0(1) резус від'ємний

С. реципієнт з групою крові АВ(ІУ) резус позитивний

Д. реципієнт з групою крові АВ(ІУ) резус від'ємний

Е. реципієнт любої резус позитивної групи

Вірна відповідь – С.

14. Система позначення груп крові - АВ0 названа так завдяки присутності на формених елементах крові :

А. аглютинінів

В. резус-фактору

С. аглютиногенів

Д. імуноглобулінів

Е. рецепторів до аглютиногенів і аглютинінів

Вірна відповідь – С.

15. Який відсоток людей в світі мають II групу крові

А. 25-30%

В. 42-44%

С. 60-79%

Д. 10-20%

Е. 5-10%

Вірна відповідь – В.

16. Резус-фактор (Rh) був відкритий у 1940 році: А. Ландштейнером та Вінером

В. В.Мосс-Янский

С. Отенбергом

Д. Гарвеєм

Е. Пироговим

Вірна відповідь – В.

17. Найпоширенішою групою крові у світі є:

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. Рівномірно розподілені всі групи крові

Вірна відповідь – А.

18. Хто повинен переливати кров хворому під час операції? А. хірург

В. анестезіолог

С. хірург чи анестезіолог які приймають участь в операції

Д. хірург чи анестезіолог які не приймають участь в операції

Е. лікар терапевт любого профілю

Вірна відповідь – А.

19. Резус належність визначається присутністю кількох антигенів ?

А. А,В,С

В. А,В,Д

С. А,В,Е

Д. Д,С,Е

Е. В,С,Е

Вірна відповідь – В.

20. Яка група стандартної сироватки не має кольору?

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. всі сироватки

Вірна відповідь – Д.

21. При визначенні групи крові, яке співвідношення повинно бути крові і сироватки?

А. 1:5

В. 1:10

С. 1:20

Д. 1:1

Е. 1:25

Вірна відповідь – В.

22. Через який проміжок часу дають оцінку реакції при визначенні групи крові стандартними сироватками?

А. через 1хв.

В. 2 хв.

С. 5 хв.

Д. 10 хв.

Е. 20 хв.

Вірна відповідь – В.

23. Якщо аглютинація наступила із стандартною сироваткою 0(1) і В(3), тоді як стандартна сироватка А(2) аглютинації не дає. Яка визначена група крові ?

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. Необхідно повторити визначеня групи крові.

Вірна відповідь – С.

24. При визначенні групи крові стандартними сироватками аглютинація не спостерігалася у всіх 3 краплях. Яка встановлена група крові?

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. через недостатню кількість стандартної сироватки агюттинація не наступила, визначення групи крові необхідно повторити.

Вірна відповідь – А.

25. Якщо у людини В(3) група крові. Що спостерігається у лунці при визначенні групи крові стандартними сироватками чи цоліклонами?

А. відсутність аглютинації у всіх лунках

В. наявність аглютинації всюди

С. наявність аглютинації з сироваткою А(ІІ), 0 (І) і відсутність аглютинації із сироваткою В(3).

Д. повний гемоліз у всіх лунках

Е. наявність аглютинації з сироваткою В(3) і відсутність аглютинації із сироваткою А(ІІ), 0 (І)

Вірна відповідь – В.

26. Визначення групи крові проводиться цоліклонами. При встановленні 0(1) групи крові буде:

А. відсутність аглютинації у всіх лунках

В. наявність аглютинації всюди

С. наявність аглютинації з сироваткою А(ІІ), 0 (І) і відсутність аглютинації із сироваткою В(3).

Д. повний гемоліз у всіх лунках

Е. наявність аглютинації з сироваткою В(3) і відсутність аглютинації із сироваткою А(ІІ), 0 (І)

Вірна відповідь – С.

27. Для контрольного визначення групи крові в разі розведення краплі крові з стандартною сироваткою використовують:

А. 0,1 мл. р-ну КCl

В. 0,1 мл. р-ну NaCl

С. 0,1 мл. р-ну CaCl

Д. 0,1 мл. р-ну Mg2 SO4

Е. 0,1 мл. р-ну гірокарбонат натрію

Вірна відповідь – А.

28. При визначенні групи крові панаглютинація може наступити при ?

А. температурі 37* С

В. низьких температурах, коло 0*С

С. високих температурах,при нагріванні до стану кипятіння

Д. надмірному струшуванні чашки

Е. тривалому спостереженні, понад 10 хв.

Вірна відповідь – В.

29. Під час переливання крові хворому з АВ((ІУ) групою особливо необхідно запобігати введеню наступних антигенів:

А. А,Д,С,Е

В. А,В,Д,С,Е

С. А,В

Д. Д,С,Е

Е. В,Д,С,Е

Вірна відповідь – В.

30. У разі переливання резус позитивної крові хворому у якого резус фактор (-) у його організмі :

А. відсутня реакція на перелиту кров

В. антитіла не виробляються

С. появляються специфічні імуноглобуліни

Д. виробляються антитіла

Е. змінюється антигенна властивість крові

Вірна відповідь – Д.

31. В крові людини носіями антигенів можуть бути:

А. фракції білків крові

В. імуноглобуліни

С. плазма крові

Д. еритроцити, лейкоцити

Е. ліпопротеїди

Вірна відповідь – Д.

32. Що таке цоліклони?

А. продукт клітин людини

В. продукт клітинних ліній,одержаних в результаті поєднання мишинних антитілоутворюючих В лімфоцитів з клітинами мишинної мієломи

С. специфічний вид сироватки, що володіє певними антигенними властивостями

Д моноклональні А, В, С,Д,Е антитіла

Е. стандартні ізогемаглютинуючі сироватки

Вірна відповідь – В.

33. Показаннями до внутрішньокіствового введення крові є:

А. велика некомпенсована крововтрата

В. крововтрата ,що піддається компенсації

С. інфекційно-токсичний шок

Д. множинні переломи трубчатих кісток

Е. опікова хвороба з великою площею опікової поверхні тіла

Вірна відповідь – Е.

34. Який спосіб переливання крові набув найбільшого використання?

А. пряме переливання

В. непряме переливання

С. обмінно-замінне переливання

Д. зворотне переливання-реінфузія

Е. фракційне переливання

Вірна відповідь – В.

35. При повторному переливанні резус несумісної крові в організмі реціпієнта утворюються :

А. специфічні імунні комплекси

В. імуноглобіліни класу М

С. аглютиногени

Д резус антитіла

Е. аллергени

Вірна відповідь Д.

36. Яку групу крові успадкує дитина , якщо у батьків буде 0(1) група крові?

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. любу групу

Вірна відповідь – В.

37. Яку групу крові може успадкувати дитина ,якщо у батьків буде А(ІІ) і В (III) групи крові?

А. А(ІІ)

В. 0 (І)

С. В (III)

Д. АВ (ІУ)

Е. любу групу

Вірна відповідь – Е.