- •1 Виконання курсового проекту
- •2 Розрахунок магнітної системи трансформатору за даними технічними вимогами
- •2.1 Визначення густини струму в обмотках
- •2.1.1 Первинна обмотка
- •2.1.2 Вторинна обмотка
- •2.2 Визначення числа витків первинної обмотки
- •2.3 Розрахунок головної ізоляції
- •2.3.1 Трансформатори з паперово-масляною ізоляцією
- •2.3.2 Визначення внутрішнього діаметру магнітопроводу
- •2.4 Попередній розрахунок розмірів магнітної системи трансформатора
- •3 Зміст пояснювальної записки
- •4 Зміст графічної частини проекту
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Перелік посилань
- •Приклад розрахунку
- •Додаток в
Перелік посилань
1. Трансформаторы тока напряжения. Термины и определения. ГОСТ 18685-73.- М.: Изд-во стандартов, 1973.-11 с.
2. Афанасьев В.В., Адоньев Н.М., Кибель В.М. и др. Трансформаторы тока.- Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. Отд-ние, 1989.- 416 с.
3. Лейтес Л.В. Электромагнитные расчёты трансформаторов и реакторов. - М.: Энергия, 1981. – 232 с.
4. Трансформаторы тока. Общие технические условия. ГОСТ 7746-78.-М.: Изд-во стандартов, 1979.-36 с.
5. Чунихин А.А., Жаворонков М.А. Аппараты высокого напряжения: Учеб. Пособие для вузов. – М.: Энергоатомиздат, 1985.- 432 с.
6. Бачурин Н.И. Трансформаторы тока. - М.;- Л.: Энергия, 1964.– 376 с.
Додаток А
Таблиця А.1 – Границі допускаємих похибок вторинних обмоток для вимірювань
Клас точності |
Первинний струм від номінального, % |
Границі припустимих похибок |
Границі вторинного навантаження з cos=0.8 в % від z2HOM |
|
Струмові, % |
Кутові, % |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0.2 |
5 20 100...1200 |
0.75 0.35 0.2 |
30 15 10 |
25...100 |
0.5 |
5 20 100...1200 |
1.5 0.75 0.5 |
90 45 30 |
25...100 |
1 |
5 20 100...1200 |
3.0 1.5 1.0 |
180 90 60 |
25...100 |
3 |
50...120 |
3.0 не нормується 50-100 |
||
5 |
50...120 |
5.0 |
-“- |
50...100 |
10 |
50...120 |
10.0 |
-“- |
50...120 |
Таблиця А.2 – Границі допускаємих похибок вторинних обмоток для захисту
Клас точності |
Границі допускаємих похибок |
||
При номінальному первинному струмі |
При струмі номінальної граничної кратності |
||
Струмова, % |
Кутова, мін |
Повна похибка |
|
5P 10P |
1 3 |
60 - |
5% 10% |
Додаток Б
Приклад розрахунку
1.1 Визначення перетину обмоток
1.1.1 За ДСТ для електричних апаратів номінальною напругою 110 кв і вище час короткого замикання tкз=3 секунди.
1.1.2 Приймаємо як матеріал для обмоток мідь, тоді припустима температура обмотки в режимі короткого замикання кз=200°С, а в номінальному режимі при ізоляції класу А 0=90°C.
1.1.3 По [3] визначаємо середньоквадратичний імпульс струму (J2t) при цих температурах: (J2t)·90=1.7·1016; (J2t)200=3.25·1016. Тоді середньоквадратичний імпульс струму за час короткого замикання
(J2t)к.з= (J2t)250 - (J2t)90
(J2t)к.з= 3.25·1016-1.7·1016=1.55·1016
Щільність струму короткого замикання
Номінальна щільність струму первинної обмотки в тривалому режимі
,
де n1Т – кратність струму термічної стійкості n1Т=30
КЗАП - коефіцієнт запасу по струму, що приймає рівним КЗАП=1.15
1.1.5 Площа перетину первинної обмотки
де I1н – номінальний первинний струм, I1Н=1000А;
1.1.6 Приймаємо як первинну обмотку шину кільцевого перетину. Зовнішній діаметр d1=0.07м, внутрішній діаметр d1В=0.06м, площа поперечного переріза q1=1.021·10-3м2.
1.1.7 Для вторинної обмотки приймаємо провід марки ПЭТВ діаметром dпр=1.25 мм, площа перетину q2=1.226 мм2.
1.1.8 Перевірку правильності вибору проводу вторинної обмотки перевіряємо за умовою
j2КЗ j1КЗ
де j2КЗ – щільність струму короткого замикання у вторинній обмотці
1.2 Розрахунок основної ізоляції
1.2.1 Приймаємо що шина первинної обмотки й ізоляція розташовані коаксиально. Ескіз приведений на рисунку 2.3.
1.2.2. Напруженість електричного полючи між двома коаксиально розташованими провідниками визначається по формулі
де - розрахункова напруга, для апаратів номінальною напругою 110 кв за ГОСТ 2317463 приймаємо =252 кв
KЗАП – коефіцієнт запасу, КЗАП =1.11
Для паперово-масляної ізоляції припустима середня напруженість не повинна перевищувати 4 кв/мм. Тоді радіус ізоляції
Отримане значення напруженості менше припустимого 8 кв/мм
1.3 Визначення розмірів магнітопроводу
1.3.1 Ескіз магнітопроводу трансформатора з накладеними вторинною обмоткою і головною ізоляцією приведений на рисунку 2.4.
1.3.2 Діаметр вікна магнітопроводу відповідно до рисунку 2.4 дорівнює
d0 = d1 + 2буф +2иг .
Приблизно d0 = 2·R=2·258=516 мм
1.3.3 Кількість витків вторинної обмотки трансформатора
1.3.4 Кількість витків вторинної обмотки трансформатора в одному шарі
де - кут накладення обмотки на магнитопровід, приймаємо
= 360°
kз – коефіцієнт заповнення обмотки, приймаємо kз=0.8;
dпр.із – діаметр ізольованого проводу, dпр.із= 1.32 мм
1.3.5 Кількість шарів вторинної обмотки трансформатора
Приймаємо =1
1.3.6 Сумарна товщина ізоляції вторинної обмотки
И2 = 2М + сл2(nсл2 –1) + H2,
де 2М - товщина ізоляції між вторинною обмоткою та магнітопроводом (мм); 2М = 1мм;
сл2 - товщина ізоляції між шарами вторинної обмотки (мм); сл2 - 0,3 мм;
H2 - товщина ізоляції зовнішньої поверхні вторинної обмотки (мм) ; H2 = 0,5 мм.
И2 = 1 + 0.3·(1 –1) + 0.5 = 1.5 мм
1.3.7 Товщина вторинної обмотки (мм):
H2 = И2 + nсл2 . dпр2.
H2 = 1.5 + 1 . 1.32=2.82 мм
1.3.8 Внутрішній діаметр магнітопроводу (мм)
DВН = d0 + 2.2
DВН = 2·258 + 2·2.82=521.6 мм
Приймаємо DВН = 525 мм
1.3.9 Напруженість магнітного поля в магнітопроводу при і-й кратності первинного струму знайдемо з формули ( А/м )
де - середня довжина магнітопроводу, знаходиться з формули
Для першої ітерації можна прийняти
мм
А·м
А·м
1.3.10 Площа поперечного переріза магнітопроводу (м2)
,
де kф = 1,17 - для режиму номінальної граничної кратності;
kф = 1,11 - для кратностей номінального режиму;
z2 - повний опір вторинного кола, Ом (для першої ітерації можна прийняти z2 = zH ), z2 =50/5²=2.
kI2 - кратність вторинного струму, яка відповідає розглянутій кратності первинного струму
Bmi - амплітуда магнітної індукції, обумовлена в залежності від напруженості і матеріалу магнітопроводу.
Приймаємо для магнітопроводу сталь марки 3405 ГОСТ, тоді Bm1=0.145 Тл, Bm2=1.8 Тл.
1.3.11 Оптимальне по вкладенню активних матеріалів та технологічним вимогам співвідношення висоти ( hм) та ширини (ТМ) перетину магнітопроводу лежить в межах
,
Виходячи з цього співвідношення знаходимо мінімальне і максимальне значення висоти магнітопроводу
де kc - коефіцієнт заповнення площі перетину магнітопроводу сталлю (kc = 0,9 ... 0,96.).
Приймаємо =0.06 м, тоді товщина магнітопроводу
Приймаємо 0.035 м.
1.3.12 Довжина середньої лінії магнітопроводу
1.3.13 Робимо розрахунок другого наближення по формулах при отриманому значенні довжини середньої лінії магнітопроводу.
А·м
А·м
Bm1=0.147 Тл, Bm25=1.8 Тл.
Різниця між площею перетину отриманої при першій і другій ітераціях
1.3.14 Зовнішній діаметр магнітопроводу (мм)
.