3 Зміст пояснювальної записки

Розрохунково-пояснювальну записку слід оформляти після того, як буде усе розраховано, запроектоване.

Основні вимоги:

1). Записка повинна бути гарно оформлена (написана або надрукована, зброшурована, ілюстрована).

2). Титульний лист оформлюється у відповідності з СТП.

3). У розрахунково-пояснювальній записці приводиться зміст розділів, пунктів розрахунково-пояснювальної записці з вказівкою сторінок.

4). Викладання матеріалу у пояснювальній записці ведеться по розділам і пунктам у відповідності з пунктами завдання.

5). У записці повинні бути загальний ескіз конструкції, докладний розрахунок по кожному розділу і пункту з ескізами, схемами, графіками, діаграмами. Усі ілюстрації необхідно супроводжувати пояснюваннями та посиланнями на літературу.

6). У тексті наводяться розрахункові формули у літерному висловлюванні і потім підставляються численні значення, виконуються проміжні обчислювання та наводяться кінцеві результати розрахунку. У кожної величини, що являється результатом обчислювань, обов'язково вказується розмірність. У тексті наводяться необхідні пояснювання. Не допускається сліпе використання розрахункових формул без розуміння їх фізичних основ, тому необхідно докладно ознайомитися з виводом вказаних формул. При використанні формул та інших даних або посвідчень повинна бути посилка на джерела, від куди вони запозичені.

7). Розрахунковий матеріал узагальнюється у виді графіків або таблиць. При розрахунку кількох варіантів у тексті доводиться тільки один, найбільш важливий. Останні варіанти складаються у таблицю і оформлюються у вигляді графіків.

8). Текст записки заповнюється на окремих листах формату А4, які потім брошуруються. На листах записки із лівої сторони уставляються поля шириною 25мм. Сторінки необхідно нумерувати. Орієнтовна кількість сторінок записки 40-50.

9). На номера малюнків і таблиць у тексті обов'язково давати посилання.

10). У кінці розрахунково-пояснювальної записці повинен бути приведений перелік використаної літератури та ін. джерел інформації.

11). Записка повинна бути підписана виконавцем та викладачем із вказівками терміну її закінчення.

4 Зміст графічної частини проекту

Графічна частина виконуються на аркушах формату А4 в системі проектування AutoCAD і містить загальний вигляд спроектованого трансформатора з необхідним деталізованими кресленнями, з яких обов’язковими являються магнітопровід та обмотки з детальною специфікацією ізоляції. На окремих аркушах представляються метрологічні характеристики спроектованого трансформатора в номінальному та граничному режимах. Об’єм та зміст графічної частини визначаються керівником.

Контрольні питання для самоперевірки

1. Чому режим неробочого ходу недопустимий для ТС?

2. Чому неможливо нехтувати струмом намагнічування при розгляданні роботи ТС?

3. Чи може бути рівною нулю струмова похибка ТС з коефіцієнтом трансформації, рівним номінальному?

4. Чому при зміні навантаження у вторинному колі ТС потік розсіяння залишається незмінним?

5. Поясніть характер зміни похибок ТС при зміні первинного струму.

6. Як впливає зміна ампер-витків первинної обмотки на похибки ТС?

7. Якими критеріями треба керуватись при визначенні числа витків первинної обмотки?

8. В чому сутність виткової корекції похибок трансформатору?

9. Поясніть співвідношення між струмами електродинамічної стійкості, струмом термічної стійкості і струмом короткого замикання мережі.

10. Поясніть форму кривої магнітного потоку в магнітопроводу ТС в режимі великих кратностей первинного струму.

11. Поясніть форму кривої ЕРС, що наводиться у вторинній обмотці ТС при розмиканні її кінців.

12. Як впливають властивості матеріалу магнітопроводу ТС на метрологічні показники трансформатора?

13. Поясніть підхід до розрахунку МРС в ТС асиметричних конструкцій.

14. Поясніть, чому максимальна кратність вторинного струму при роботі ТС з Z_н=0 більше, ніж при Z_н=Z_ном.

15. Дійсна номінальна гранична кратність ТС менше розрахункової. Як це впливає на роботу релейного захисту?

16. В чому перевага П-подібної схеми заміщення перед Т-подібною?

17. Як змінюються метрологічні показники ТС, якщо його дійсне навантаження вище розрахункового?

18. Чому при визначенні довжини шляху потоку розсіяння можна знехтувати шляхом замикання його по сталі магнітопроводу?

19. Чому дія потоку розсіяння найбільш сильною виявляється в режимах короткозамкненої вторинної обмотки та при малих вторинних навантаженнях?