- •13.1. Аналіз ефективного використання трудових ресурсів
- •Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
- •Структура трудових ресурсів підприємства
- •Чисельність основних і допоміжних робітників
- •Кваліфікаційний склад робітників
- •Рух робочої сили на підприємстві
- •Аналіз балансу робочого часу
- •Аналіз трудомісткості продукції
- •Види продукції й оцінка їх питомої трудомісткості
- •Залежність зміни трудомісткості продукції від зміни рівня кооперації
- •Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками
- •Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці — найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
- •Дані для аналізу продуктивності праці
Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками
Виконання норм виробітку, % |
Кількість робітників-відрядників |
|
минулий період |
звітний період |
|
від 80 до 90 |
11 |
49 |
від 90 до 100 |
110 |
122 |
від 100 до 110 |
509 |
450 |
від 110 до 120 |
89 |
106 |
від 120 до 130 |
58 |
46 |
від 130 до 140 |
17 |
14 |
від 140 до 150 |
6 |
3 |
від 150 і вище |
— |
— |
Усього: |
800 |
790 |
Дані табл. 13.11 свідчать, що кількість робітників-відрядників, які не виконали норм виробітку, у звітному періоді збільшилась і становить 21,6 % [(49+122) : 790 · 100] проти 15,2 % [(11+110) : : 800 · 100] у базовому періоді. Отже, стан виконання норм виробітку на підприємстві погіршав.
За даними таблиці можна розрахувати середній рівень виконання норм виробітку (Кнв) робітниками-відрядниками, використовуючи середньоарифметичну зважену:
Кнв= = = =105,4 %.
А середній рівень виконання норм виробітку без урахування робітників, які не виконали норм, становив 109 %:
Отож, за умови виконання норм виробітку всіма робітниками-відрядниками продуктивність праці зросла б на 3,41 % .
Виконання норм виробітку в цілому по підприємству передбачалося планом на рівні 104 %. Таким чином, план з продуктивності праці робітників-відрядників перевиконано на 1,35 % .
Оскільки питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників становить 76 % [(790 : 958) 100], то середньогодинна продуктивність праці робітника зросла на 1,06 % , а трудомісткість продукції знизилась на 1,05 % .
Причини невиконання норм виробітку одними робітниками і способи досягнення високих результатів іншими виявляють на основі матеріалів хронометражних спостережень, узагальнених фото- і самофотографій робочого дня, аналізу первинних документів на доплату, причин і характеру понадурочних робіт, матеріалів перегляду норм на робочих місцях, у дільницях, бригадах, цехах.
Аналіз продуктивності праці. Продуктивність праці — найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.
Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну (квартальну, річну) продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино-годин і людино-днів, а інші — як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.
За умов ринкового господарювання ці показники використовуються для внутрішніх інформаційних потреб оперативного управління виробництвом, а також для визначення тієї чи іншої економічної вигоди, що очікується в майбутньому.
Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками. Дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників, маючи на увазі можливість використання натуральних (у штуках, тоннах, метрах, літрах), трудових (у нормо-годинах) і вартісних вимірників (у грн, тис. грн, млн грн).
Найуніверсальнішим є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівнянних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об’єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.
Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рівня, динаміки та загальної оцінки виконання плану (завдання).
Для аналізу продуктивності праці використовують дані форм статистичної звітності 2-ПВ і звіту з продукції 1-п, звіти підрозділів підприємства про виконання завдань з продуктивності праці (табл. 13.12).
Наведені в табл. 13.12 дані свідчать про те, що підприємство перевиконало план за всіма показниками продуктивності. Середня продуктивність одного працюючого зросла у звітному періоді проти планової на 5 %, а одного робітника — на 5,6 %. Але при цьому підприємство не досягло продуктивності праці, закладеної в плані підприємства 5,7 % в розрахунку на одного працюючого [(6043,2 : 5714,3) 100 – 100)] і 6,05 % в розрахунку на одного робітника [(8400 : 7921) 100 – 100)]. Це говорить про те, що підприємство не спромоглося здійснити всі заходи для зростання продуктивності праці, що їх було заплановано у звітному періоді.
Таблиця 13.12