Аналіз трудомісткості продукції
№ |
Показник |
минулий період |
Звітний період |
Зміна показника, % |
|||
за планом |
фактично |
план до минулого періоду |
фактично до минулого періоду |
фактично до плану |
|||
1 |
Обсяг товарної продукції, тис. грн |
8000 |
8400 |
8500 |
105 |
106,25 |
101,19 |
2 |
Відпрацьовано всіма робітниками люд.-год., тис |
1747 |
1752 |
1529 |
100,26 |
87,50 |
87,27 |
3 |
Питома трудомісткість на 1000 грн, люд.-год.[(ряд. 2 : : ряд. 1) 1000] |
218,42 |
208,57 |
179,88 |
95,49 |
82,35 |
86,24 |
4 |
Середньогодинний виробіток кожного робітника, грн (ряд. 1 : ряд. 2) |
4,578 |
4,794 |
5,559 |
104,72 |
121,43 |
115,96 |
5 |
Середньорічний виробіток одного робітника, грн |
5714,3 |
6043,2 |
6343,2 |
105,76 |
111,0 |
104,96 |
Наведені в таблиці дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 17,65 % (100 – 82,35) за плану 4,51 % (100 – 95,49). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.
За
рахунок зниження трудомісткості
планувалось підвищити годинну
продуктивність праці на 4,72 %
.
Фактично вона
зросла (у тому числі за рахунок зниження
трудомісткості)
на 21,43 %
.
Виконання норм залишилось практично на тому самому рівні, а підвищення середньогодинного виробітку досягнуто цілком за рахунок зниження трудомісткості.
Відносне
вивільнення робітників за рахунок
зниження трудомісткості становило 262
особи
за плану 66 осіб
Оскільки між трудомісткістю (ТМ) і продуктивністю праці існує зворотний зв’язок, можна визначити темп зростання середньогодинного виробітку (ГВ):
і навпаки, знаючи темп зростання продуктивності праці, можна визначити відсоток зниження трудомісткості:
У процесі дальшого аналізу трудомісткості продукції необхідно визначити показники питомої трудомісткості окремих видів продукції. Дані для аналізу беремо з табл. 13.9.
Як бачимо з табл. 13.9, за збільшення випуску продукції на 100 тис. грн загальна трудомісткість порівняно з планом знизилась на 223 тис. люд.-год. (1529 – 1752), а за рахунок зміни структури — затрати праці збільшились на 21 тис. люд.-год. (1773 – 1752), при цьому відбулося зниження питомої трудомісткості продукції на 244 тис. люд.-год. (1529 – 1773) проти фактичних затрат праці на випуск продукції і планових затрат праці, перерахованих на фактичний випуск. У цілому на підприємстві рівень трудомісткості знизився на 13,75 % [(179,9 : 208,6) 100 – 100]; питома вага трудомісткості виробу 1 зменшилась на 17,9 %, виробу 2 — на 11,9 %, виробу 3 — на 17,9 %, виробу 4 — на 10,8 %.
Таблиця 13.9