- •(Л22) тема 5. Авіаційне та радіоелектронне обладнання ла
- •5.1. Призначення та склад авіаційного обладнання сучасних ла
- •5.2. Електрообладнання [1], c. 202-203
- •5.3. Електричні системи та пристрої управління силовими установками [1], c. 188-189
- •5.4. Приладове обладнання [1], c. 189-201
- •5.6. Кисневе обладнання
- •5.7. Бортові централізовані автоматизовані системи контролю
- •5.8. Радіозв’язне обладнання [1], c. 203-204
- •5.9. Радіонавігаційне обладнання
- •5.10. Радіолокаційне та радіотелеметричне обладнання
5.6. Кисневе обладнання
Кисневе обладнання призначене для забезпечення членів екіпажу і пасажирів необхідною кількістю кисню в разі розгерметизації гермокабіни на великій висоті та інших аварійних ситуаціях.
На ЛА встановлюють стаціонарне і переносне кисневе обладнання. Оснащення кисневим обладнанням різних типів ЛА залежить від низки чинників – від його класу, висотності, тривалості польоту та ін.
На літаку Ан-2 і на певних вертольотах воно може встановлюватися, наприклад, при польотах в умовах високогірних аеродромів. У деяких ЛА воно є тільки переносним, як, наприклад, на літаку Ан-24, де передбачено два переносні кисневі прилади. На літаку Ту-154 є стаціонарне обладнання, а також три переносні кисневі прилади для екіпажа і дев'ять для пасажирів. На літаку Іл-86 для екіпажа передбачено стаціонарне кисневе обладнання з регулювальниками подачі кисню, для бортпровідників і всіх пасажирів застосовується стаціонарна система аварійного кисневого живлення. До кисневого обладнання умовно відносяться також засоби протидимового захисту членів екіпажу, куди входять димозахисні маски. Наприклад, на літаку Ту-154 у разі потреби вони можуть підключатися до приладу КП-24М замість кисневої маски. На літаку Іл-86 для кожного члена екіпажа передбачені димозахисні окуляри, переносний кисневий балон, дві димозахисні маски, одна з яких є резервною.
5.7. Бортові централізовані автоматизовані системи контролю
Бортові централізовані автоматизовані системи контролю (БЦАСК) забезпечують у польоті контроль параметрів бортового обладнання і силових установок, параметрів режимів польоту, а також контроль стану авіатехніки в усіх видах підготовок її до польотів, виконанні регламентних і інших робіт. До БЦАСК відноситься комплекс засобів, пов'язаний функціонально з цифровим (аналоговим) обчислювальним пристроєм і тим, що забезпечує оцінку технічного стану пристроїв і систем різних видів бортового обладнання. Джерелом інформації для БЦАСК є, як правило, вбудовані системи контролю різного обладнання ЛА. Типовим прикладом БЦАСК є система вбудованого контролю і попередження екіпажу «Екран».
До бортових засобів контролю відносяться також бортові пристрої реєстрації (БПР) польотної інформації (ПІ). БПР забезпечують запис у спеціальному накопичувачі інформації значень параметрів польоту, параметрів і режимів роботи бортових систем і дій екіпажа, дату польоту, номер рейсу і літака. Інформація бортового пристрою реєстрації або “чорного ящика” використовуються на землі для аналізу польоту, якості роботи і прогнозування стану авіатехніки, для дослідження причин авіаційних катастроф і подій. Насправді, “чорний ящик” не є чорним ящиком. Він є електронним блоком у міцному герметичному оранжевому або червоному корпусі у формі кулі або циліндра. Для полегшення пошуку “чорних ящиків”, у них вбудовують радіомаяки, що автоматично вмикаються під час аварії.
Термін “чорний ящик” виник через те, що перші подібні пристрої суворо заборонялося обслуговувати наземному технічному персоналу (за винятком контролю працездатності), а деталі його функціонування були суворо засекречені. Подібні заходи приймалися керівництвом авіакомпаній для того, щоб забезпечити максимальну об'єктивність при розслідуванні льотних подій.
Накопичувач інформації БПР повинен мати жароміцний і ударотривкий герметичний корпус, забарвлений в яскраво-оранжевий або червоний колір (невигоряючою фарбою), з попереджувальними написами на різних мовах (англійська – обов'язкова).
АВАРИЙНЫЙ
САМОПИСЕЦ
НЕ ВСКРЫВАТЬ
FLIGHT
RECORDER
DO NOT OPEN
Як БСРПІ використовуються;
– механічні самописці К3-63 і бароспідографи К2-713, К2-715, К2-717;
– оптичні реєстратори САРПП-12 різних модифікацій (Мі-8, Мі-24, Л-410 і ін.);
– магнітні реєстратори з часо-імпульсним кодуванням МСРП-12 і МСРП-12-96 (Ан-24, Ан-26, Як-40, Мі-6, військові літаки);
– магнітні реєстратори з цифровим кодуванням МСРП-64 (рис. 5.19) різних модифікацій (Ту-134, Ту-154 і Іл-62), МСРП-256 (Іл-86), МСРП-А-02 (Ту-204 і Іл-96), «Тестер» (військові літаки);
– реєстратори з записуючим пристроєм, який являє собою тверде тіло (флеш-пам'ять) БУР-4-1 (рис. 5.20) різних модифікацій (Ан-32Б), БУР-92А (Ан-140, Ан-148).
Рис. 5.19. Зовнішній вигляд МСРП-64-2.
Рис. 5.20. Зовнішній вигляд БУР-4-1.