2. Згідно з чинним законодавством боржником вважається суб'єкт господарювання, який:

а) неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, бюджетом, іншими цільовими фондами протягом трьох місяців після встановленого терміну їх сплати;

б) неспроможний виконати свої зобов'язання перед бюджетом протягом календарного року;

в) неспроможний виконати свої зобов'язання перед поста чальниками протягом шести місяців після одержання продукції;

г) нездатний задовольнити вимоги кредиторів щодо сплати відсотків за кредит протягом календарного року.

3. Суб'єктом банкрутства може бути:

а) юридична особа, яка неспроможна своєчасно задовольнити вимоги кредиторів;

б) боржник, неспроможний задовольнити кредитора і сплатиіи податки;

в) суб'єкт підприємництва, який неефективно використовує ниробничі ресурси;

г) боржник, який не сплатив податки до бюджету протягом к.ілендарного року;

д) боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

4. Умови та механізм банкрутства і ліквідації підприємства регулюються законами:

б) Законом України «Про власність»;

г) Законом України «Про банкрутство»;

д) Законом України «Про оплату праці»;

є) Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його боржником».

5. Зовнішніми чинниками банкрутства можуть бути:

а) нераціональна організаційна структура підприємства і недостатній рівень організації виробництва;

б) брак довготермінового інвестування;

в) високий рівень інфляції;

г) нестабільний стан світової фінансової системи;

д) збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості;

є) недосконалість законодавства;

є) несприятлива митна політика;

ж) кризові явища в інвестиційній політиці.

6. До внутрішніх чинників банкрутства можна віднести:

а) політична нестабільність суспільства;

б) недосконала організаційна структура управління;

в) недосконалість механізму ціноутворення;

г) недосконале стратегічне планування;

д) необгрунтована економічна політика уряду;

є) утримання зайвих робочих місць;

є) низький технічний рівень виробництва.

7. Якщо банкрутство розглядається як спосіб повернення боргів кредиторам за рахунок коштів боржника та його ліквідації, то мова йде про модель законодавства про банкрутство:

а) американську; г) швейцарську;

б) європейську; д) японську.

в) британську;

8. У вітчизняній практиці використовується модель законодавства про банкрутство:

а) швейцарська;

б) поєднання швейцарської та британської моделей;

в) європейська;

г) поєднання європейської та американської;

д) симбіоз американської та британської моделей.

9. Симптомами банкрутства є:

а) втрата клієнтів та покупців;

б) зниження прибутковості виробництва;

в) підвищення ринкової ціни на акції;

г) ритмічність виробництва;

д) припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов'язань;

є) ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції; є) збільшення кількості робочих місць.

10. Можна виділити такі стадії погіршення економічного стану підприємства на шляху до банкрутства:

а) приховане банкрутство; г) фінансова нестабільність;

б) фіктивне банкрутство; д) явне банкрутство;

в) фінансова стійкість; є) кредитна неспроможність.